Зрив виплати субсидій: Чому уряд переводить стрілки на місцеве самоврядування

До початку опалювального сезону, під час якого витрати українців на комірне суттєво зростають, залишається ще більше трьох місяців. Проте вже зараз надходять тривожні сигнали, що майбутня зима буде ще більш непростою, аніж попередня. В першу чергу - для незаможних домогосподарств. Ускладнюється все і для тих, хто розраховує на субсидію - запроваджені урядом нові алгоритми призначення вивели з-під парасольки державної допомоги багато сімей.

В Мінсоцполітики днями визнали, що система автоматичного перепризначення субсидій належним чином не працює: у травні-червні перепризначення субсидії на наступний період в автоматичному режимі проведено не в повному обсязі. Сталося це через запровадження нових алгоритмів оцінки субсидіантів на відповідність державним критеріям, які з травня почав застосовувати Мінфін.

Звісно, в уряді свою провину не визнають. І вважають винними органи місцевого самоврядування, які вчасно не адаптувалися до нової системи. "В окремих містах органами місцевого самоврядування не забезпечено дотримання вимог порядку призначення житлових субсидій на наступний період і тому перепризначення субсидії на наступний період в автоматичному режимі проведено не у повному обсязі. Зазначене може призвести до несвоєчасного отримання громадянами допомоги на оплату житлово-комунальних послуг", - з таким повідомленням днями виступила прес-служба соціального відомства.

У міністерстві не знайшли нічого кращого, аніж "перевести стрілки" на місцеву владу та запропонувати Асоціації міст України "скоординувати роботу міст для завершенням найближчим часом процедури перепризначення житлових субсидій на наступний період домогосподарствам, які мають на неї право, з метою надання належної соціальної підтримки вразливим верствам населення".

Насправді все це виглядає більше як перекладання з хворої голови на здорову, адже ще навесні ЗМІ і експерти писали про недосконалість запроваджуваної системи субсидій, яке неодмінно має призвести до проблем з призначенням, чергами в органах соціального захисту та загальним підвищенням градусу соціального напруження.

У квітні, нагадаємо, уряд затвердив постанову, якою суттєво розширив коло осіб, які не можуть розраховувати на державну субсидію. Тоді до списку потенійних "відмовників" додалися власники банківських депозитів та отримувачі дивідентів від цінних паперів. А також особи, що здійснювали валютні операції та купували банківські метали.

Поза державною допомогою опиняються і громадянини, які придбали нещодавно будь-які товари і послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних) на суму більше 50 тисяч гривень, а також мандрівники, та заробітчани, які провели за межами України сумарно більше 60 діб у період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

Для того, аби виявляти "неблагонадійних", що намагаються приховувати статки та претендувати на держдопопогу по комуналці, Міністерство фінансів розробило окрему систему верифікації претендентів. Її суть полягала у тому, що кожного, хто звертається по субсидію, мають перевірити за багатьма критеріями заможності: на предмет придбання автівок, нерухомості, валюти і навіть будівельних матеріалів. І якщо виявилося б, що людина справді має за душею певні статки і при цьому намагається отримати ще й державну субсидію, їй мали б відмовити. 

Але вже в травні виявилося, що нові урядові алгоритми працюють зовсім не так досконало, як це вбачалося з презентаційних слайдів. Під каток оптимцізації потрапили українські родини, що насправді мають всі підстави для отримання державної допомоги. 

І сталося так, що мінфінівська система верифікації виявилася аж надто ощадливою і нелояльною до громадян. Фактично було створено умови, коли кожному субсидіанту доводиться знову проходити всі кола перевірок. І під кабінетами чиновників почали утворюватися великі скупчення людей.

У травні, коли чиновники зрозуміли, що есперимент виявився не надто вдалим і може мати дуже неприємні соціальні наслідки, в уряді "дали задню" і аби уникнути загострення пообіцяли запровадити автоматичне перепризначення субсидій для тих, хто підпадає під державні критерії.

Але пообіцяіти виявилося замало, адже нові мінфінівські алгоритми верифікації виявилися несумісними з системою автоматичного перепризначення субсидій. І швидко "допилити софт" під нові умови просто не вдалося. Тож травневі та червневі перерахування фактично було зірвано.

Звісно, що відкритої статистики по кількості випадків, коли перепризначення субсидій не відбулося, немає. Проте загальне суспільне "бухтіння" дозволяє оцінювати цей процес як масовий. 

І це провокує цілком обгрунтовані очікування, що недолугість чергової соціальної реформи може значно ускладнити загальний соціальний фон.

Але в уряді, замість того, щоб або відкотити систему до попередньої версії і завдяки цьому принаймні зберегти стабільність, або докласти зусиль до удосконалення процесів призначення субсидій, вдалися до пошуків винуватих. Цими крайніми виявилися органи місцевого самоврядування, які " вчасно не адаптувалися до нової системи". Насправді ж місцеві влади стали заручниками створеної урядом ситуації.

При цьому всі ці розборки і перекладання відповідальності мають за собою одну суттєву загрозу: на порозі нового опалювального сезону невизначеність з призначенням та виплатою субсидій ставить чимало українських родин перед загрозу опинитись восени сам на сам з тарифними викликами майбутнього сезону.

Читайте також: Тарифний марафон: Які сюрпризи чекають українців восени