Не газом єдиним: Чому наступні протести можуть виникнути через ціни на електрику

Тарифні новації, під знаком яких почався 2021 рік, призвели до значного напруження у суспільстві. Скасування пільги на перші 100 кВт-год електрики та приведення ціни на газ до рівня ринкової спровокували обурення і масові тарифні протести.

Кому скасували пільги на оплату електрики

При цьому газове питання стало головним подразником. А от питання здорожчання електрики залишилося поза увагою. І це стало для влади сигналом, що на грудневому скасуванні пільгових 100 кВт-год можна і не зупинятися.

Тож вже у січні, під час святкових канікул, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила знакову постанову, якою було скасовано низку попередніх документів - зокрема й тих, що надавали можливість користуватись електричною енергією за зниженими цінами.

Рішенням комісії було скасовано пільги для релігійних організацій, для населення, що проживає в 30-кілометровій зоні навколо АЕС, які мали знижку у 30%, та для для юросіб, які оперують житловими комплексами для тимчасово переміщених осіб. 

Позбулися можливості споживати електрику за фіксованим тарифом у 0,9 грн за кВт-год і багатодітні сім'ї та дитячі будинки.

Але більш за всіх відчують на собі наслідки цих змін власники систем опалення, яке працює на електриці. Адже їм скасовано пільговий тариф в розмірі 0,9 грн/кВт-год на перші 3000 кВт-год на місяць. Це стало досить підступним кроком, адже в попередні періоди влада і енергетики всіляко заохочували споживачів переходити на електрокотли для опалення. І пільга на перші 3000 кВт-год була тим стимулом, завдяки якому домовласники вкладалися у перебудову своїх систем опалення, купівлю нових приладів і підключення додаткових електричних потужностей. Тепер же їхні інвестиції виявляються марними, оскільки вже в січні вони, замість зекономити, отримають вдвічі більшу платіжку від енергокомпанії, оскільки кожна кВт-година вартуватиме 1,68 гривень замість попередніх 90 копійок.

Аби якось мінімізувати негатив і обурення, що викличе подібне рішення влади, уряд в рамках "антитарифної" кампанії пообіцяв надати власникам електрокотлів субсидію у сумі 1000 гривень на місяць, за якою вони можуть звернутись у органи Міністерства соціальної політики. Проте поки що ані механізм надання цієї субсидії, ані джерела її фінансування невідомі. І можна досить впевнено передбачити, що далеко не всі власники електричних систем опалення зможуть скористатись цією допомогою.

Не варто також забувати, що ці заходи з пом'якшення тарифного стрибка застосовуються урядом лише на опалювальний період, що завершиться вже у квітні. І виплата цієї тисячі, як і обіцяний знижений на 30% тариф на газ, навряд чи буде проводитися і в наступний опалювальний період.

Більше того, ситуація на енергетичному ринку складається таким чином, що незабаром неодмінно відбудеться збільшення тарифу на електроенергію, який нині складає 1,68 грн за одну кВт-год. В уряді хваляться тим, що цей тариф також має пільгову складову і не є ринковим. І насолоджуватись цим "благом" залишилося також недовго - до 31 березня. Після чого з великою ймовірністю ціну буде підвищено до, як стверджують обізнані учасники ринку, 3-3,3 грн за кВт-годину.

Нагадаємо, в кінці грудня уряд здійнив перший суттєвий крок у сфері тарифікації і скасував пільгу у споживанні перших 100 кВт-год домогосподарствами. Тому з 1 січня більшість споживачів почали користуватись електрикою по тарифу 1,68 грн за кВт-год. 

Як відомо, ще з березня 2017 року в Україні діє двоставковий тариф на електроенергію для населення: до 100 кВт-год на місяць - 0,9 грн/кВт-год, понад - 1,68 грн/кВт-год. Таким чином середньозважена ціна на електроенергію для населення виходила втричі дешевшою, аніж для промисловвих виробників. І навіть була нижче, аніж навіть вартість її доставки від виробника до кінцевого споживача.

Фото: depositphotos.com

Читайте також: Тарифний піар. Чи зупинить протести в регіонах карантинне послаблення ціни на газ