5 нових міністрів: Хто і чому очолить оборону, економіку, екологію, МінТОТ і стратегічну промисловість

Аналізуємо, чому йдуть нинішні урядовці, і які завдання можуть постати перед новими. Окрім, звісно ж, власного виживання. Загалом же, постійні ротації в уряді без звіту відставників, без пояснення причин відставок нагадують дискотечну лампу: блимнуло – одне нове обличчя, блимнуло вдруге – ще одне нове обличчя. В деяких міністерствах так "наблимало" вже на трьох або й більше очільників

Політичний оглядач
5 нових міністрів: Хто і чому очолить об…

Замість Тарана - Резніков

Почнемо з міністерства оборони, очільника якого Андрія Тарана чи не найчастіше називали серед кандидатів на відставку. Попри те, що цю фігуру вважають пов’язаною з Єрмаком, експерти вказували на головну проблему міністра - доволі низький рівень комунікації. Міністерство оборони - не та державна інституція, керівник якої має не вилазити з телеефірів, однак за останні місяці навколо армії було кілька гучних скандалів, які влада інформаційно програла. А опозиція, відповідно, виграла. Олексій Резніков відрізняється від Тарана саме медійністю. Тобто, якщо у військових питаннях він не виглядатиме таким фахівцем, як людина в погонах (він служив ще у радянському війську в парашутно-десантній службі), то в ідеологічних і політичних – точно дасть фору. У такий спосіб влада сподівається заткнути інформаційні пробоїни по армійській тематиці. До того ж Резніков, як досвідчений чиновник, може розгребти всі ті авгієві конюшні з виплатами, тендерами та застиглими реформами, які так дошкуляють військовим. Тобто по суті тут і потрібен в першу чергу не кадровий військовий, а талановитий менеджер.

Замість Резнікова - Верещук на посаду міністра. Під питанням - віце-прем'єрство і ТКГ

Однак в разі призначення Резнікова міністром оборони утвориться інша пробоїна. Він - перший заступник глави української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) і у зв’язку з тривалою хворобою Леоніда Кравчука виконує обов’язки керівника цієї місії. Перехід Резнікова в Міноборони поставить перед Зеленським питання, ким його замінити в ТКГ. І тут питання не в тому, що переговори в рамках групи переважно безрезультатні, а в тому, що має бути людина, яка правильно доносить нашу позицію до українців та західних партнерів. Чи стане такою людиною Ірина Верещук, котру називають заміною самому Резнікову в кріслі міністра з питань тимчасово окупованих територій?

Верещук довго підшукувала посаду. Починала з представниці Кабміну у Верховній Раді, проте пробула в цій ролі кілька місяців. Безуспішно балотувалася в мери Києва, а останні місяці активно пропонувала себе на міністра оборони. Та, як бачимо, на Банковій вирішили віддати колишній міській голові Рава-Руської, яка, до речі, 5 років служила на офіцерських посадах в ЗСУ, інше крісло. Резніков до вчора обіймав дві посади – був і віце-прем’єром, і міністром з реінтеграції ТОТ. Поки невідомо, чи залишать статус віце-прем’єра для Верещук. Так само без відповіді, чи призначать її до складу ТКГ. І в якій якості. Але точно можна сказати, що опозиція генеруватиме скандали навколо постаті міністерки. 

Замість Абрамовського - Стрілець

Третє потенційне призначення – Руслан Стрілець. В переліках кадрових ротацій, оголошених вчора топовими спікерами від "слуг" він не значиться, але як повідомляли раніше джерела Depo.ua, висока вірогідність, що в крісло міністра захисту довкілля та природних ресурсів замість Романа Абрамовського, який вже пішов у відставку, всядеться саме він. 

Стрілець працював заступником Абрамовського. Він, на відміну від Резнікова і Верещук - мало публічна особа. До приходу в уряд тривалий час працював на різних "екологічних" посадах на рідній Дніпропетровщині. З огляду на регіон, звідки походить майбутній міністр, в ЗМІ його пов’язували з впливовими тут фігурами. Втім, якщо Стрілець працював в ОДА за часів, коли її очолював Ігор Коломойський, це ще не означає, що зараз він на орбіті цього олігарха.

У його призначенні для влади інша проблема. Точніше, відразу кілька. Перша – Стрільцю постійно нагадуватимуть, що він працював з Абрамовським, і, отже, є продовжувачем його ж політики. Що це за політика і чи була вона взагалі, не важливо, головне, що виборців переконуватимуть: відбулася просто заміна одного чиновника на іншого. І Стільцю, аби довести зворотне, доведеться добряче попрацювати на публіку. А друга проблема – це міністерство дуже цікаве багатьом олігархічним групам, тому, очікувано, дуже скоро новий міністр стане об’єктом критики на окремих телеканалах.

Замість Любченка - Свириденко

За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, перший віце-прем'єр-міністр України – міністр економіки України Олексій Любченко, ймовірно, також скоро піде у відставку. Його колега по партії Олександр Качура пише про це вже як про доконаний факт - 3 листопада Любченко має бути звільнений. Речниця партії Юлія Палійчук повідомляє, що триває обговорення щодо кандидатури Юлії Свириденко, яка, за словами Качури, тепер очолить міністерство. 

Стосовно Любченка, з перших днів роботи в уряді його називали потенційною заміною прем’єру Денису Шмигалю. Мовляв, трохи попрацює в Кабміні, а потім посуне шефа. Однак за короткий час Любченка почали звинувачувати у причетності до багатомільярдних "скруток" ПДВ та відсутності стратегічного бачення розвитку економіки. Причиною відставки Любченка можна назвати небажання ОП підставлятися під хвилі інформаційних ударів по цьому посадовцю. Це, по-перше. А, по-друге, пані Свириденко, яку називають людиною Єрмака, можна контролювати з Банкової, у свої ігри вона навряд чи гратиме.

Замість Уруського - Рябікін

І, останнє призначення, про яке кажуть – заміна Олега Уруського в Мінстратегпромі на нинішнього головного митника Павла Рябікіна. Ключова проблема як Уруського, так і його наступника, полягає у штучності самого міністерства. Коли воно задумувалося, в ідеалі виглядало красиво: у нас є стратегічні галузі, є круті підприємства ВПК, є космічна промисловість, лишилося це все запустити, наповнити проектами і буде нам щастя. Тобто, хотілося простих і швидких рішень. Проте так це не працює. Складається враження, що у нас на темі ВПК, причому часто на одних і тих самих здобутках, піаряться й керівництво "Укроборонпрому", й Міноборони, й Мінстратегпрому.

Рябікіна знають як хорошого управлінця, принаймні на митниці йому вдалося дати непогані результати і залишитися малопублічним. Та місце, куди його сватають, у воюючій країні - під постійним прицілом. Як внутрішніх інтриганів, так і зовнішніх сил. Тому з цим призначенням питання навіть не в тому, наскільки воно ефективне, а як довго Рябікін всидить на гарячому стільці.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme