Крутий поворот: Як МКС вирішив посадити Нетаньяху і чому це важливо для України

Як прокурор Хан одним рішенням розсварив півсвіту

Відношення міжнародних організацій до нового етапу палестинсько-ізраїльського протистояння, яке почалося після кривавих терористичних атак ХАМАС 7 жовтня, давно відоме. Наприкінці жовтня 2023-го генсек ООН Антоніу Гутерреш розкритикував Ізраїль за "жорстокі бомбардування" сектору Газа, назвавши їх "явним порушенням норм міжнародного права" та "колективним покаранням". Він також засудив бойовиків ХАМАС, але при цьому зробив ремарку: ці злочини були скоєні "не на порожньому місці". Єрусалим тоді зажадав відставки Гутерреша, яка так і не відбувалася. Але відповідь ООНівці отримали нелінійну: у лютому ізраїльтяни знайшли командний тунель ХАМАС під будівлею штаб-квартири Організації об’єднаних націй у Газі. І показали це на весь світ, запросивши репортерів. Генеральний комісар Агентства ООН для допомоги палестинським біженцям (UNRWA) Феліппе Лаззаріні намагався виправдатися, мовляв, про тунель у його організації нічого не знали. У відповідь Ізраїль зажадав відставки цього ООНівського чиновника, назвавши його словами такими, що "ображають здоровий глузд". Але у головній міжнародній організації вимоги Ізраїлю ніби й не помітили.

Отже, на цьому прикладі добре видно, що відносини ізраїльської влади з міжнародними інституціями, м’яко кажучи, погані. МКС за запитом свого головного прокурора рішення поки не прийняв, і згода чи навпаки незгода чималою мірою залежатиме від суспільного і політичного резонансу, спричиненого діями Каріма Хана. Найімовірніше, судді пристануть на прохання, але не одностайно. Підстави так вважати дав сам прокурор. Коментуючи своє рішення, він послався на деякі заяви Нетаньяху і Галанта, які можна витлумачити як політику колективного покарання палестинців. Зокрема, він згадав слова міністра оборони Ізраїлю про введення повної облоги в Газі. Це призвело до чисельних жертв серед цивільного населення. У той же час у США вже заявили: МКС не має юрисдикції для розгляду ізраїльсько-палестинського питання. Тобто зараз триватиме війна аргументів та контраргументів. А ще – масована пропагандистська кампанія з усіх боків. Прокурор Хан своїм рішенням збурив процеси, здатні ще більше підірвати довіру до міжнародного права та розсварити колективний Захід. Якщо у Вашингтоні категорично виступили проти, то у Парижі, приміром, вчинок Хана підтримали. А головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що бере до відома запит прокурора МКС, при цьому нагадавши, що "усі держави, які ратифікували статут міжнародного суду, зобов'язані виконувати його рішення". І це тільки перша реакція.

Зупинимося на тому, за що критикують вчинок Каріма Хана. Перший момент: його запит сприймається вкрай неоднозначно і це поставить дилему перед головною міжнародною інстанцією з кримінального судочинства. Будь-яке її рішення сприйматиметься виключно як політичне. А це дуже погано, оскільки вже на початку виникатимуть зауваження щодо неупередженості.

Другий момент: хоча Карім Хан і бачить безпристрасність у видачі ордерів на арешт як двох ізраїльських високопосадовців, так і трьох ХАМАСівців усе ж вагові категорії цих осіб політично нерівнозначні. Керівник угруповання у Секторі Гази Ях’я Сінвар, головнокомандувач військового крила ХАМАС Дейфа та голова політичного бюро Ісмаїл Ганія, скоріше за все, перебувають в Секторі Газа, а якщо і за його межами, то навряд чи держави, які їх прихистили, дослухатимуться до побажань МКС. Наприклад, Іран. А Нетаньяху і Галант є урядовцями, а не якимись ватажками терористичної організації. Навіть цікаво: от захоче Нетаньяху приїхати до Франції, держави, де живе найчисельніша єврейська громада Європи, і як вчинятиме Еммануель Макрон. Аеропорти відмовлять у посадці літаку з Нетаньяху на борту? Простіше кажучи, рішення Хана створило проблеми як двом ізраїльським посадовцям, які тепер не зможуть потарпити до країн – підписантів Римського статуту, так і самим цим країнам, бо їм доведеться сваритися з ізраїльською владою. А сваритися жорстко, адже наміри головного прокурора МКС отримати ордер на арешт Нетаньяху консолідували ізраїльських політиків. Тепер вони знову забули про чвари і перейшли в атаку від оборони.

Нагадаємо: буквально недавно в ізраїльському політикумі загострилася дискусія, що робити після перемоги ЦАХАЛ у Секторі Гази. Перший варіант – взяти цю територію під контроль – відстоює крило ультраправих "яструбів" на чолі з Нетаньяху. Другий варіант – ліквідувати ХАМАС та його бойовиків і передати Сектор Гази під спільний контроль США, Європи та арабських держав – підтримує міністр військового кабінету Бенні Ганц. І не тільки він, але й військові, той-таки Галант, який тепер може стати ізгоєм. До 20 травня ці два крила вели політичні дискусії, нині вони – в одному човні. Хану не просто вдалося одним рішенням об’єднати проти себе та Міжнародного кримінального суду всіх, у кого було різне бачення завершення війни, але й владу з опозицією. Процитуємо свіжу заяву Ганца: рішення прокурора є "злочином історичного розмаху", адже "проводити паралелі між лідерами демократичної країни, налаштованими на самозахист від огидного терору, з лідерами кровожерливої терористичної організації, це найсильніший відступ від правосуддя і кричуще моральне банкрутство".

Наступний момент: глава Держдепу Ентоні Блінкен повідомив цікаву деталь: Ізраїль висловлював готовність співпрацювати з МКС, і його прокурор планував відвідати країну наступного тижня, "щоб обговорити перебіг розслідування та отримати інформацію від ізраїльського уряду". Але відмовився, натомість "прокурор виступив із заявою про пред'явлення звинувачень". На думку Блінкена, такі обставини "ставлять під сумнів законність та достовірність розслідування МКС". А ще – загрожують зусиллям "з досягнення угоди про припинення вогню". Якщо притримуватися цієї версії, можна припустити, що Карім Хан відправив запит на ордери про арешт з мотивів, які не зовсім стосуються правосуддя. Щоб зірвати підготовку до переговорів? На цю змовницьку версію накладається ще й пакистанське походження британського юриста Хана. Але скоріше його рішення мотивувалося не наміром зірвати переговори, до них ще як до неба рачки, а саме загальним трендом міжнародних інституцій у ставленні до вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту: притягнути до відповідальності обидві сторони і тоді війна, яка триває десятиліттями, закінчиться.

З цим трендом українці також стикалися, коли правозахисні моніторингові місії ООН та інших міжнародних організацій у своїх звітах ставили на один щабель жертву та злочинця. Depo.ua свого часу детально аналізував, звідки у таких організацій світоглядні перекоси. Ситуація із запитом Хана до суддів МКС змушує ще раз повернутися до цієї проблеми.

Чому до намірів Хана потрібно придивитися уважно

Рішенням прокурора Міжнародного кримінального суду невдоволені і в ХАМАС. Ось їхні аргументи: посадовець намагається "зрівняти жертву і ката", ХАМАС має право чинити опір "ізраїльській окупації, зокрема й шляхом збройного опору". Там побажали арешту не тільки Нетаньяху і Галанта, а й інших ізраїльських лідерів. Тобто прокурор не тільки прирівняв представників демократично обраної влади до ватажків терористів, а й дав останнім у руки аргументи для гібридної пропаганди. І не тільки їм, а й терористам усіх мастей – від путінської росії до єменських хуситів. Війна – це мир, жертви ми, а не вони…

Експерти, порівнявши дії Ізраїлю в Секторі Гази та України, що обороняється від російської агресії, запевняють: МКС та його головний прокурор не будуть зводити ситуації в Палестині і в нас до спільного знаменника. Бо ситуації ці кардинально різні. І ставлять у приклад ордер на арешт путіна у справі про депортацію українських дітей із тимчасово окупованих територій. Так, ситуації дійсно мають серйозні відмінності, але давайте не забувати про так звану безпристрасність міжнародного права.

Ізраїльським чинам інкримінується використання голоду як методу ведення війни, умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень чи шкоди здоров'ю, умисне вбивство, умисні атаки на цивільне населення, винищення та/або вбивство, у тому числі в контексті смертей, спричинених голодом, переслідування та інші нелюдські дії. Все те саме у значно більших масштабах цілком можна інкримінувати путіну та всій військово-політичній верхівці росії, проте створення трибунали досі ходить манівцями. Не в останню чергу через позицію міжнародних інституцій.

3 березня 2022 року Карім Хан заявив, що розслідування військових злочинів, скоєних росією, почалося. Протягом першого року війни він кілька разів приїздив до України, працювали зарубіжні експерти-криміналісти і на деокупованих територіях, де агресор залишав по собі страшні руйнування і сотні закатованих українців. Обіцялося, що перший процес проти злочинів росіян відбудеться до кінця 2022 року. Станом на зараз процес навіть не почався. Коли почнеться, яка у нього юрисдикція, які процедури і так далі –досі обговорюється. А з огляду на їхнє намагання прирівнювати жертви і злочинців, є сумнів, що не з’явиться примха прислухатися до всіх сторін. Або звинуватити всі сторони. За прикладом пана Хана. Комусь у нас він може навіть сподобатися, але в таких випадках прецедентні рішення міжнародних інституцій варто приміряти на себе.