Президент війни: Чи справді Зеленський вирішив обмежитися одним терміном

"Я вважаю, що нині вибори не на часі. І якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці і далі працювати тільки в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки і давати суспільству всі необхідні відповіді, щоб не залишилося простору для конфліктів і чужої гри проти України", – заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні 6 листопада. І додав: "Ми маємо визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якого залежить доля держави і людей, а не час вкидань, яких від України очікує тільки росія". Його заява означає, що на темі виборів під час війни поставлена крапка? Ні, скоріше йдеться про тактичну паузу, а подальший розвиток подій мотивуватимуться тим, чи вдасться знайти вихід із ситуації, коли проводити вибори в період воєнного стану не можна, але уже в травні 2024-го президентські повноваження діючого глави держави закінчаться. Цікаво, що ніхто не хоче за розя'сненнями звернутися до Конституційного суду. Невже все вирішено? 

Коротко про правові аспекти проблеми

Правових аспектів проблеми кілька. Перший: Конституція України передбачає пʼятирічний термін повноважень президента, та водночас у статті 108 Конституції вказано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента. Скільки часу він може виконувати обов’язки, в Основному Законі на вказується. В нашій історії вже був такий прецедент, коли Леонід Кучма понаднормово керував державою доти, доки не відбувся повторний другий тур президентських виборів у 2004 році. Помаранчева революція хоч і відбулася в буремний історичний відтинок, проте тоді був мирний час, коли не було законодавчої заборони на проведення виборів. Та й тривалість повноважень Кучми була незначною. Зараз така заборона є, і це другий аспект.

Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Оголошення про початок виборчої кампанії згідно з Виборчим кодексом ЦВК робить протягом 30 днів після скасування воєнного стану. І якщо закони змінювати під час війни можна, то вносити зміни в Конституцію – ні. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук у липні наробив галасу заявою, що Основний Закон не забороняє проводити вибори під час війни. Довелося уточнювати, про які саме вибори йдеться. Частина 4 статті 83 унеможливлює проведення під час надзвичайного або воєнного стану виборів народних депутатів, тому Верховна Рада, каденція якої завершилися, залишається повноважною до кінця війни. Та й для Банкової перевибори Ради – не на часі. Depo.ua детально аналізував, чому перезавантаження законодавчого органу тільки нашкодить владі. А от прямої заборони відтермінування виборів президента в Конституції дійсно нема. Себто, вони мають відбутися 31 березня 2024 року. Якщо парламент протягом листопада і грудня внесе необхідні зміни до Виборчого кодексу та закону про режим воєнного стану, які врегулюють процедурні моменти, Конституція для проведення виборів президента перешкодою не є. Потрібно лише оновити інформацію в Реєстрі виборців, внести зміни до виборчого законодавства щодо визначення типу виборів (чергові або позачергові) та щодо запровадження нових способів голосування з метою забезпечення виборчих прав переміщених осіб, особливо за кордоном.

Та це лише на перший погляд нескладно, адже головне – не підрихтувати процедури, а забезпечити легітимність. Тобто визнання результатів  виборів українським суспільством та нашими партнерами. Чіткі критерії для цього встановлені ОБСЄ. Їм і мають відповідати виборчі процедури. У серпні Володимир Зеленський в інтерв’ю португальській RTP зазначав: вибори мають проходити повністю на території України, щоб мали можливість проголосувати військові та українці, які зараз знаходяться за кордоном. Тоді ж, відповідаючи на запитання, чи балотуватиметься він на виборах, президент заявив: якщо у 2024 році триватиме війна, і якщо вибори відбудуться, він ніколи не покине свою країну. Тобто, ствердно не відповів. Проте абсолютно правильно вказав, що необхідно для визнання виборів легітимними. Чи можливо це все забезпечити під час війни, і чому знову всі говорять про перегони навесні?

Як тема виборів у 2024 році стала мейнстрімом

Днями нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив: Зеленський доручив готуватися до виборів. За його інформацією, суспільству пояснюватимуть: такою є вимога партнерів, бо якщо вибори не провести, діючий президент після завершення першого терміну свого правління втратить легітимність. І тут же уточнив: західні партнери не наполягають на виборах, це "виключно політичні завдання, які перед собою ставить Офіс президента". Далі – більше. Його колега по фракції Вікторія Сюмар каже: є чутки, що 16 грудня Зеленський оголосить про вибори. Втім, додала: буде це чи ні, залежить виключно від однієї людини. Судячи з коментаря, зробленого Зеленським у понеділок, він ще не став на бік тієї групи в своєму оточенні, яка лобіює проведення виборів. То ж опозиція дарма здійняла галас? Не дарма, з огляду на те, що першою зондування реакції суспільства на цю дражливу тему почала влада. Протягом кількох тижнів поспіль її спікери зробили кілька заяв, які можна витлумачити саме так. Крім того, у розпорядженні журналістів опинилися депеші місцевим чиновникам з центру про формування політичних паспортів громадян. Це витлумачили як елемент підготовки до розгортання штабів у регіонах.

Ще 24 жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів: демократичній державі необхідні вибори, щоб не було застою у владі, водночас в українському законодавстві є "певні неузгодженості" щодо цього питання. Він пообіцяв рішення "найближчим часом". А буквально днями очільник МЗС Дмитро Кулеба повідомив: сторінка з виборами не закрита, президент розглядає і зважує всі "за" і "проти". Водночас додав, що проведення виборів під час війни призведе до "безпрецедентних" викликів. Depo.ua свого часу їх перераховував. І це не тільки кровопролитні бої на фронті та ризики ракетних атак ворога, а й скандали після відкриття електронних декларацій посадовців. Що битиме по іміджу влади та її ключової постаті.

Ще один вагомий виклик – у суспільстві відсутня підтримка проведення виборів під час війни. Це демонструють дані соціологічних опитувань. 81% опитаних соціологами КМІС у жовтні вказали, що вибори – не на часі. У цьому опитуванні є ще одна цікава цифра: 65% респондентів негативно ставляться до дистанційного голосування через Інтернет, побоюючись фальшувань. Тобто впровадження електронного волевиявлення українці не підтримують. І це ще один виклик для тих, хто може педалювати вибори під час війни, адже результати мають бути легітимізовані суспільством.

Не виключено, що саме негативне сприйняття українцями виборів під час війни є однією з чільних причин, чому Зеленський вагається з президентськими перегонами. Інша причина: далеко не факт, що у високих кабінетах країн-партнерів схвалюють проведення виборів. Окремі політики Заходу "за", та стратегічні рішення щодо України приймають не вони. А ті, хто приймає такі рішення, не хочуть, щоб до легітимності обраного українського президента виникали навіть найменші запитання. Бо це використовуватиметься проти України силами, які намагаються загальмувати допомогу нашій державі. Але це не всі причини. Перерахуємо ще кілька: непередбачуваність перебігу війни. Контрнаступ ЗСУ може тривати повільно, а може відбутися серйозний прорив. І це накладає відбиток на меседжі, з якими йтиме на вибори кандидат №1, на рівень схвалення його дій і так далі. Так само неможливо спрогнозувати, наскільки складною виявиться зима. Не лише через очікувані ракетні атаки ворога, а й внаслідок інших негативних факторів, зокрема, зростання цін і подальшого зубожіння населення. Також украй негативно на психологічний та емоційний стан українців впливатимуть конфлікти в політичних елітах під час виборів, а уникнути їх – неможливо. От зараз спостерігаємо, як у різних варіаціях обігрується тема про конфлікт Банкової із Залужним. Особливо після його важливих заяв в The Economist. Існують глибокі розколи між військовим та військово-політичним командуванням, чи не існують, але під час передвиборчої кампанії цю тему обов’язково роздмухуватимуть. Від чого програють зрештою всі.    

Пастка обіцянок

Є ще одна причина, на якій варто зупинитися окремо. Володимир Зеленський обіцяв не балотуватися на другий термін. Так, це було у 2019-му, тоді ніхто не міг передбачити, як далеко путін зайде у своєму безумстві. Не може ж країна лишитися без гаранта Конституцій під час війни. Ще одну важливу обіцянку Зеленський дав 11 жовтня цього року. На запитання румунських журналістів, чи балотуватиметься він на президентських виборах, президент відповів: "Якщо війна продовжиться – так, якщо війна закінчиться – ні. Я не можу втекти під час війни".

Отже, зіставивши обіцянку від 11 жовтня та заяву від 6 листопада про те, що вибори під час війни "не на часі", отримуємо рішення Зеленського не балотуватися на другий термін. Схоже, перша з цих заяв була зроблема тоді, коли в оточенні президента домінувала думка про те, що виборі навесні 2024 року потрібні. А друга – коли концепція змінилися, і треба було заспокоїти всіх, кого розбурхали анонси виборів. Коливаючись між порадами проводити вибори та не проводити вибори, Зеленський фактично потрапив у пастку, заборонивши сам собі брати в них участь. Тепер, якщо знову почне домінувати концепція виборів під час війни, Банкова буде змушена починати з того, щоб запропонувати українцям роз'яснення, чому Зеленський порушив власну обіцянку. Не самий гарний початок перегонів...

Якщо ж в Україні дійсно не буде президентських виборів, доки триває війна, Зеленський продовжуватиме виконувати обов’язки президента "понаднормово". Його легітимність від цього зменшиться? Скажімо так: сумніви висловлюватимуться, проте на користь такого варіанту – узаконена заборона проведення виборів під час воєнного стану та громадська думка, яка проти виборів під час війни. Тобто Зеленський зможе залишатися президентом до закінчення війни, а після, в мирний час, не балотуватиметься? Тут багато хто відповість, що так далек, мабуть, заглядати не варто. Та все одно, у разі рішення балотуватися після війни, Заленському знову ж таки прийдеться спочатку пояснити порушення вже двох власних обіцянок: які давав у 2019-му та в жовтні 2023-го.