Ліквідація мажоритарників: Чи зможуть Зеленський з Богданом змінити Конституцію

Депутатам належить на цьому тижні попередньо погодити президентський законопроект про зменшення кількісного складу українського парламенту і запровадження пропорційної системи виборів у Конституції

Економічний і політичний оглядач
Ліквідація мажоритарників: Чи зможуть Зе…

Цього тижня Верховна Рада розглядатиме президентську законодавчу ініціативу змін до Конституції в частині скорочення депутатського корпусу до 300 депутатів та запровадження пропорційної системи виборів парламенту. Цей короткий законопроект має стати тестом для нинішнього складу парламенту на спроможність виконувати волю президента і від його результатів залежатиме, чи має сенс Зеленському подавати інші, більш чутливі плани реформ Основного закону. Такі як децентралізація.

Про що проект

Цей законопроект як невідкладний Володимир Зеленський подав у Раду ще влітку минулого року, коли лише відбувалося формування парламенту після позачергових виборів. Незабаром новообрані депутати, як і належить за процедурою зміни Основного закону, відправили проект на експертизу до Конституційного суду.

В проекті Зеленського передбачається внести зміни до двох статей та до перехідних положень Конституції України. У статті 76-й зазначається, що конституційний склад Верховної Ради України складає триста народних депутатів України, які обираються строком на п'ять років. (Тоді як в нинішньому варіанті їх в нас 450). Також в цю статтю включено вимогу до потенційних кандидатів у депутати володіти українською мовою, чого не має у діючій редакції 77-ї статті.

Також президент Зеленський запропонував відредагувати ще одну статтю - 78-му. В неї додається частина про те, що "Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою. Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом". 

Треба сказати, що ця правка виглядає доволі суперечливо, оскільки вимагає жорсткого закріплення пропорційної системи. Хоча нині цей момент визначається відповідним законом. Який, треба зауважити, зовсім недавно зазнав трансформації шляхом ухвалення Виборчого кодексу, в якому й передбачено пропорційну систему.

У перехідних положеннях президент запропонував передбачити, що зміни Конституції не потягнуть за собою відразу позачергових виборів для практичної реалізації норми про 300 депутатів. На його думку діючому складу парламенту є сенс допрацювати до кінця своєї каденції, а вже новий склад Ради обирати за новими правилами.

У Конституційному суді невідкладну ініціативу президента розглядали аж до зими - висновок КСУ було вручено парламету лише 18 грудня 2019 року. 

Цим висновком Конституційний Суд України визнав запропоновані зміни цілком конституційними і дійшов висновку, що пропоноване президентом скорочення "не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, не передбачають скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина".

Тим не менш, судді знайшли й пару місць у проекті, які є достойними окремих зауважень. Так, вони поставили під сумнів необхідність запроваджувати безпосередньо у Конституції правило, про яке було згадано вище - про пропорційні вибори Верховної Ради. Суд зауважив у своєму висновку, що "визначення типу виборчої системи, її ознак та особливостей є питанням політичної доцільності та має вирішуватися парламентом відповідно до його конституційних повноважень за умови дотримання конституційних принципів та демократичних стандартів організації й проведення виборів. З огляду на це немає потреби (імперативності) для закріплення типу виборчої системи в Конституції України".

Також з певним скепсисом у КСУ оцінюють наслідки застосування саме у такому вигляді доповнення до Перехідних положень. Через можливість різного прочитання та застосування норм закону може утворитись часовий розрив між моментом (днем) припинення повноважень парламенту і моментом (днем) набуття їх новообраним парламентом, а отже, може призвести "до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади".

Втім, вцілому, як вже зазначалося, проект президента був конституційними суддями схквалений.

Які перспективи

Процедурно, після того, як проект повернувся з КСУ, парламент має здійснити під час сесії його попереднє схвалення. Для цього потрібна звичайна більшість у 226 голосів. А для остаточного закріплення конституційних змін вже на наступній сесії депутати мають дати за проект конституційну більшість голосів - не менше як 300 парламентарів повинні натиснути "за".

Цілком може бути, що розгляд і голосування, які заплановані на цей тиждень, відбудуться з відносним успіхом і проект Володимира Зеленського отримає попереднє схвалення в кількості 226 голосів.

Але в той же час перспектива набрати 300 голосів під час остаточного схвалення виглядає дещо туманно, оскільки далеко не всі в парламенті, а особливо це стосується мажоритарників, схильні до власноручного скорочення своїх депутатських перспектив у наступному складі ВР.

Так, лунають думки, що зменшення складу парламенту до 300 депутатів зробить його більш покірним, адже керувати трьомастами людьми легше, аніж у півтора рази більшим і більш різрородним колективом. Тим більше, що пропорційна система та імперативний мандат дозволять завести в Раду абсолютно слухняні загони парламентарів, які дуже чутливо дослухатимуться до вказівок своїх партійних бенефіціарів. Лунає навіть саркастичне "300 соросят" з натяком на те, що у майбутньому парламенті може утворитись однополярна більшість, що сповідуватиме імпортовані грантодавцями цінності без врахування альтернативних світоглядів.

Мажоритарникам, як з монобільшості, так і від інших фракцій та самовисуванцям, не подобається конституційне запровадження однзначної "пропорціоналки". І хоч відкрито вони в цьому можуть не зізнаватись, але це зачипає їхні особисті перспективи мати гешефт з пригодованих округів. Тож вони можуть не відкрито, а приховано, саботувати президентську ініціативу.

Тож майбутнє голосування, навіть під час попереднього схвалення проекту, для якого потрібно зібрати 226 голосів, продемонструє готовність парламенту слухатись подальших президентських ініціатив. А серед них, нагадаємо, і згадана децентралізація, і такі чутливі проекти змін до Конституції як надання голові держави права призначати та звільняти директорів НАБУ та ДБР.

Читайте також: Конституційна реформа Зеленського: Одноразовий парламент і сильний президент

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme