Моніторинг ваших покупок: Як влада вираховуватиме тих, хто не платить податки

Спроби оцінювати статки українців непрямим способом і, відповідно, стягувати податки не за рівнем офіційних доходів, а за рівнем видатків, робили багато урядів у різні часи. Українська влада теж вирішила вдатися до такого кроку. Depo.ua розбирається, наскільки це можливо в Україні.

Логіка процесу полягає у наступному. З 1 вересня в Україні почнеться рік загальної амністії капіталів: власникам неврахованих у деклараціях доходів запропонують пред'явити державі свої статки і сплатити з них 5% податку. Після чого здобуті у попередні роки активи та гроші стануть легальними і ними можна буде користуватись без обмежень: придбавати активи, інвестувати в бізнеспроекти, купувати предмети розкошів, витрачатись на коштовний відпочинок та інше. І все це - без ризику неприємної зустрічі з податковою.

Як амністію капіталів підштовхнуть контролем за видатками

За задумом авторів амністії, вона торкнеться людей, чиї статки є вищими за середні. А звичайних українців не зачепить, адже "стеля" декларування відносно висока. Так, декларувати і платити 5% не буде потрібно з активів, вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень. Не торкнеться амністія і квартир площею до 12 квадратних метрів та приватних будинків до 240 кв. м., а також комерційної нерухомості площею до 60 квадратів, земельних ділянок до 2 гектарів та одного транспортного засобу некомерційного призначення. Все, що перевищить ці параметри - має бути пред'явлене, оцінене, задеклароване і оподатковане за пільговою ставкою 5%.

Звісно, такий підхід має низку потенційних ускладнень, на які звертають увагу експерти. Ризиком для декларантів, зокрема, може стати те, що після того як ви пред'явите державі свої активи і сплатите податок, у компетентних органів може виявитись спокуса з'ясувати, звідки ці гроші у вас з'явились. Потягнувши за цю ниточку, цілком можна вийти на, наприклад, роботодавця або замовника послуг, що сплачував декларанту гроші поза державним оком. І до них цілком може постати претензія про порушення закону через ухилення від оподаткування. Так, через сумлінних декларантів можна буде вийти на факти корупції, крадіжки, торгівлю зброєю та наркотиками, та інші передбачені кримінальним законодавством способи збагачення. 

Звісно, автори реформи обіцяють, що некримінальні статки переслідуватись не будуть. Проте, як відрізнити одні від інших буде важливим питанням. І на цьому фоні багатьох зупинить від декларування саме можливість бути підданим перевірці з ризиком або самому стати предметом кримінального розслідування, або підставити своїх контрагентів.

З цієї та інших причин амністія капіталів може просто забуксувати. Тим більше, що власники прихованих статків вже навчилися ними користуватись без особливого ризику. І альтруістично підтримати державу своїми 5% просто тому, що їй раптом так захотілось, навряд чи знайдеться черга бажаючих.

Читайте докладніше по цій темі: Чому податкова амністія стосується багатьох, а скористаються нею одиниці

Саме тому підштовхнути вітчизняних "корейків" до добровільного розставання з частиною нажитих мільйонів покликаний законопроект, що нині розробляється у Мінфіні. Суть його у тому, що після завершення загальної кампанії з амністії капіталів, на яку відводиться 1 рік, у подальшому всіх, хто не задекларує приховане та добровільно не здасть державі 5%, розкуркулюватимуть вже на більш вагому суму - 18% від знайденого.

Як пояснює один з ідеологів амністування грошей, нардеп Данило Гетманцев, йдеться не про те, що за амністією слідуватиме кампанія з перевірки статків. Новий інструмент, за словами нардепа, покликаний оцінювати видатки, які здійснюватимуть українці. І якщо хтось придбає, наприклад, квартиру, і при цьому не зможе пред'явити нульової декларації про наявність амністованих коштів, йому виставлять рахунок на сплату податку з суми покупки. 

"Податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, - вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити", - пояснив Гетманцев у своєму телеграмканалі. Він наголошує, що "ніхто не збирається вводити жоден новий податок на жодні покупки. Йдеться лише про ініціативу Кабміну, яка передбачає реалізацію непрямого контролю за доходами та витратами. Доплачувати потрібно буде лише за витрати, за якими платник не зможе підтвердити походження. Якщо у вас немає тіньових доходів або ви скористалися амністією, то вам не доведеться в майбутньому доплачувати".

З одного боку все це виглядає як стимул до участі у амністії: мовляв, краще вже амністуватись і отримати "нульову" декларацію, аніж потім опинитись під прицілом податківців у кожному випадку придбання чогось дорогого. І віддати вже 18%, а не пільгові п'ять.

З іншого, це може бути черговою конвульсивною спробою влади наповнити бюджет, який має багато дірок. І в дечому це нагадує сцену з телесеріалу про Голобородька, коли українці добровільно виносять на Майдан свої коштовності.

Що таке контроль за видатками і як це працюватиме 

Втім, як працюватиме механізм можна буде судити вже після того, як уряд затвердить і опублікує законопроект. До того часу журналісти та експерти вимушені послуговуватись інсайдами та уривчастою інформацією від причетних до розробки нової форми оцінки статків громадян.

Наразі діє норма, що всі розрахунки, які перевищують 150 тисяч гривень, мають здійснюватись у безготівковій формі. Ймовірно, ця сума і буде нижнім порогом моніторингу, який здійснюватимуть податківці. Кожна така транзакція буде перевірятись на предмет того, чи є платник легальним власником такої суми, в тому числі і в результаті амністії капіталів. І в разі, якщо з'ясується, що доходів, які покривають подібну покупку в нього не було, йому просто нарахують податок на доходи: 18% від суми здійсненої ним покупки. Податкова просто надішле обов'язкову до сплати квитанцію.

Але сума перевірки може бути як більшою, так і меншою. Адже ніщо не заважатиме масштабувати систему не лише під так званих заможних українців, а й під тих, хто купує товари та послуги дешевше 150 тисяч. Перевірка видатків так чи інакше відбувається у електронному вигляді, тож кількість таких перевірок обмежується лише можливостями електронних систем, які цілком можна допиляти до рівня, коли автоматом перевірятимуться навіть чеки на 10 тисяч. Актуальним це буде, скажімо, для отримувачів субсидій, чиї родичі-заробітчани надсилають гроші з-за кордону. І купівля навіть нового холодильника за зароблені на польскій полуниці кошти може стати приводом для скасування державної допомоги. Не говорячи вже про більш суттєві покупки житла чи автомобіля. Це виглядає тим більш актуальним в контексті активних намагань уряду скоротити коло рецепієнтів субсидій.

Система контролю, передбачуваного новим проектом закону, може працювати і у зворотньому напрямку - щодо надходжень коштів на особисті банківські картки. На які багатьом приходять і тіньові зарплати, і оплата за продані товари, і інші нелегальні гроші. Ніщо не заважатиме податківцям розцінювати надходження на картку, як окреме, так і солідарне за окремий часовий період, як видатки - адже зняття коштів з картки чи їх перерахунок цілком може вважатись такою ж тратою, як і купівля холодильника та викликати цілком закономірний інтерес до походження коштів.

Для того, аби відстежувати всі ці операції і на кожну з сумнівних генерувати квитанцію на сплату 18% податку на доходи - не знадобиться багато. Все це відбуватиметься автоматично. 

Наразі, повторимося, робота над проектом триває. І розробники намагаються врахувати якомога більше нюансів, що дозволять широко застосовувати адміністрування прибуткового податку так, аби ніхто не міг сховатися. Якими будуть наслідки, ми зможемо відчути вже наступного року, коли, за планом, почне працювати нова схема. А от що вигадають українці у відповідь - покаже час.

Читайте також: Накопичувальна пенсійна система: Переваги і ризики реформи від Шмигаля