Вдома мерзнуть вуха: Чому японці, фіни та австрійці могли би позаздрити учасникам тарифного майдану

Тарифна революція, яка нині відбувається в Україні, болісно вдаряє практично по всіх домогосподарствах. Адже здорожчання газу та електрики тягне за собою, відповідно, і збільшення вартості опалення, гарячої води, освітлення осель та інших сучасних принад цивілізованного життя.

Для пострадянської України, яка багато років не рахувала вартість енергоносіїв, перелаштування на сплату за дійсно ринковими тарифівами супроводжується невдоволенням та навіть спротивом населення. Адже простим українцям досить важко зрозуміти, чтому ще вчора опалення квартири чи будинку обходилося в 500-1000 гривень, а вже відзавтра за ту саму кількість тепла доведеться викласти, наприклад, три тисячі. При середній зарплаті в 12 тисяч.

Читайте також: Як обрати постачальника газу 2021

Тож не виключено, що вже зовсім скоро українцям доведеться в масовому порядку шукати альтернативні способи обігріву своїх помешкань аби зменшувати непідйомні платежі. Щоправда і тут не всім це вдасться - якщо щасливі власники автономних систем опалення самі вирішують, скільки їм потрібно тепла, то жителі багатоквартирних будинків, особливо старих, фактично не мають змоги відмовитися від централізованого опалення.

Як опалюють будинки в Японії

Неабияк важко звикати до місцевих способів обігріву осель нашим громадянам, що потрапляють у заможну Японію і змушені звикати до способу життя загартованих потомственних самураїв. І якщо у північних регіонах, де клімат відносно суровий, в містах існує таке поняття як центральне опалення та заходи енергозбереження, то на півдні ніхто не переймається цими питаннями. Хоча взимку тут доволі дискомфортно - особливо, коли температура повітря знижується до 10-12 градусів за Цельсієм.

Традиційне японське житло споконвіку не передбачало такого атрибуту як утеплення стін. Незважаючи на загальну розвинутість країни, ця будівельна особливість перекочувала і у багатоповерхову забудову. Будинки тут зводять з досить тонкими стінами, а при виробництві вікон майже не використовують енергоощадні технології. За твердженням деяких мігрантів, що живуть в Японії, будинки тут сильно нагадують картонні коробки, відкриті до вологості та протягів.

Тому взимку місцевим мешканцям доводиться користуватись різними опалювальними приладами - газовими, електричними та навіть керосиновими. Дуже часто тут можна побачити, що газові труби проходять не лише до кухонного спорядження, а й передбачені газові розетки в окремих кімнатах. Це зроблено для підключення газових обігрівачів. Популярні і електричні ковдри.

Ще одним атрибутом японської культури, який традиційно використовується для обігріву, є котацу - це стіл з нагрівальним елементом, встановленим під кришкою.

Але вартість газу є настільки високою, що далеко не для всіх японців це задоволення є доступним. Рівно як і опалення електрикою. Тож досить широкого розповсюдження тут набули обігрівачі, що працюють на керосині. Такий прилад виглядає досить екзотично як для українського ока, оскільки чимось нагадує нашпигований сучасною електронікою примус.

Обігрівач, спалюючи керосин, викидає продукти горіння прямо в приміщення - тож аби економно зігрітись японцям доводиться миритись зі специфічним запахом та необхідністю постійно провітрювати приміщення. Хоча наші емігранти інколи жартують, що протяги досить успішно справляються з цим недоліком.

В Австрії досі популярні дрова і солярка

У ще одній благополучній країні, Австрії, також населення не сильно розбалуване доступними енергоресурсами. І якщо у містах є газові мережі та можна опалювати житло блакитним паливом, то за містом газ є переважно недоступним благом. Тож австрійці використовують, переважно, енергію від спалювання дров, рідкого пічного палива типу дизельного або електрики.

Для австрійців один кіловат електрики коштує досить дорого і сягає 30 євроцентів за кВт-годину. Тоді як опалювання соляркою обходиться дещо дешевше. Тож такі системи обігріву переважають. Ну а ті, хто побідніше - спалюють деревину. Яка, направду, також вартує суттєвих грошей.

"Жеки-потрошителі" в Фінляндії

Відносно м'яка європейська зима дозволяє австрійцям почуватись більш розкуто у питанні енергоспоживання. Ніж, скажімо, їхнім партнерам по Євросоюзу зі сніжної Фінляндії. Тут платити за тепло доводиться настільки багато, що деякі наші колишні громадяни переживають певну психологічну кризу, коли з'ясовується, що загальне обслуговування невеличкого будиночку може сягати 400-500 євро на місяць. При середній зарплаті 3540 євро.

Особливістю Фінляндії є відсутність природного газу: його немає тут ані в магістралях, ані в зрідженому вигляді. По суті для місцевих доступними ресурсами для опалення залишається лише солярка, електрика та дрова. Але враховуючи жорсткий клімат, того ж дизеля для одного будинку площею до 100 квадратів потрібно близько півтори тони на сезон. Що обійдеться десь у 3 тисячі євро. І багатьох це влаштовує, адже позбавляє незручностей з опаленням дровами і є дещо дешевшим за пряме електричне опалення.

Але уряд всіляко намагається позбуватись дизельних обігрівачів, заборонивши їх встановлення у нових будинках. І обкладає власників вже існуючих систем, які масово тут встановлювались у 70-80-х роках минулого століття, драконівськими вимогами підтримання безпеки та екологічності. Що ставить питання про перехід на фактично єдиний альтернативний варіант опалення - електрику.

Проте демократична Фінляндія не дозволяє своїм жителям встановлювати прості електричні конвектори чи котли. Як свідчать місцеві мешканці, при введенні будинку в експлуатацію просто не дадуть дозволу на це, якщо там не буде встановлено сучасну систему опалення, яка відома у світі як тепловий насос. Такі системи коштують від 10 тисяч євро лише за обладнання. Але фінам доводиться розщедрюватись, оскільки це фактично єдиний спосіб легального запуску системи опалення в приватному будинку.

Ці пристрої, своєю чергою, також використовують електрику, хоч і у меншій кількості, аніж пряме електроопалення. Проте ефективність теплових насосів не завжди може забезпечити потрібну кількість тепла. Тож людям доводиться догріватись за допомогою камінів та печей. Що також вимагає певних грошових витрат. Така енергетична обмеженість Фінляндії і суворий клімат призвели до того, що в країні важко побачити будинок, який би був більшим за 60-100 квадратних метрів. А розмір кімнат у 10 квадратів є абсолютно нормальним явищем.

Якою вважається нормальна температура повітря вдома в різних країнах

Крім відносно дешевого тепла ми звикли ще й до великого тепла. Мало кого задовільнить температура повітря вдома меньше 20С. На домашніх фото взимку українці позують в шортах і футболках, а малі діти бігають по квартирі в трусиках.

Водночас в Австралії централізованого опалення нема взагалі, а нормальною температурою повітря вдома вважається близько +15. До речі, це в Австралії придумали уггі. Як домашнє взуття.

Нормальною температурою вдома взимку у Франції, Іспанії та Німеччині вважається +16/18

В Нідерландах - +15/17

В Туреччині +17/18

У Великій Британії - +15/18. Тамтешні фізіологи склали таблицю-інструкцію, згідно якої якщо в приміщенні вище +21С - людина відчуває дискомфорт, а якщо вище +24, в неї підвищується ризик серцевого нападу. Максимальний поріг комфорту + 18С. Від +15 до +18С - вважається нормальною температурою, при якій ризики захворювань незначні. Такий температурний режим підтримується взимку в більш ніж п'яти мільйонах домоволодінь Британії.

Тож на фоні всіх цих теплових труднощів та фінансових затрат жителів найбільш заможних країн світу, наша ситуація з підвищенням тарифів може нести не лише негативне навантаження, але й стати стимулом до усвідомлення врешті, що в нормальній, економічно здоровій державі, опаленя за копійки не буває. 

З іншого боку, українській владі не завадило б все ж час від часу говорити зі своїми громадянами на такі чутливі теми - особливо напередодні революційних змін у тарифікації. А не звинувачувати протестувальників і займатися популізмом. 

Читайте також - Не газом єдиним: Чому наступні протести можуть виникнути через ціни на електрику