Чим зайнятися у вихідні 19-21 червня

Тому щоп’ятниці Depo.ua підкидатиме вам кілька варіантів. Всі вони перевірені нашими авторами особисто. Може вам з того переліку нічого й не підійде, а може знайдете кілька ідей, як урізноманітнити вихідні. 

Що почитати: Влад Якушев, "Карателі"

Автор книжки - ветеран АТО, екс-керівник прес-служби 14-ї окремої механізованої бригади ОК "Захід", лейтенант, а в цивільному житті – в'їдливий журналіст. Він потрапив на війну у п'ятій хвилі, міг стати командиром розвідвзводу, але прес-служба "відбила" його у розвідки в свої лави.

Із сарказмом і гумором Влад розповідає про пригоди бригади, яку після п'ятої хвилі спішно зібрали з залишків 51-ї, доукомплектували мобілізованими, прогнали через полігони і відправили на нуль.

"Війна – то не штука. Штука – доїхати до війни!"

"Вы должны сражаться, как герои, а не как свиньи в грязной технике".

"Панда, Змій, Тигр… Не бригада, а звіринець. Добре, хоч всі звірюги матьорі"

"Товариші офіцери, ви служите у піхоті, і це означає, що нам з вами випала висока честь здохнути першими".

В армії Якушева дуже вразило таке явище, як перевірки, що приїжджають з тилу у бойові частини і чіпляються до будь-чого, від кольору нігтів бухгалтера, до кута, під яким закріплено багор на протипожежному стенді. Вже на дембелі Влад Якушев і написав свою знамениту статтю "По наглій штабній морді", в якій закликав військових повідомляти його про неадекватну поведінку перевіряльників і пообіцяв останнім, якщо вони не вгамуються, то ставатимуть зірками Інтернету. Після "наглої штабної морди" Влада Якушева викликали на килим в Міноборони, але за іншу статтю - про виплати "бойової" тисячі, пробували навіть заарештувати, але все одно більшість армійських дебілізмів, про які він увесь час писав як журналіст, висвітлено і в його книзі. Вони обговорюються героями, впливають на їхнє життя. 

Читайте також: Влад Якушев, автор "По наглій штабній морді": Найстрашніше в армії – це підкорятися дураку

"Карателі" засновано на реальних подіях. Кумедні історії, які стаються з героями книжки – теж не вигадані, хоча іноді, щоб не образити бійця і з нього не сміялися друзі, Влад вигадував іншого персонажа, такого собі цапа-відбувайла. І вже з ним траплялося все те, про що неможна тепер читати без реготу.

    
 Що подивитися: "Мої думки тихі"

Це без перебільшення один з найкращих українських фільмів. Вадим (Андрій Лідаговський) - з тих молодих людей, що вічно подають надії, але все ніяк їх не виправдають. А подає він надії не тільки собі, а й мамі (Ірма Вітовська-Ванца) - красуні і розумниці, яка з абсолютно незрозумілих і нелогічних причин досі не очолила ну хоча б український уряд і працює таксисткою. 

Вадим як звукорежисер отримує замовлення записати голоси рідкісних тварин та пташок для комп'ютерної гри про Ноєв ковчег, заради чого йому доведеться чимало побігати в усіляких лісах і хащах. Любляча мати тим часом намагається завжди бути десь поряд, допомагати і навчати його життя. Постійно створюючи цим проблеми й комічні ситуації.

У фільмі блискучо розкрито проблематику стосунків саме українських батьків і дітей. Тут марно наводити якісь приклади, краще візьміть і подивіться.

До речі, "скоро, наскільки це можливо", відбудеться прем'єра сіквелу "Мої думки тихі - 2". Зйомки відбувалися в атмосфері суворої секретності і тільки нещодавно було опубліковано трейлер. Відомо, що у другій частині Влад закохується.

Що приготувати: Плов

Повірте, це смачніше ніж виглядає на фотографії

Ну і що, скажете ви, всі вміють готувати плов, це ж як борщ, в чому тут свіжа ідея?! А ідея в тому, щоби приготувати нарешті плов, а не рисову кашу з м'ясом і морквою. Давайте принаймні спробуємо.

Візмемо 800 грамів м'яса (ми - свинину, а ви - яке хочете, хоч баранину, хоч яловичину), дві великі моркви, три великі цибулини, близько 200 грамів ще сирого рису (беріть не найдешевший, але і "басматі" з "жасміном" тут зайві), голівку часнику, близько 50 грамів сухого нуту (він же - турецький горох). Обов'язкові спеції до плову: зіра, мелений коріандр, куркума, барбарис, мелений чорний перець.

Зауважте - нут треба замочити ще з ночі, у великій кількості холодної води. Він має збільшитися в розмірі приблизно вдвічі. 

Приступаємо до приготування. Починаємо з зірвака - це м'ясна основа плову. М'ясо нарізаємо великими шматками і обсмажуємо партіями в великій кількості жиру або олії на великому вогні до золотавої скоринки. Моркву нарізаємо крупною соломкою, цибулю – напівкільцями. З останньою партією м'яса обсмажуємо моркву і цибулю близько п'яти хвилин. З нута зливаємо воду і додаємо його в казан. Перед цим зайву олію з казана можна злити, щоб її залишалося кілька столових ложок. Тоді страва буде менш жирною.

Посипаємо зірвак спеціями (можна взяти готову суміш для плову, приблизно столову ложку), солимо, заливаємо водою так, щоб вона майже покрила вміст казана і тушкуємо півтори години на мінімально можливому вогні.

Через півгодини насипаємо зверху (не перемішувати!) сирого рису, розрівнюємо лопаткою і заливаємо холодною водою, так щоб рідина в казані покрила рис приблизно на два пальці. Солимо. Робимо середній вогонь і чекаємо, доки вся рідина не випариться. Кришкою не накриваємо. Не відходьте далеко від казана, зараз треба пильнувати і діяти оперативно. Тільки-но вся рідина випарилася, вструмляємо всередину не очищену головку часнику і гуртуємо увесь рис до середини гіркою. Знову ж таки - нічого не перемішуємо! От тепер накриваємо казан кришкою, вогонь знову зменшуємо щоби ледь жеврів і готуємо під кришкою до готовності рису.

Коли рис готовий, плов треба перемішати і дати йому настоятися хоча б годинку. 

Куди піти: На пікнік

В Україні нарешті починається літо і цей жахливий потоп потроху уходить в аннали історії. Тому саме час вибиратися на якусь симпатичну галявину, де можна влаштувати багаття і відкрити сезон барбекю. Можна і плов на вогнищі приготувати, зауважте тільки, що для цього вам потрібний буде великий казан, який можна підвішувати.

Передбачення на наступний тиждень: Лінощі правителів ставлять їх в залежність від міністрів