Референдум про землю: Чи вдасться Тимошенко викрити "світову змову"

У п’ятницю в ефірі ток-шоу Савіка Шустера на каналі "Україна" Юлія Володимирівна вдалася до різкої критики ініціатив Кабміну розпочати приватизацію землі сільськогосподарського призначення. "Якщо відкрити ринок землі, як це пропонує уряд, великі міжнародні агрохолдинги, які вже зараз в оренді мають 7 млн гектарів, зроблять цю землю своєю власністю за безцінь", – застерегла вона.

Крім того, Тимошенко наголосила: запровадженні урядовим законопроектом обмеження є лише формальними, вони дозволяють розподілити всю українську сільськогосподарську землю між двомастами найзаможнішими власниками, а українські фермери не зможуть конкурувати на аукціонах на рівних з великими корпораціями. З цим насправді у народі не сперечатимуться.

Не відстають від лідерки і її соратники. Того ж дня Сергій Власенко і Михайло Цимбалюк на іншому телеканалі, ZIK, говорили схожі речі. У цій же програмі, але не від них, прозвучала й конспірологічна версія, чому влада так поспішає з продажем землі: у цьому зацікавлені не лише місцеві багатії, а й західні транснаціональні компанії, виразниками інтересів яких можуть виступати нинішні урядовці.

Та повернемося до Тимошенко. "Недоторканний запас землі потрібен, для того щоб країна завжди мала запас продовольчої безпеки", – наголосила лідерка "Батьківщини". А оскільки питання землі є найважливішим для майбутнього України, воно має вирішуватися лише народом на загальнонаціональному референдумі. До слова, Тимошенко та ще кілька депутатів з її фракції 26 вересня зареєстрували законопроект про всеукраїнський референдум №2182, його тексту поки на сайті Верховної Ради немає.

Цікаво, що Наталія Кололевська та Юрій Солод з "ОПЗЖ" також внесли законопроект, де йдеться про референдум, але він формулюється інакше: про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму. Тексту документу також поки немає, утім, ймовірно, йдеться десь про схожі речі, відмінність лише в процедурі, адже спочатку дійсно потрібен закон про референдум.

Наразі відповідного документу після визнання Конституційним судом 28 квітні 2018-го неконституційності закону про референдум (як через порушення процедури його прийняття, так і з огляду на його зміст) немає. Нагадаємо, цей законодавчий акт був прийнятий 6 листопада 2012 року. Тодішня опозиція потужно критикувала його, адже на той момент були підозри, що Янукович прагне шляхом референдуму змінити Конституцію, перетворивши Україну на парламентську республіку для свого обрання на другий термін у Верховній Раді. Другий страх опозиції – через референдум Янукович нібито планував узаконити вступ держави до Митного союзу з Росією.

Рішення Конституційного суду від 2018 року дуже важливе для розуміння долі законодавчої ініціативи "Батьківщини". І будь-якої схожої, адже слід згадати, що Зеленський і його команда серед головних передвиборчих обіцянок називали прийняття закону про народовладдя. Та й Тимошенко під час виборів робила наголос на референдумі, за допомогою якого мали б затвердити новий текст Конституції. До речі, саме пункти про проведення референдуму щодо Основного Закону та окремих змін до нього і стали однією з підстав для КСУ визнати закон часів Януковича неконституційним. Тож коли у тексті законопроекту Тимошенко буде ця норма, можна скептично оцінювати його перспективи.

Утім, із "похованого" конституційними суддями закону про референдум можуть взяти процедуру створення ініціативних груп, збору підписів, функції ЦВК у цьому процесі і так далі. Тут нового нічого не придумаєш. Ключовий момент – чи потрібно буде затверджувати результати референдуму у парламенті. Якщо цього не передбачать, варто очікувати несприятливих оцінок з боку Венеційської комісії.

Крім того, можна передбачити, що законопроект авторства Тимошенко та її соратників підштовхне президента і "Слуг народу" до внесення в парламент альтернативного документу. Це буде зроблено для того, щоб позбавити "Батьківщину" нагоди піаритися на своєму законі. Подальші розмови навколо того, чий документ кращий, чий дає більше прав народу, відволікатимуть від головного – теми про продаж землі.

Наступний важливий момент – владній команді, враховуючи дані соцопитувань, референдум саме по цій темі зараз непотрібен. Бо вона його програє. Але й дати Тимошенко нагоду піднімати свій рейтинг на опозиційній риториці – недалекоглядно. Тож тут може бути два варіанти: довга або коротка гра. Перша – публічно дискутувати з противниками продажу землі і внаслідок дискусії коригувати урядовий законопроект чи прийняти його з перехідними положеннями, в яких чітко записати, що він вступає в дію після того, коли будуть підготовлені земельні кадастри, або ж коли головним покупцем землі стане держава через земельний банк. Тобто, після того, як знімуть дражливі теми. А потім все це можна винести і на референдум.

Вести дискусію досить складно, для цього потрібні не лише фахівці, а й яскраві спікери. У Зе-команді таких вистачає, але тут проблема – наскільки вони підготовлені саме в цій темі. Тому цілком імовірно, що "слуги" зіграють у коротку гру – просто підтримають урядовий законопроект за принципом "після бійки махайте кулаками скільки завгодно"…