Другий непрохідний: Чому новий законопроект про мобілізацію не сподобався депутатам

Depo.ua детально аналізував, які аргументи знаходили народні депутати, щоб не ухвалювати урядовий законопроект про зміни до мобілізації в його першій версії. Результатом стало найгірше із можливих рішень – законопроект не ухвалили у першому читанні для подальшого доопрацювання і внесення поправок, а відправили назад до Кабміну. Голова фракції "слуг" у Верховній Раді Давид Арахамія пояснив: запит військового командування розуміють, готові йти на зустріч, але ж окремі положення законопроекту прямо порушують права людини. У Міноборони свої пропозиції трохи переписали, кажуть – з урахуванням думок і пропозицій депутатів, і внесли до парламенту другий варіант документу. Але нардепи ледь не в унісон твердять: перероблене дітище уряду навіть гірше за попереднє. Тому з високою ймовірністю голосів у залі не збере.

Чим відрізняються новий і старий законопроекти про мобілізацію

Та чи дійсно другий варіант законопроекту гірший за перший? Зупинимося на ключових відмінностях. Перша: в період доопрацювання проекту народні депутати ухвалили закон про єдиний реєстр військового обліку, що дало можливість узаконити електронні кабінети військовозобов’язаних. Depo.ua аналізував цей документ, у тому числі звертав увагу на його слабкі сторони, зокрема, на певні моменти, які порушують права людини. Але ухвалення рішення про е-кабінети було потрібне не лише для повноцінної роботи реєстру "Оберіг", а й для подальших змін до мобілізації. Якщо закон ухвалять, призовники, військовозобов’язані і резервісти повинні відкрити електронні кабінети. Куди ТЦК можуть прислати їм повістку. Діджиталізація однак не означає, що із нової версії законопроекту забрали вручення повісток у паперовому вигляді особисто громадянам у руки. Тобто коли хтось думає, що відмовившись реєструвати е-кабінет вдасться сховатися, він помиляється.

Для таких хитрунів у новому законопроекті прописане не менш хитре покарання: якщо злісного ухилянта працівники ТЦК та поліції не можуть затримати і доставити до територіальних центрів комплектації протягом 15 днів, тому вимогу про виконання обов’язків відправляють в е-кабінет або ж рекомендованим листом з відміткою про вручення. Вимога вважається врученою щойно її завантажать до особистого кабінету чи принесуть ухилянту листоноші. Пояснення "не бачив" або ж "відмовився брати в руки" до уваги не береться. Після спливання 10-денного терміну ТЦК отримає право звернутися до суду щодо тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за кордон, у керуванні авто та користуванні банківськими рахунками. Обмеження діятиме доки громадянин не з’явиться до ТЦК. За цей час він може подати апеляцію, яка, втім, до задоволення не зупинятиме дію попереднього судового рішення.

Тобто автори законопроекту зробили більш чіткою процедуру боротьби зі злісними ухилянтами, проте до неї вистачає зауважень. Зокрема, особа тривалий час може не мати доступу до мережі інтернет або у неї немає в кишені смартфону. Іншими словами, людину позбавлять частини прав лише тому, що вона вчасно не зазирнула до свого е-кабінету. Загалом же до покарання за ухильництво у нардепів найбільше запитань. Як до старої, так і до нової версії змін до мобілізації. Військові ж кажуть: якщо лишити все, як є, себто й далі діяти вмовляннями, достатньої кількості мобілізованих у 2024 році не наберуть.   

Друга зміна стосується осіб з інвалідністю – всі, незалежно від групи, звільнені від військової служби. Бажання військових визначати придатність чи непридатність до служби осіб з інвалідністю на ВЛК дуже гостро критикувалося у попередній версії законопроекту. Втім, у новому проекті все ж є норма про переогляд справ громадян, яким ІІ і ІІІ групи інвалідності будуть встановлені після 24 лютого цього року. Чому не всім, кому надали такий статус після 24 лютого 2022-го, не зовсім зрозуміло.

Третя зміна – співробітники ТЦК і поліцейські, яких задіюватимуть у процесі перевірки документів громадян, отримають право вести відео- та фотофіксацію. Відомо багато скандалів, коли відео з врученням повісток знімають самі громадяни, представляючи у такий спосіб тільки одну, свою правду. Тепер, якщо особа пручатиметься або грубіянитиме, співробітники ТЦК і поліцейські матимуть чим спростовувати її покази.

Четверта зміна – про таке раніше також говорили – стосується військовозобов’язаних за кордоном. Без військово-облікових документів вони не зможуть скористатися консульськими послугами (з низкою винятків), у тому числі отримати новий закордонний паспорт. Стати на військовий облік закордонні українці можуть віддалено за допомогою е-кабінету. Однак якщо представники влади говорять про необхідність повернення українських біженців з-за кордону, тоді примус чоловіків ставати на військовий облік виглядає не найкращим стимулом для них, щоб повернутися додому.

П’ята зміна, щодо бронювання держслужбовців, мотивувалася, очевидно, дотриманням соціальної справедливості. У підсумку 100-процентну бронь лишили для державних чиновників категорії "А", голів міських та селищних рад і територіальних громад, 50% для чиновників категорій "Б" і "В" та працівників органів місцевого самоврядування. А от поліцейські, працівники ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони бронь в разі ухвалення закону можуть втратити.  

Шоста зміна торкається, мабуть, найголовнішого – звільнення зі служби наших оборонців, які воюють протягом тривалого часу. В попередньому варіанті законопроекту і в нинішньому встановлюється термін – 36 місяців безперервної служби під час дії військового стану. Але є нюанс: звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного головнокомандувача. Цю норму багато хто розкритикував, адже вона означає, що реально демобілізації через 36 місяців не буде, а її терміни визначатимуться Ставкою. Така неоднозначність навряд чи покращить ставлення громадян до мобілізації.

І сьома зміна стосується не самого тексту законопроекту, а його презентації з парламентської трибуни. Доповідачами будуть міністр оборони Рустем Умеров, що логічно, адже це міністерство фактично є автором документу, та Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. На фоні серйозного конфлікту Банкової із головкомом доповідь Залужного перед нардепами може перетворитися на атаки в його бік з боку окремих діячів, щоб звалити всю відповідальність за непопулярний закон на військових.

Що ж до низки нововведень, як то скасування строкової служби, зменшення мобілізаційного віку до 25 років, скасування "обмежено придатних" та переогляд таких осіб на ВЛК, надання Нацполіції (хоч вона і не хотіла) повноважень щодо участі у мобілізації, залучення до неї органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій тощо, то вони лишилися і в оновленому законопроекті.

Чи натиснуть у Верховній Раді хоча б 226 зелених кнопок?

Хоча в Міноборони переконують, що їхній законопроект відповідає вимогам часу, з огляду на заяви, які лунають з різних таборів, поданий урядом оновлений документ такий само непрохідний, як і перший. Але є відмінності і в поведінці депутатів. Їх – кілька. Почнемо з того, про що згадувалося вище: співдоповідачем буде Залужний, у якого серед депутатського корпусу багато симпатиків. Симпатикам головкома валити законопроект, необхідний армії, політично невигідно. Однак і ухвалювати його у нинішньому вигляді вони остерігаються, боячись негативної реакції своїх виборців. Тому, скоріш за все, їхня поведінка варіюватиметься залежно від того, чи погодяться до другого читання автори внести якусь із їхніх поправок. Щоб виборцям були зрозумілі мотиви голосування. Вище вже йшлося про окремі слабкі місця в новому законопроекті, то ж цілком можливо, що очищення від них стане ціною, за яку не монобільшість погодиться проголосувати "за".

Другий момент стосується підтримки законопроекту "слугами". Зараз не виглядає так, що вони планують дисципліновано натиснути кнопку "за". Від спікерів президентської фракції звучить багато застережень. Приміром, Роксолана Підласа озвучила гігантську цифру: мобілізація півмільйона рекрутів вартуватиме бюджету 720 млрд грн. Іншими словами, "слуги" дають зрозуміти, що вони підтримують президента, який сумнівається у потребі масштабної мобілізації. Однак "слуг" від провалу нового тексту законопроекту утримує важливий нюанс: ще раз відправити його на доопрацювання буде схоже на перетворення влади на посміховисько, а не ухвалити зовсім – не просто ляпасом нашим оборонцям, а визнанням того, що Україна перетворюється на один великий Титанік, який влада не хоче рятувати.

Третій момент: політсили, які не входять до більшості, розуміють, що власних голосів у "слуг" не вистачить, тому з’явився шанс або для торгів із Банковою, або для підвищення свого рейтингу на принциповій відмові підтримати законопроект. Щодо перших, то вже скоро побачимо, які депгрупи і хто в них конкретно проголосує позитивно з огляду на те, що йдеться переважно про мажоритарників, а от із другими вже зрозуміло. Юлія Тимошенко назвала законопроект "репресивним", закликала мобілізувати силовиків і заодно нагадала про корупційні скандали в Міноборони. Після таких заяв від "Батьківщини" навряд чи варто очікувати підтримки мобілізаційних змін.   

Останній момент – від нього залежить найбільше при голосуванні за непопулярний законопроект уряду – чи хоче позитивного рішення президент. Володимир Зеленський казав: питання мобілізації – це питання справедливості. Однак та частина суспільства, чиї близькі на війні, та інша частина, яка за будь-що не хоче, щоб її близькі опинилися серед мобілізованих, – у них надто різні уявлення про справедливість, їх не можна одночасно задовольнити в одному законі. Зеленський не дарма дуже обтічно висловлюється про абстрактну "справедливість" і не дарма не бажає вносити законопроект про мобілізацію як президентський – щоб полегшити його ухвалення. Влада продовжує не дуже красиву гру під назвою "нехай за всі негаразди мобілізації відповідають військові". Тому навіть якщо проект приймуть в першому читанні, далі "слуги" разом з Міноборони та ОП намагатимуться вийти на такий підсумковий варіант, який би вирішив одночасно дві проблеми: посилив мобілізацію, але так, щоб у суспільстві не було критичної маси невдоволених. На сьогодні, не виключено, в президентському Офісі й самі не знають, що має бути написано в остаточній редакції, щоб закон підписав Зеленський.