Симулякр реформи: Навіщо владі перестановки у Шмигаля та під ким горить крісло

Центр уряду, укрупнення міністерств та розгін чиновників

Частково світло на те, як саме реформуватимуть урядові кабінети, пролив сам прем’єр. Перший момент: кількість міністерств планується скоротити на третину. В нинішньому складі уряду 16 міністрів (з них троє т. в. о.) і п’ятеро віце-прем’єрів. Власне міністерств 19, але ще є багато органів виконавчої влади: 25 державних служб, 15 державних агентств, 4 інспекції, 11 центральних органів влади зі спецстатусом (наприклад, НАЗК і НАБУ), 3 колегіальні органи і ще 5 інших (так зазначено на урядову сайті) центральних органів влади. До них, зокрема, відноситься Національна поліція, Пенсійний фонд, БЕБ тощо). Плюс — 24 обласні адміністрації, Київська і Севастопольська міські адміністрації, а також Рада міністрів АРК. Місцеві адміністрації винесемо за дужки анонсованої реформи з очевидних причин — ідеться про керівні державні органи в регіонах, кількість яких незмінна. Що ж до всіх інших агентств, служб, інспекцій і так далі, то реформа, звісно, зачепить і їх. Не стільки в плані ліквідації, скільки переформатування функцій. Прем’єр про це не казав, тільки про урізання кількості міністерств до 15-16, але нескладно здогадатися, що в разі скорочення кількості міністерств їхні функціональні обов’язки між кимось розподілять. Тобто, когось довантажать.

Другий момент: триватиме скорочення держслужбовців. За словами Шмигаля, цього року скорочено 20 тис. вакансій державної служби. Куди подінуться вивільнені чиновницькі мізки і руки? Прем’єр не уточнив, але анонсував цікаву новинку: триває робота над створенням потужного Центру уряду. За його словами, у міністерствах має працювати невелика кількість висококваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику, натомість Центр уряду надаватиме підтримку в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій, юридичній сферах, готуватиме документи, потрібні для того чи іншого міністерства в частині постанов, розпоряджень. "Тобто всі допоміжні адміністративні функції мають бути зосередженні в єдиному місці, в Центрі уряду. Міністерства ж будуть потужними центрами розробки політики та аналітики", — пояснив Денис Шмигаль. А хто працюватиме в цьому Центрі? Для підготовки якісних документів потрібно чимало хороших спеціалістів. Змушувати одного чиновника працювати за трьох – тупиковий шлях. Тобто якщо чисельність клерків власне у Кабміні і зменшать, то це не буде масштабне звільнення. Й, відповідно, не буде масштабної економії.   

Третій момент: головний урядовець наголосив, що поки не анонсуватиме, які міністерства залишаться і в якому вигляді. Також він не готовий говорити і про будь-які кадрові зміни в уряді, "на все свій час". Тобто маємо такий собі спойлер від Шмигаля, але без уточнень. Що зі зрозумілих причин породило багато інсайдерської інформації.

У соцмережах уже пустили під ніж Міністерство культури та інформаційної політики й Міністерство молоді та спорту. В обох – тимчасово виконуючі обов’язки міністрів (Ростислав Карандєєв і Матвій Бідний відповідно). Але якщо їх оптимізують, до кого відійдуть їхні функції? Приміром, інформаційну політику з функцій Мінкультури можна виключити, цим питанням у нас займаються інші органи влади, але Мінкультури підпорядковані ще три державних структури – Держтелерадіо, Держагентство з питань мистецтва і мистецької освіти та Інститут національної пам’яті. Їхніми функціями доведеться когось навантажити. Частково, мабуть, Міносвіти. Як і функціями Мінмолодьспорту. Подібні експерименти у нас уже були.

Також інсайдери подейкують про злиття Мінекономіки з Мінагрополітики. Таке також уже було, в останнє в уряді Олексія Гончарука, і якихось позитивних відмінностей в роботі не дало. Крім того, джерела "поховали" Мінреінтеграції ТОТ, а Мінветеранів приєднали до Мінсоцполітики. Навіть якщо зупинитися тільки на цих інсайдах, вже вимальовується заявлена цифра – 15 міністерств після реформи. Але коли глибше зануритися у цю тему, до анонсованих Шмигалем змін виникнуть зовсім інші питання, аніж кого з ким об’єднають.

П’ять питання про реформу уряду. І навіть більше…

Перше питання: чому саме зараз. При дефіциті грошей буде робитися все, щоб кошторис управління державою зменшився. Про це казав і президент Володимир Зеленський. І, очевидно, теза про скорочення витрат на чиновників стане у даному випадку ключовим смислом, спрямованим на суспільну свідомість. На Банковій сподіваються, що ця ініціатива користуватиметься чималою підтримкою населення. Втім, відразу ж виникає зауваження: про серйозні проблеми з бюджетним фінансуванням було відомо ще минулого року, проте про зміни в Кабміні заявили лише у березні. То ж або сподівалися на продовження фінансової допомоги від партнерів на тому ж високому рівні, але сталося не так, як гадалося. Або горизонт планування у влади у цьому напрямку не стратегічний, а тактичний. У тактичному плані піар на скороченні чиновників і витрат на них виграшний. У стратегічному ж не покращить систему управління.

Друге питання: чи справді піар на затягуванні поясів принесе бажаний результат. З одного боку, скорочення Україною бюджетних витрат на чиновників має справити позитивне враження на наших партнерів. Принаймні, такі мрії можуть пурхати над Печерськими пагорбами. Але є інший бік: у високих кабінетах Вашингтона, Лондона, Парижа, Берліна. Брюсселя і так далі розуміють, що реальні важелі управління українською державою зараз знаходяться не на вулиці Грушевського, а на вулиці Банковій. В такій системі державного менеджменту, за великим рахунком, кількість міністерств і відомств не має вирішального значення. Простіше кажучи, уважний погляд партнерів на анонсовану реформу може підштовхнути їх до думки, що це новаторство більше нагадує політичну гру і навряд чи в тривалішій перспективі сприятиме ефективній роботі Кабміну.

Третє питання: коли саме впроваджуватимуть зміни. Одна справа, якби їх провели до формування й ухвалення бюджету, тобто наприкінці минулого року, зовсім інша – зараз. Бюджет ухвалений із конкретними розпорядниками державних коштів. Не можна в ручному режимі ці кошти перерозподілити, потрібні великі зміни до бюджету – йтиметься не просто про перекидання коштів з одних статей на інші, а для інших розпорядників. Не факт, що фактично новий закон про бюджет-2024 вдасться легко провести через Верховну Раду.

Четверте питання: чи узгоджуються пропоновані пертурбації в структурі Кабінету міністрів із Конституцією та відповідними законами. Ні, адже ніякого Центру уряду в законодавстві ми не знайдемо. Щоб його запустити, потрібні не зміни у внутрішній штатний розпис, а зміни до законодавства. За діючим нині неможливо потенційних працівників Центру ні влаштувати на роботу туди, ні перевести. Бо спочатку має бути узаконена нова структура уряду. Тобто знову всі стежини ведуть до парламенту.  

Монобільшість спільно з групами-сателітами ухвалить все, що завгодно? Як би не так. Depo.ua аналізував, з якими серйозними проблемами зітнулися "слуги" у Верховній Раді. Скасування засідань Ради цього тижня, коли мали у другому читанні розглядати новели до мобілізації, тільки додатково підтверджує, що проблеми посилюються. Уявимо, що уряд вносить на розгляд депутатів свої дискусійні ініціативи. Чи схвалять їх народні обранці по команді з Банкової – наразі спрогнозувати неможливо.

П’яте питання: чи прораховувалися варіанти, коли щось з упровадженням ініціативи піде не так. Коли партнери не повірять у шалену економію на скороченнях держслужбовців. Коли депутати застопорять проекти реформаторів. Чи з'являться поясненнення, що, мовляв, це тільки плани, скорочення міністерств відбудеться не зараз, а ближче до формування нового кошторису? Тоді виникне логічне запитання: навіщо починати розмови у березні, якщо не збиралися втілювати задумане аж до осені. Щоб перебити такі дражливі теми, як неспроможність ухвалити зміни щодо мобілізації? На певний час симулякр реформи уряду займе уми частини громади: називатимуть різні міністерства, різні прізвища. Їх обговорюватимуть, нагнітатимуть інтригу. Однак що нового країна отримає на виході? Де-факто нічого, поки уряд лишається інструментом в руках Банкової. Дивно було б сподіватися на інше через зміну кількості міністерств.