Держава в державі: Коли РНБО замінить собою парламент та уряд

Після обрання Володимира Зеленського президентом України секретарем Радбезу 28 травня 2019 року було призначено Олександра Данилюка. У цьому кріслі він просидів чотири місяці. 3 жовтня 2019 року президентським указам секретарем РНБО було призначено Олексія Данілова, який перед тим був заступником секретаря. Як і при Данилюку, при Данілову засідання Ради нацбезпеки й оборони відбувалися нечасто.

Як Радбез при Зеленському перетворився на ньюзмейкера

2 листопада 2019 року РНБО розглянула низку питань, що стосувалися ОПК. У грудні того ж року відбулося ще два засідання, за підсумками яких президент видав низку указів. Перше засідання Радбезу у 2020 пройшло 18 лютого, розглядалося питання державного оборонного замовлення. 13 березня засідали вже з питань боротьби з коронавірусом. Ще два засідання відбулися у березні і травні. Влітку не засідали, а восени минулого року РНБО збиралася тричі – по разу кожного місяця. Під кінець 2020-го відбулося два засідання. А з лютого цього року рішень Радбезу стало так багато, що цей орган потроху перетворився на головного ньюзмейкера країни. Хоча ще зовсім недавно результати його роботи були цікавими хіба для експертів та журналістів.

Все почалося з санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та блокування телеканалів "112", NewsOne і ZiK. Це рішення справило вибуховий ефект на порядок денний. Далі, 19 лютого, ввели персональні санкції проти Віктора Медведчука та ще низки осіб. За тиждень – проти військових чинів, які зрадили присязі у 2014 році, а також проти кількох соратників Віктора Януковича. Дуже плідним стало засідання 11 березня: на ньому розглядали питання про повернення у державну власність "Мотор Січі", стратегію реінтеграції та деокупації Криму й Севастополя, тоді ж Олексій Данілов заявив про доручення СБУ перевірити обставини, за яких було підписано та ратифіковано Харківські угоди. А 19 березня ухвалили рішення щодо застосування економічних та інших обмежувальних заходів до колишнього президента Віктора Януковича та інших екс-високопосадовців і правоохоронців (загалом санкції того дня ввели щодо 25 осіб), а також про перевірку законності отримання всіх дозволів на користування надрами, починаючи з 1991 року. Під "максимальні санкції" потрапили 10 компаній, які займаються надрами. 

Загадкове засідання РНБО щодо розвідки і справа "Вагнерівців"

Останнє за часом рішення РНБО датується 24 березня. Проте дуже цікавими видаються інші, прийняті у вівторок і введені в дію президентськими указами. Перше стосується персональних санкцій, під які окрім цілої групи громадян Росії потрапили три французьких крайньо-правих депутати Європарламенту; санкцій проти цілої низки компаній та медіа РФ, а також виключення із санкційного списку росіян, братів Сергія та Дмитра Ананьєвих. Ці два персонажі є серед головних спонсорів РПЦ і їхнє виключення з-під санкцій могла пролобіювати саме російська церква. Друге рішення стосувалося розгляду і затвердження звіту за результатами проведення огляду розвідувальних органів України. Та як заявив журналіст Юрій Бутусов, частина складу РНБО не була ознайомлена з цим звітом, засідання Радбезу з даного приводу не оголошували і повідомлення для ЗМІ не робилося. На думку Бутусова, у такий спосіб "хочуть приховати від народу той факт, що багато членів РНБО за звіт по розвідці не голосували. Це пряме порушення закону про РНБО. Це обурливо у зв'язку з колосальними провалами в розвідці, які допустив Офіс президента. Явна спроба приховати сліди злочину". Серед таких провалів він назвав зірвану спецоперацію із затримання бойовиків ПВК "Вагнер".

Тобто, якщо вірити Бутусову, 23 березня засідання Радбезу чи то взагалі не було, чи за його рішення голосували не всі члени цього органу. Коли так, то на нас очікує черговий гучний скандал. Який може посилитися після показу довгоочікуваного фільму-розслідування Bellingcat про "вагнергейт". Схоже, до цього моменту влада дуже активно готується. Тут і хвиля публікацій про неймовірну успішність голови ОП Андрія Єрмака, і викриття Службою безпеки України "приватної військової компанії", діяльність якої "була спрямована на підготовку до вчинення тяжких злочинів, в т.ч. проти основ національної безпеки". Серед її організаторів названі імена екс-депутата Верховної Ради від "Самопомочі" Семена Семенченка та Євгена Шевченка, відомого як "таємний агент НАБУ". Шевченко ще в серпні минулого року звинуватив у зриві спецоперації із затримання "вагнерівців" особисто Андрія Єрмака. А нещодавно він дав інтерв’ю розслідувачам із Bellingcat, які приїжджали до Києва. Тож учорашнє викриття "ПВК Семенченка-Шевченка" можна розглядати і як хід на випередження: тепер свідчення "агента НАБУ" виглядатимуть у дещо іншому ракурсі. 

Спокуса ручного управління через РНБО: Як ми можемо опинитися в новій реальності   

Однак повернемося до активізації Радбезу. Після лютневих гучних рішень по каналах Козака-Медведчука та по самих цих діячах були рішення, які викликали багато запитань. Наприклад, наскільки дієвими будуть санкції проти Януковича, його соратників та кримських військових-зрадників, які для українських правоохоронців, на жаль, є зараз недосяжними. Крім того, після закриття трьох каналів та санкцій проти Козака, Медведчука і пов’язаних з ними осіб суспільство не побачило наступних кроків, зокрема, кримінального переслідування. А історія із підсанкційною мережею магазинів "Спортмастер", яка проігнорувала заборону діяльності, взагалі поставила під сумнів серйозність намірів влади. У соцмережах навіть почали жартувати, що засідання РНБО – це щотижневі шоу, на які чекає вся країна, а після них ще тиждень обговорює прийняті там рішення. А також те, як вони виконуються або не виконуються.

А в експертному середовищі існує думка, що РНБО стала інструментом реалізації швидких рішень: відбулося засідання, там постановили здійснити той чи той крок, далі – брифінг секретаря Радбезу або відео самого Зеленського, і його указ за результатами засідання. Тобто, у цьому ланцюжку нема парламенту, в якому президенту стає все важче проводити потрібні йому рішення через недостатню контрольованість "слуг", крім того, рішення і доручення Радбезу швидше приймаються до виконання урядом і всією вертикаллю виконавчої влади.

Такий спосіб ведення державних справ може сподобатися певній частині виборців, які побачили, що влада почала щось робити. І це вже видно по соцопитуваннях. Однак ігнорування процедур та інституцій – тривожний дзвіночок. Через РНБО можна провести будь-яке питання, приміром, доручити силовикам розслідувати обставини прийняття попередниками тих рішень, за які їх можна мінімум дискредитувати, максимум – спробувати притягнути до кримінальної відповідальності. І таким робом розчищати політичний простір від опозиції.