Влада збільшує дитячі виплати: Чи можуть 50 тисяч гривень переконати українок більше народжувати

Українська влада повертається до практики матеріального стимулювання народжуваності - знову хочуть збільшити виплати при народженні дітей. Демографічна криза з різким скороченням кількості населення змушує державу вдаватись до активних кроків з омолодження нації, інформує Depo.ua.

Скільки платитимуть за першу, другу і третю дитину

У Верховній Раді нині зареєстровано вже чотири законопроекти, які передбачають у тій чи іншій формі підсилення фінансових стимулів до зростання народжуваності. Першим, флагманським, документом був проект закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини), який розробив і подав на розгляд Ради Кабінет міністрів ще у травні нинішнього року.

Відразу після його реєстрації під номером 5585 протягом першого літнього місяця посипалися альтернатівні проекти. Один, мало не повним складом, подала фракція "Слуги народу". Першим автором у ньому зазначено голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Також були й проекти від окремих депутатів з різних фракцій. Всі ці пропозиції в тій чи іншій мірі відтворюють бажання законодавців підвищити грошову винагороду для батьків.

Вже у вересні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який є головним при розгляді цього питання, визначився: в роботу піде проект Гетманцева і Ко під номером 5585-1, а проекти Шмигаля та окремих нардепів було відхилено. 

Отже, головним параметром обраного профільним комітетом документу є підвищення виплат родинам, в яких відбулося поповнення. Так, допомога при народженні дитини призначається в таких розмірах:

• при народженні першої дитини –  50000 гривень,
• другої дитини - 100000 гривень,
• третьої і кожної наступної дитини - 150000 гривень.

Проте не всю суму відразу батьки отримуватимуть на свої рахунки. За першу дитину спочатку одноразово виплатять 15 тисяч, а решту - рівними сумами протягом трьох років. При народженні другої дитини перший транш становитиме 30 тисяч гривень, а при народженні третьої та кожної наступної - 45 000 гривень. Решту, як і у випадку з первістком, видаватимуть частинами у наступні три роки.

Скільки платили раніше і чи це допомогало

Автори законопроекту керуються прагненням виправити демографічну ситуацію і як мінімум зупинити від'ємний баланс народжених і померлих українців. Підштовхнув їх до цього вражаючий факт зі статистики минулого року: у 2020-му було зафіксовано найнижчий показник народжуваності за останні 10 років. Адже торік в пологових будинках прийняли всього 293 тисячі немовлят. Тоді як у, наприклад, 2013-му - більше півмільйона.

Варто зазначити, що нинішній експеримент - далеко не перший в новітній історії України. Вперше за останні пару десятиліть таку практику спробували у 2005 році. Тоді Україна за рівнем одноразової допомоги випередила мало не всі країни Європи: при народженні першої дитини почали платити близько 1700 доларів США. Згодом, в 2008 та 2011 у гривневому еквіваленті допомогу збільшували.

Родини-щасливиці, які народжували у наступні роки, аж до літа 2014 року, отримували за третю дитину більше 120 тисяч (за першу і другу - по 30 і 60 з лишнім тисяч відповідно). Але через проблеми з бюджетом тоді відбулося різке скорочення допомоги і вона склала 41 тисячу - незалежно від того, перша, друга, третя чи восьма дитина народилася в родині. Сумнівно, що лише зменшення виплат так радикально вплинуло на рівень народжуваності, але з того моменту крива поповнень різко покотилася донизу. А родин, де більше одного-двох дітей, стало значно менше.

У нинішнього проекту влади традиційно є як прихильники, так і скептики. З одного боку він виглядає як соціальний, спрямований на підвищення добробуту українських родин, що може потягнути за собою і виправлення демографічної ситуації.

Але з іншого нікуди не дівається загальний депресивний стан економіки та пов'язаний з ним низький рівень життя. І збільшення допомоги можна сприймати як лікування симптомів, а не самої хвороби. Адже постійне зниження доходів домогосподарств на фоні зростання вартості життя змушує молоді сім'ї відмовлятись від багатодітності, обмежуватись однією дитиною в сім'ї чи взагалі відкладати народження дітей на невизначний термін. Все це вже призвело до того, що сумарний коефіцієнт народжуваності катастрофічно впав за останні роки і нині на одну жінку репродуктивного віку припадає лише 1,22 дитини. Тоді як для більш-менш нормального відтворення нації необхідно мінінмум 2,13. 

При цьому, як можна зрозуміти з мотивації можновладців, вони вважають рівень допомоги при народженні дитини чи не ключовим показником. Тоді як скептики говорять, що просто 50-ма чи, навіть, 150-ма тисячами особивих успіхів досягнути не вдасться. Адже невпевненість у майбутньому такими грошима не перекриватиметься не лише для відносно заможних родин, а й навіть для тих, хто перебуває у скрутному матеріальному становищі. І однозначно знайшов би, куди прилаштувати обіцяні державою суми.

В будь-якому випадку, навіть попередні вдалі експерименти з підвищенням народжуваності через фінансове стимулювання, не обов'язково будуть успішними і зараз. За тодішніми підрахунками НАН України, встановлення виплат у 2005-му вплинуло на рішення народжувати лише для 12-14%% породіль, більшість же ухвалювала це рішення під впливом інших факторів. В першу чергу - позитивних очікувань від майбутнього. Зараз, за даними соціологічних опитувань, населення перебуває скоріше в стані апатії, ніж оптимізму. 

Здебільшого не викликають позитивних очікувань ні пандемія, ні економічні проблеми, ні війна. До того ж, українки, як і більшість жительок розвинених країн, стали народжувати значно пізніше і часто обмежуються тільки однією дитиною. 

З іншого боку, ще в 2005 році, коли на дітей пішли великі виплати, перед суспільстом постала інша проблема, адже масово почали народжувати сім'ї, які хотіли мати не дитину, а гроші за неї. Тож, і з нинішнім підвищенням рівня фінансової підтримки молодих батьків не все так однозначно. Хоча, звісно, для певної кількості сімей хоч і невелика, але гарантована фінансова підтримка може стати одним з аргументів у рішенні народжувати дитину. Добре було би, якби держава допомагала таким родинам не тільки грошами, а й реально вигідними кредитами на житло, пільгами і субсидіями.

Нагадаємо, що у квітні нинішнього року уряд затвердив постанову, якою суттєво розширив коло осіб, які не можуть розраховувати на державну субсидію. Список тих, кому закривається доступ до неї, поповнився за рахунок власників банківських депозитів та держателів цінних паперів. Тобто якщо молода родина хоче завести дитину і паралельно збирає гроші на квартиру, поклавши їх на депозит, права на субсидію вони вже не мають. 

Читайте також: Іпотека під 7%: Як держава під приводом захисту українців без житла допомагатиме забудовникам