Місцеві вибори і новий голова Нацбанку: Які питання Рада залишила собі на останній тиждень

Для виконання плану довелося навіть влаштовувати позачергове засідання, що призначено на другу половину дня. Depo.ua розповідає, які законопроєкти збираються розглянути народні депутати

Порядок денний позачергової сесії

Головним питанням сьогоднішнього позачергового засідання, ініційованого президентом, буде, звісно, постанова про призначення місцевих виборів. Відповідно до проекту постанови №3809, яку напередодні одобрив профільний комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, вибори відбудуться 25 жовтня 2020 року.

В разі, якщо Верховна Рада підтримає проект постанови, Україна в останню неділю жовтня обиратиме депутатів обласних, Київської міської, районних у містах рад та Київського міського голови. Також в цей день відбудуться перші місцеві вибори у новоутворених сільських, селищних, міських територіальних громадах та районах, в яких відповідно до Виборчого кодексу України призначено перші місцеві вибори одночасно з черговими місцевими виборами. В той же час вибори в Криму та на окупованих територіях на Донбасі відтерміновуються до того часу, поки вони не будуть звільнені.

Також депутати планують ухвалити відповідні зміни до бюджету, що дозволять профінансувати проведення голосування.

Політично місцеві вибори обіцяють стати найбільш складними для президентської партії. Адже в умовах стрімкого падіння рейтингів "Слуги народу" в усіх регіонах, є цілком очевидний ризик, що підопічним Зеленського не вдасться самостійно сформувати у новообраних радах своєї більшості та провести у мери своїх представників. На цьому фоні намагання домовитись з місцевими елітами або провести в місцеве самоврядування своїх політичних сателітів разом з допущенням на вибори переселенців з окупованих територій не виглядають гарантією захисту "слуг" від феєричної поразки 25 жовтня.

Саме з цих причин виникла конспірологічна теорія, ніби сьогодні всіх, хто вже на низькому передвиборчому старті, може чекати сюрприз: провал постанови про призначення виборів. Ну а придумувати привід довго не доведеться: відмова від проведення голосування на Донбасі та у Криму - чим не зрада.

Читайте також: Поки "слуги" не набридли народу. Кому вигідні розмови про перенесення місцевих виборів

Ну а після того, як депутати розберуться з виборами, їм належатиме розібратися з низкою законопроєктів, майже за кожним з яких стять інтереси тих чи інших фінансових груп, галузей, окремих монополій або чиновницьких каст. 

Проектом закону "Про державні гарантії боргів "Укргідроенерго" (№3659) буде надано можливість отримувати додаткові кредити під державні гарантії. Формально вважається, що це відбувається у межах порятунку національної компанії, яка потрапила у скрутне становище через ситуацію на ринку на природні фактори "низької води" - що завадило їй залишатись на плаву. Але можна припустити, що тут зав'язані інтереси компаній Ахметова, зосереджені в такому балансуванні в енергетиці, коли за рахунок державного сектору електроенергії відбувається перетік прибутків у контрольовані ним сегменти - переважно тепловий та "зелений". Ну а водників цілком можна порятувати і за рахунок держави. 

Проект Закону "Про внесення зміни до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" є поверненням допандемічного рівня зарплат топчиновникам, яких на період карантину на три місяці дещо обмежили у доходах в рамках загальної державної економії. Ці три місяці державні топи та члени наглядових рад мали якось виживати на 50 тисяч гривень. Що викликало справедливе обурення в тій же відомій наглядовій раді "Укрзалізниці".

Тепер депутати повертають топчиновникам належне - з 13 липня всі кількасоттисячні заробітки будуть капати на їхні заплатні карточки.

"Проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України" по суті встановлює систему стягнення державного збору і формування окремого бюджету Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях. З кожного пасажира, що відлітає, та з кожної тони вантажу, стягуватимуть кілька доларів. 

В принципі, це є усталена світова практика і "постригти" своїх та іноземних туристів на пару баксів не виглядає зазорним. Втім є питання до того, що новостворювана система збирання грошей в якійсь мірі є альтернативною до державної податкової системи і може суперечити принципам традиційного оподаткування. Плюс до того створює такого собі незалежного "монстра" з грандіозним бюджетом і низькою контрольованістю з боку держави та суспільства.

Проект "Про забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)" належить перу нардепа Миколи Сольського, який водночас є й головою профільного комітету. А це прізвище, після епопеї з протягуванням ринку землі, завжди змушує шукати в законопроектах друге і навіть третє дно.

Не обійшло без суперечливих маніпуляцій і в наведеному проекті. Так, під маркою захисту працівників сільхозппідприємств спливає, що ті, за цим законом, можуть претендувати лише на 40% сільгоспземлі свого підприємства. Ще 20% віддадуть учасникам бойових дій. А ще 40%, тобто стільки ж, скільки і самим селянам - в оренду на земельних торгах. Мало того, що в законі про приватизацію чомусь виникло поняття "оренда", так там ще й значиться, що в цю оренду може передаватись не менше 40%. Тоді як селянам та УБД - не більше їхніх часток. Суть цієї маніпуляціїї в тому, що не менше 40% - це може бути і всі 100%. Тоді як селянські і "бойові" - цілком можуть сягнути нуля.

У проекті Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" "слуги" перевершують всі очікування народу на неміфічне "закручування гайок" з комунальними тарифами. Закопроект, зокрема, запроваджує абонентську плату за обслуговування внутрішньодомових мереж (лічильників, трубопроводів та іншого) - на додачу до вже існуючої плати за постачання та розподіл природного газу і послуг з постачання та розподіл електричної енергії.

Також проект дозволяє несанкціонований доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна для обмеження (припинення) надання комунальної послуги без отримання згоди його власника, якщо такий власник (користувач) відмовляється допустити в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна) представника виконавця.

Ну і квінтесенцією парламентського лобізму сьогодні можна вважати проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" авторства колишньої членкині парламентської більшості Анни Скороход. Вона пропонує надати державним та напівдержавним підприємствам можливість обов'язкового продажу на постійній основі визначеної кількості електричної енергії поза порядком накладання спецільних обов'язків.

Це можливість для ряду підприємств, які споживають багато електроенергії вийти з-під загальних обмежень і оминути конкуренцію при розподілі електрики. Виникає враження, що за цим законопроектом проглядаються умовні вуха колективного коломойського, який норовить обійти конкурентні процедури і забезпечити підприємствам зі свого пулу першість над іншими споживачами.

З вівторка - кадри та ігорка

На наведеному вище переліку депутати зупиняться у понеділок. Але з вівторка починаються чергові пленарні засідання, на яких депутати планують розглянути важливі кадрові питання. Йдеться, зокрема, про посаду віце-прем'єра з питань оборонно-промислового комплексу, а також голів Нацбанку та Антимонопольного комітету.

Як повідомив заступник голови фракції "Слуги народу" Олександр Корнієнко, фракція більшості планує провести засідання саме з цих питань сьогодні ввечері, після того, як закінчиться позачергове засідання Ради.

"Ми на фракцію запросимо пана Уруського (предентент на віце-прем'єрство Олег Уруський). Рахуйте, що він вже запрошений на фракцію на вечір. Якщо буде решта кадрових наших питань підніматись, то ми їх теж на фракцію запросимо – або в понеділок, або в інший день", – заявив Корнієнко.

Парламентар наголосив, що наразі президент не зробив подання на призначення голови Нацбанку та голови Антимонопольного комітету. Офіційно нардепи не знають прізвища кандидатур на ці посади. "У нас поки що немає якоїсь фінальної інформації по внесенню від президента. Це його прерогатива. Тому поки що чекаємо цих кандидатур", – додав він.

Тож поки невідомо, чи відбудуться на цьому тижні призначення у Нацбанк та АМКУ. Навколо цих питань стикається дуже багато як внутрішніх, так і зовнішніх векторів інтересів, які розрулюються на Банковій. 

Сьогодні також, перед позачерговим засіданням, відбудеться погоджувальна рада парламенту, на якій голови фракцій визначаться з переліком законопроектів, що будуть розглядатись на поточному тижні. З обов'язкових - закон про державне регулювання азартних ігор (так звана "ігорка"), який ми детально описували. 

Також є інформація, що до порядку денного може потрапити проект №3131, яким буде запроваджено новий податок для власників земельних паїв. Йдеться про проект, який має на меті змусити власників земельних наділів якнайшвидше розпрощатись зі своїми ділянками, адже утримувати цю землю скоро може стати їм не по кишені через запровадження великого, як для цього виду власності, податку. 

Читайте також: Новий податок на землю і ускладнена оренда квартир: Як слуги знов зяглядають у кишеню до народу