Фейки про Залужного і Фонд Заленської: На кого вони розраховані і як їм протидіяти

"Втомлені від війни". На кого з українців розрахований фейк про Залужного

1 листопада Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попередив, що від його імені хтось розсилає фейкові повідомлення у Телеграм-каналі і закликав громадян, які отримали подібні повідомлення, не довіряти їм. Але розсилка "качок" була лише прелюдією до нинішньої потужної кампанії з оббріхування і Залужного, і всього військово-політичного керівництва країни. У соцмережах поширюють відео, змонтоване завдяки технології діпфейку, де віртуальний "Залужний" закликає громадян виходити на мітинги проти чинної влади, а вояків – не підкорятися наказам президента. Також змонтований "генерал" просить не дарувати йому подарунків на тлі загибелі свого помічника Геннадія Частякова. На кого це розраховано і чому дезу запустили саме зараз?

Розраховані фейки як на українців, які попри війну часто не дотримуються інформаційної гігієни, так і на західну аудиторію. Почнемо з наших. Нещодавно фахівці з медіа презентували дослідження "Українські медіа: ставлення та довіра у 2023 році". Згідно з його результатами, Телеграм залишається основною соціальною мережею для споживання новин, демонструючи значне зростання – до 72%. Новинні сайти на другому місці, значно поступаючись Телеграму, – їх переглядають близько 40% респондентів. З огляду на те, що в Україні заблоковано сотні пропагандистських сайтів, соціальні мережі стали зручним знаряддям поширення фейків.

У нас обговорюється заборона Телеграму, проте це не стане панацеєю. Проблема не в медіа-майданчиках, а в тому, що контрпропаганда призвела до обмеження впливу власне українських джерел інформації з альтернативними думками, то ж і не дивно, що вакуум заповнили канали сумнівного походження. І тут питання не в тому, наскільки українці вірять всьому, що читають або бачать на цих каналах. Питання, по-перше, у звичці користуватися такими джерелами, по-друге, їхній ефективності для поширення і правди, і брехні. У згаданому дослідженні вказується, що у 2021 році Телеграмом як джерелом новин користувалося лише 20% українців. Звідки мода на нього? У 2021 році в українському медіа-просторі конкурували за глядача багато телеканалів, забезпечуючи плюралізм думок. Якщо люди звикли до цього, вони шукатимуть інші джерела новин. І тут, на жаль, часто-густо наштовхуються на контрольовані агресором анонімні сміттярки. Мета брехні, на кшталт тієї, що поширюється про "розкол" в українській владі, проста: посіяти в головах "втомлених від війни" сумніви за принципом "диму без вогню не буває".

Ліки проти російських фейків: рецепт - короткий    

Проте головний об’єкт, на кого націлена дезінформація такого роду, все ж не українці, а жителі країн – партнерів України, та лояльні до Москви місцеві політики, які розганятимуть побрехеньки у себе. Діпфейк із Залужним поки не підхопили, але це справа часу. На інших прикладах можна побачити, як злагоджено діє ця машина брехні. Візьмемо два приклади. Depo.ua свого часу аналізував меседжі передвиборчої кампанії кандидата-республіканця Вівека Рамасвамі, який у своїх висловлюваннях прагне перевершити самого Дональда Трампа. Чи, за іншою версією, просто є технічним кандидатом, який говорить те, що навіть Трамп не може собі дозволити. Днями цей американець тамільського походження, використовуючи наративи кремлівської пропаганди, облаяв Володимира Зеленського. Йому не сподобалося, що в Україні не хочуть проводити вибори. Буцімто Київ хоче від США більше грошей. Depo.ua попереджав: розповіді обтяжених владою українських політиків про вибори у 2024 році вдарять по них бумерангом. Це слизька тема, але її навіщось актуалізують. І от другий приклад: відомий українофоб, глава МЗС Угорщини Петер Сіярто протестує проти рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. До заїжджених платівок Будапешту про права нацменшин і війну Сіярто додав нову претензію: мовляв, в Україні через війну немає "ні свободи слова, ні свободи ЗМІ, ні виборів". Із приводу свободи слова угорським можновладцям краще на себе подивитися у дзеркало. А от тему з виборами йому підкинули наші розумники.

Щось подібне сталося і з темою про "розкол" між Залужним і Зеленським. Depo.ua звертав увагу на дивну реакцію окремих чинів із Банкової на незручну правду від главкома ЗСУ в The Economist. Навіщо робити такі подарунки розповсюджувачам фейків? На жаль, в Офісі президента досі не пояснили заяви окремих клерків. А, отже, ризик маніпуляцій лишається. Розрахунок очевидний: посіяти сумніви в державах-партнерах в надійності України. Не виключено, від всіляких рамасвамі ще почуємо, що Києву не слід давати зброю, бо є загроза "хунти". Тобто подібними вкиданнями росіяни намагатимуться налаштовувати громадську думку проти України в США, де тривають праймеріз, та в інших державах.

Що потрібно зробити, щоб убити фейки про "розкол" у владі? У рецепті може бути три позиції. Перша: на Банковій мають відмовитися від бажання бути правдою в останній інстанції. Ворог сидить в кремлі, а не в Генштабі і не в опозиційних патріотичних фракціях. Друга позиція: Офіс президента та військове командування повинні спільно закрити спірні моменти. Особливо особистісного характеру. Очільник ОП Андрій Єрмак запевнив: розколу між Зеленським і Залужним немає. Це добре, проте, по-перше, реакція трохи запізніла, ворог встиг розігнати "зраду". По-друге, поки незрозуміло, чи відмовляться на Банковій від звички так ревниво реагувати на публікації в західній пресі українських діячів не з президентського кола. По-третє, також незрозуміло, коли чиновники з Банкової та сусідніх вулиць перестануть коментувати події на фронті та давати публічні оцінки нашим воєначальникам.

Третя позиція в рецепті: слід зняти з порядку денного теми, які дратують суспільство та зайве збуджують політичні сили. Мається на увазі тема виборів. Останнє слово щодо термінів перебування президента на посаді під час військового стану має сказати Конституційний суд. Доти – ні пари з вуст можновладців. Прогнозованим і логічним рішенням КСУ, що термін продовжується до обрання нового глави держави, можна заткнути роти всіляким Сіярто та йому подібним друзям Москви. Зніме воно напругу й всередині країни. Адже стане зрозумілим, що до перемоги жодних виборів не буде. Після чого ОП не боротиметься з уявними конкурентами діючого президента, а політичні консультанти припинять мріяти про нового "месію". Цього разу – у військовому однострої.

Чому наш контрпроп не згадує про педофільський вчинок путіна

Інший фейк стосується Фонду першої леді Олени Зеленської. Як розповіла радниця голови Офісу президента Дарія Зарівна, російські ботоферми поширюють фейковий матеріал про те, що "Фонд Олени Зеленської виявився замішаним у схемах із торгівлі дітьми". За її словами, "росіяни створили сайт-болванку й одночасно з цим підключають ботоферми для розповсюдження його в соцмережах, із прицілом на західну аудиторію. Знаходять фотографії українських дітей і пишуть відповідні тексти. Навіть під фото моєї доньки з‘явилося".

Пані Зарівна точно підмітила: аудиторія цього фейку – за кордоном. Додамо: він розрахований на цільову аудиторію, яка переважно мешкає за океаном. І здебільшого підтримує Дональда Трампа. Це прихильники секти QАnon. Ці доволі політично активні люди вірять в існування змови високопоставлених і заможних педофілів. Котрих асоціюють із лівими лібералами. А борцем з таємними педофілами сектанти вважають Трампа. Ну і путіна за компанію. Точної кількості членів секти ніхто не знає, оскільки це не церква, прихожан якої можна порахувати, а цілий рух людей, що вірять у теорії змов.

Переконувати їх у протилежному – втрачати час дарма. Але в психології такого типу особистостей є нюанс, який цілком можна використати. Вони – легковірні та емоційно нестійкі. Себто схильні змінювати думку про когось чи щось, вперто лишаючись прихильними до основної ідеї. Днями російський диктатор (чи його двійник) відвідав центр дитячої онкології в Москві, подарував дітям ляльки, а одній пацієнтці – іграшковий вертольотик. Для фото з дітьми путін навіть став на коліно. Його візит висміяли в соцмережах. Але відреагувати на цей пропагандистський цирк у нас мали інакше. Будь-яка поява бункерного поруч із дітьми – не тільки привід згадати про ордер на його арешт, виписаний Міжнародним кримінальним судом, а й про хлопчика Микитку Конкіна, якого путін у 2006 році поцілував у живітик.  Типова поведінка педофіла! Для прихильників QAnon - саме в точку.