Збільшення оборонного бюджету: На що підуть військові гроші у 2022 році

Цим рішенням Кабміну доручається передбачити загальний фінансовий ресурс на гарантування національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 5,95% ВВП при грошовому обсязі не менше 319 437,7 млн гривень.

Також у наступному році уряд має забезпечити першочергове фінансування діяльності суб'єктів сектору безпеки і оборони України за такими напрямами:

• розвиток сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;
• виконання Національної розвідувальної програми на 2021-2025 роки;
• реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, насамперед підвищення розмірів їх грошового забезпечення та забезпечення житлом;
• виконання заходів з розроблення, підготовки виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, у тому числі крилатих ракет), боєприпасів і продуктів спеціальної хімії;
• розвиток Військово-морських сил Збройних сил України;
• удосконалення системи охорони та підвищення рівня захисту державного кордону України;
• посилення територіальної оборони, удосконалення її системи управління;
• реалізація державної політики у сфері кібербезпеки;
• розвиток спроможностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу у створенні та виробництві сучасного озброєння і військової техніки, забезпечення роботи системи спеціальної інформації;
• проведення досліджень, розроблення нових технологій, виробництво комплектувальних виробів, здійснення технічного переоснащення і модернізації виробничих потужностей у рамках реалізації заходів з імпортозаміщення продукції оборонного та авіаційного призначення;
• посилення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та пожеж;

Пройдімося по найголовніших з пунктів.

Отже, РНБО доручило Кабміну опрацювати питання щодо підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських. І це питання постало не просто так, адже за інформацією з відкритих джерел, близько 65% військовослужбовців звільняються зі Збройних сил України після завершення першого контракту, і не в останню чергу – через незадовільне грошове забезпечення.

Воно й не дивно, адже зростання грошового забезпечення військовослужбовця за контрактом за останні 5 років склало всього 35%, що навіть не відповідає рівню інфляції за цей період. Окрім того, що зарплата маленька, її ще й затримують. А протягом останнього року ці борги стрімко зростають.

Після низки публікацій у ЗМІ на цю проблему звернуло увагу керівництво держави і було обіцяно найближчим часом всі борги позакривати. Зрозуміло, що виконувати це буде Міністерство оборони, про заміну очільника якого вже давно говорять як про факт в режимі очікування.

Читайте також: ЗСУ з мільярдними боргами: Чому військові йдуть з української армії

Також варто звернути увагу на доручення забезпечити фінансування завдань щодо розвитку ракетного озброєння та Військово-морських сил ЗСУ. Адже 20 серпня РНБО ухвалила рішення щодо розвитку Військово-морських сил до 2031 року, а 8 вересня його ввів у дію президент.

І хоч Стратегія морської безпеки України, в основу якої має лягти дане рішення, перебуває на етапі розробки, основні компоненти її включатимуть саме ракетну зброю (насамперед, протикорабельний ракетний комплекс Р-360 "Нептун") і нові кораблі (у тому числі такі, що здатні нести цю ракетну зброю).

Читайте також: Кораблі, крилаті ракети і співпраця з НАТО: Що може критися в Стратегії морської безпеки України

Окремим пунктом значиться удосконалення та посилення державного кордону України. Мова йде про так званий проект "Стіна", в рамках якого відбувається інженерне облаштування кордону. Роботи проводяться у Харківській, Луганській, Сумській і Чернігівській областях.

В рамках проекту будуються протитранспортні рови, контрольно-слідові смуги, рокадні дороги, облаштовується невибухові загородження і посилюється комплексами відеоспостереження.

Власне, будівництво мало завершитися ще у 2018 році, але спочатку його терміни продовжили до 2021 року, а потім ще на 4 роки – тобто, до 2025 року.

Читайте також: Захиститися від Росії: Чи допоможе Україні "Стіна" на кордоні

Будівництво "Стіни" на кордоні з Росією

Не забули також і про територіальну оборону. Від уряду вимагається передбачити протягом 2022 року фінансування видатків для забезпечення виконання заходів щодо збільшення чисельності Збройних сил України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про основи національного спротиву".

Згідно з ним чисельність ЗСУ має зрости на 11 000 військовослужбовців за рахунок створення окремого роду сил – Сил територіальної оборони ЗСУ, а також розвитку Сил спеціальних операцій ЗСУ в інтересах формування руху опору.

Читайте також: Національний спротив з командирами-головами ОДА: Якою буде українська тероборона

Ну і не можна пройти повз питання імпортозаміщення продукції оборонного та авіаційного призначення.

На жаль, Україна не виготовляє бойові літаки, однак розробляє і виготовляє військово-транспортні. Вони використовуються для оперативного перекидання солдатів і військової техніки з однієї точки в іншу (наприклад, з місця постійної дислокації у місце проведення бойових дій), а також доставки боєприпасів, гуманітарних вантажів, евакуації поранених тощо.

Щоправда, виготовляє – надто голосно сказано. Якщо Ан-178 таки вдалося поставити на конвеєр, то з іншими моделями вийшла багаторічна заминка через залежність від російських комплектуючих.

Наразі ведеться робота з імпортозаміщення щодо гвинто-вентиляторних середніх військово-транспортних літаків короткого злету і посадки Ан-70 і Ан-77, а також реактивного військово-транспортного літака короткого зльоту та приземлення для застосування в умовах крайньої Півночі Ан-74.

Радує, що це питання нарешті стоїть на найвищому державному контролі.

Читайте також: Перший новий літак для України: Що за Ан-178 скоро з'явиться в ЗСУ

Ан-70

В цілому ж тенденція поки радує. Щоправда, скільки саме коштів буде виділено на які саме програми ми дізнаємось лише після того, як буде ухвалено у другому читанні бюджет на 2022 рік. Як показує практика останніх років, зміни туди можуть вноситись аж до дня голосування у Верховній Раді.