Обшуки, підозри, відставки: Як Зеленському допоможе боротьба з "внутрішнім ворогом"

"Ми виконуємо завдання, поставлене президентом України Володимиром Зеленським, і синхронно завдаємо глобального удару по внутрішньому ворогу. І яскраве свідчення цьому – масові обшуки, вручення підозр та затримання зловмисників різного калібру. Це тільки перший етап тієї комплексної і системної роботи, яку  вже проводить Служба безпеки. Й ми не плануємо зупинятися! Кожен злочинець, який має зухвалість шкодити Україні, особливо в умовах війни, повинен чітко усвідомити – ми вдягнемо кайданки йому на руки. СБУ докладе до цього максимум зусиль", — заявив в.о. голови Служби безпеки України Василь Малюк після серії обшуків, які відбулися 1 лютого. Чи не вперше посадовець високого рівня заговорив про внутрішнього ворога, яким є не лише російська агентура, а й чиновники різного рівня. Колишні і діючі. Ще в листопаді минулого року президент Зеленський у своєму виступі на на Bloomberg New Economy Forum, де обговорювали тему війни в Україні і світові загрози через війну, казав: "Не буде ніякої корупції, її немає зараз, звичайно, тому що ми всі єдині. Багато корупціонерів поїхали разом зі своїми грошима, і ми робитимемо все, щоб вони залишилися там, де зараз перебувають". І ось раптом виявилося, що корупція таки існує. 

Чому корупційна тема знову стала топовою

Обшуки, підозри і кадрові чистки через підозри у корупції почалися не вчора, але зараз їх стало суттєво більше. Невже корупціонери так знахабніли, що крадуть під час війни не криючись? Мабуть, відповідь не така проста. У нинішнього підйому антикорупційної хвилі є свої причини. Деякі – на поверхні, інші – приховані для широкого загалу. Спробуємо розібратися в цих причинах. Та в тому, які наслідки матиме чергове полювання на не чистих на руку чиновників.

На поверхні – запит суспільства на соціальну справедливість, який особливо загострився під час війни. І коли у ЗМІ раз-по-раз з’являються публікації про зловживання чиновників різних рівнів, як от при закупівлях продуктів для армії, владі треба реагувати. І жорстко. Інакше даватиме тріщину існуючий суспільний договір, коли влада і громада об’єдналися у боротьбі з зовнішнім агресором.

У листопаді минулого року детективи НАБУ і прокурори САП розпочали розслідування у 44 нових кримінальних провадженнях,  повідомили про підозру 17 особам, скерували до суду 6 обвинувальних актів стосовно 12 осіб. 2 обвинувальні вироки стосовно 2 осіб набули законної сили. У грудні розпочато розслідування у 61 новій справі, 12 обвинувальних актів стосовно 20 осіб скерували до суду. Крім того, 3 обвинувальні вироки стосовно 4 осіб набули законної сили. Звіт НАБУ і САП за січень ще не оприлюднений, проте можна очікувати, що кількість розслідувань, розпочатих у першому місяці 2023 року, також чимала. Не будемо їх перераховувати, всі бажаючі можуть дізнатися про справи НАБУ на сайті цього органу. Також робить свою справу Антикорупційний суд. Таким чином, можна казати, що зараз запрацювала система боротьби з корупцією, яку в Україні останні роки намагалися вибудувати США та інші наші західні партнери. НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС – ці органи повинні бути бойовою антикорупційною квадригою, якою не можна керувати з Банкової.

Зараз триває конкурс на посаду директора НАБУ. 22 претенденти пройшли оцінювання особистісних компетенцій, тепер комісія має оцінити їхню доброчесність. Саме цей етап відбору з’ясує трьох фіналістів, з яких в уряді й визначать переможця. Питання, коли це станеться, адже оцінка доброчесності, себто, детальна перевірка способу життя і зв’язків кандидатів, справа не одного тижня. І, не виключено, ще будуть якісь скандали. Але мова власне не про це, якось директора НАБУ оберуть, а про активізацію антикорупційної вертикалі, схваленої партнерами. Що, вочевидь, могло занепокоїти окремих високопосадовців. Адже впливати на цю вертикаль вони не зможуть. І відверто ставити палки в колеса також, бо це загрожує втратою довіри партнерів, а, отже, і допомоги. А тут ще й американські аудитори прибули…

Та заважати необов’язково, краще для іміджу – очолити процес. Що можемо спостерігати зараз. Країною котиться хвиля обшуків, чиновникам виписують підозри, їх звільняють. На перший погляд усе розвивається у правильному напрямку. Але, як кажуть, диявол прихований в деталях. Частину цих деталей проявили останні за часом події.

Єдиний кулак проти корупції чи гра в імітацію

Отже, 1 лютого, співробітники СБУ та БЕБ завітали до олігарха Ігоря Коломойського. Який, нагадаємо, після указу президента втратив українське громадянство, проте мешкає в Україні. Обшук пройшов у справі про привласнення 40 мільярдів гривень колишнім менеджментом ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укртатнафта". Коломойський також є фігурантом розслідувань НАБУ, детективи якого вже приходили до олігарха минулого року. То ж нинішній візит СБУшників – не щось неймовірне, як це намагаються подати окремі інфлюенсери у соцмережах. Не дрімали у середу й працівники ДБР. Вони прийшли у гості до керівництва ГУ ДПС у Києві, знайшли багато цікавого, чим поділилися зі ЗМІ. Уряд відразу ж звільнив з посад керівників податкової і митниці. Митників і податківців народ не жалує, тож у цьому випадку запит на справедливість влада задовольнила на відмінно. Лишилося два питання. Перше: чому за цю справу взялося ДБР, а не НАБУ, якщо це його підслідність. Друге: час від часу ловити митників і податківців – таке собі хобі кожної української влади, це не перший і точно не останній випадок, але біда в тому, що після цього ситуація не покращується.

Йдемо далі. СБУ зайнялася фігурантами скандалу щодо закупівель продуктів для армії. До кількох вже звільнених посадовців Міноборони прийшли з обшуками. Не зайвим буде нагадати, що можливі зловживання при закупівлі для армії розслідуються й НАБУ. Тож СБУ і НАБУ діють єдиною командою, чи паралельно? Якщо має місце другий варіант, тоді виникають сумніви в ефективності такого процесу.

Прийшли співробітники СБУ і до нардепа Вадима Столара з лояльної до "слуг" депутатської групи "Відновлення України". Те, що оприлюднили в цій історії, очевидно перебуває у підслідності спецслужби. Були в середу й інші гучні події: підозра екс-міністру Ігорю Насалику, обшуки СБУ і ДБР в іншого екс-міністра Арсена Авакова у справі про падіння у Броварах гелікоптера, на борту якого було керівництво МВС. Дізнавалися про французькі гелікоптери, закуплені 6 років тому. Невже хтось підозрює французів, що вони тоді підсунули несправні вертольоти? А на завершення першого лютневого дня працівники спецслужб погостювали у Департаменті міграційної політики, високопосадовців якого запідозрили у кришуванні проституції. Підсумуємо: дісталося багатьом, на інших нагнали страху, далі – буде. А от що буде – оце ключове питання.

З одного боку, бачимо збільшення кількості викриттів корупції у пресі. Буквально вчора в мережі з'явилося відео серпневих обшуків у фігуранта розслідування про шахрайство на закупках у Міноборони екс-заступника міністра Олександра Миронюка. Тобто ще тоді було відомо про оборудки, проте справа фактично замовчувалася. Такі речі б'ють по іміджу української влади загалом і президента зокрема. І не тільки нашого, а й Джо Байдена та інших глав країн-партнерів, які забезпечують потужну підтримку України у війні проти росії. У кожного з них своє політичне змагання, своя опозиція і свої виборці. І їм дуже незручно виправдовуватися, коли політичні конкуренти починають розповідати, що величезна допомога Україні від тамтешніх платників податків може розкрадатися корумпованими представниками української влади.

Очевидно, наших партнерів задоволнить якість боротьби з корупцією лише тоді, коли з’являться конкретні потужні результати роботи незалежної вертикалі, що складається з НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС. Натомість активність СБУ, яка досі не реформована за рекомендаціями наших західних друзів і формально має право протидіяти корупції, може бути сприйнята як бажання імітувати процес. І історії, коли фігурантів розслідувань не лише не судять, і тим більше не саджають, а їм навіть повертають мільйони гривень, вилучених під час обшуків, як начебто чесно позичені, не додають діям української влади переконливості.