Від броньовиків до ракет: Топ-5 вітчизняних озброєнь, які засвітились в ЗСУ у 2021 році

У 2021 році Збройні сили України отримали понад тисячу сто одиниць озброєння та військової техніки, серед яких модернізовані реактивні літаки, сучасні безпілотники, кораблі і стрілецька зброя. І хоч не обійшлося без імпортних зразків, все ж основу традиційно складає вітчизняне озброєння.

Розглянемо найбільш цікаві позиції.

Протитанковий ракетний комплекс "Скіф"

ПТРК "Скіф" – це переносний протитанковий ракетний комплекс, призначений для ураження живої сили противника, рухомих і нерухомих броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, у тому числі, з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, легкоброньованих об'єктів та вертольотів.

По суті, "Скіф" – це модифікована експортна версія українського протитанкового керованого ракетного комплексу "Стугна-П", який стоїть на озброєнні ЗСУ. У порівнянні з базовою версією "Стугни-П", модифікований "Скіф" зазнав адаптації пускової установки для її використання в умовах м'яких ґрунтів та піску – на вимогу замовників, якими є переважно країни Азії та Африки.

В конструкції "Скіфа", як і "Стугни-П", застосована напівавтоматична система наведення за променем лазера. Виявлення цілі й наведення забезпечується за допомогою оптичного та інфрачервоного прицілів, що дозволяє вести вогонь в складних погодних умовах.

Характерною рисою комплексу є траєкторія польоту ракети: після пуску вона летить над лінією візування (на висоті близько 10 м) і знижується на рівень цілі на кінцевій ділянці польоту. Лазерний промінь при цьому світить у хвіст ракети й тільки за частку секунди перед ударом перекладається на ціль.

Іншою особливістю цього ПТРК є можливість наведення ракети на ціль із закритих позицій і укриттів. Ракета призначена для застосування в будь-яких кліматичних і погодних умовах.

Комплекс включає ракети Р-2 калібрів 130-мм і 152-мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами. Довжина ракети складає 1270 мм, довжина контейнера за ракетою – 1360 мм, калібр ракети – 130 мм, вага – 16 кг.

Базова модифікація ПТРК "Скіф" складається з встановленої на тринозі пускової установки, транспортно-пускового контейнера для ракет Р-2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє вести вогонь з відстані до 50 метрів.

Читайте також: "Скіф" у азійських пісках: Що за український ракетний комплекс завойовує світ

Боєприпас ВОГ-17В

ВОГ-17 – це гранатометний постріл калібру 30-мм у формі осколкової гранати.

Снаряд розробили ще наприкінці 1960-х років для стрільби з радянського гранатомета АГС-17. Це одна з перших модифікацій осколкових гранат з детонатором миттєвої дії. Згодом, у 1971 році, постріл ВОГ-17 був модифікований детонатором з пристроєм самоліквідації і отримав маркування ВОГ-17М, тоді як базовий снаряд (з детонатором миттєвої дії) –ВОГ-17А.

Постріли ВОГ-17 складаються з осколкової гранати, порохового метального заряду і підривника миттєвої дії.

Корпус гранати виготовляється з тонкостінної хімічно затемненої сталі. Всередині корпусу є спіраль з насіченого дроту прямокутного перерізу і осколкова "сорочка" з напівготовими осколками.

Пороховий заряд пострілу ВОГ-17 призначається для надання гранаті початкової швидкості. Він складається з гільзи, капсуля-запальника і нітрогліцеринового пороху.

Головний детонатор ударної дії служить для вибуху гранати при зустрічі її з ціллю. Він складається з ударного (інерційного) і запалювального механізмів і запобіжного механізму далекого зведення.

Підривник спрацьовує на відстані 10-50 метрів від дульного зрізу гранатомета, що забезпечує додаткову безпеку при стрільбі. Усі гранати ВОГ-17 в бойовому спорядженні фарбуються в чорний колір.

Залишається додати, що серійне виробництво боєприпасів ВОГ-17 для підствольних та автоматичних гранатометів розгорнули в Україні у листопаді 2021 року.

Читайте також: Універсальний боєприпас за стандартами НАТО: Що за ВОГ-17В виготовлятимуть в Україні

Бронеавтомобіль "КрАЗ Кугуар"

"КрАЗ Кугуар" (або KrAZ Cougar) – це бронеавтомобіль виробництва Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ) за ліцензією канадсько-еміратської компанії Streit Group.

Перший демонстраційний зразок бронемашини був представлений на збройовій виставці "IAV 2013" в лютому 2013 року, а вже через рік він почав надходити на озброєння ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, а згодом і місії ОБСЄ на Донбасі.

"КрАЗ Кугуар" створено на базі шасі Toyota Land Cruiser 79 і основне його призначення – ведення бою в умовах міської забудови. Бронеавтомобіль оснащується дизельним або бензиновим двигуном Toyota і шинами з куленепробивними вставками Hutchinson runflat system.

Бронемашина має звичайну компоновку з переднім розташуванням двигуна, відділенням управління в середній частині машини, в кормовій частині машини розташоване десантне відділення. Екіпаж машини складається з двох осіб, передбачена можливість перевезення декількох піхотинців.

Корпус бронемашини зварний, виготовлений із сталевих броньованих листів, розташованих під кутом. Бронювання за стандартом CEN Level BR6 забезпечує круговий захист від куль патронів 7,62×51 мм НАТО з відстані 10 метрів.

У верхній частині бортів десантного відділення розташовані амбразури для ведення вогню зі стрілецької зброї (по три з кожного боку). У кормі корпусу розташовані двері для посадки і висадки десанту, в стулці яких є амбразура для ведення стрільби.

На даху бойового відділення можуть бути встановлені різні бойові модулі, в які можна розташувати 7,62-мм кулемет, 12,7-мм кулемет і 40-мм автоматичний гранатомет.

Бронеавтомобілі "КрАЗ Cougar" активно постачались у війська в 2014-2015 роках і відмінно себе зарекомендували (7 грудня 2014 року один з броньованих "Кугуарів" потрапив у засідку і був обстріляний, але самостійно виїхав з поля бою, отримавши 76 влучань). Потім вони пропали з інформаційних "радарів". І ось, в грудні 2021 року кілька таких автомобілів придбала Державна спеціальна служба транспорту Міноборони України.

БТР-4МВ1

БТР-4МВ1 створили у "Харківському конструкторському бюро ім. Морозова", що входить до складу ДК "Укроборонпром", і вперше представили в Україні під час міжнародної виставки "Зброя та Безпека-2017". Однак, весь цей час бронетранспортер перебував у тіні більш відомого "родича" – БТР-4Е "Буцефал".

Однак, у 2021 році БТР-4МВ1 заявив про себе на повний голос не лише в Україні, а й за кордоном. Навіть у Перу після завершення міжнародної виставки "SITDEF-2021" в місті Ліма цей бронетранспортер зацікавив командування місцевої армії.

БТР-4МВ1 є модернізацією БТР-4, який активно використовується українськими військовими на Донбасі. При його розробці харківські зброярі з ДП "ХКБМ" врахували практичний досвід і всі зауваження, які виникли під час експлуатації бронемашин сімейства БТР-4.

Завдяки відеокамерам на корпусі машина отримала систему кругового огляду. Також зазнала кардинальних змін в комплектації та додатковому захисті. Розробники відмовились від притаманних радянським БТР вікон в передній частині, чим посилили захист екіпажу.

Та й дизайн корпусу досить нетиповий, як для радянської і пострадянської бронетехніки. Але футуристичний зовнішній вигляд – це не примха дизайнера, а сучасні тенденції бронезахисту. Експериментальним шляхом у країнах НАТО було встановлено, що броня з гострими кутами ефективніша за заокруглену.

Власне, бронезахист БТР-4МВ1 значно перевищує будь-який зразок БТР чи БМП, який зараз знаходиться на озброєнні української армії. Та й взагалі БТР-4МВ1 зроблений з урахуванням найсучасніших вимог НАТО і готовий як до експорту в країни Альянсу, так і до застосування у спільних операціях з західними союзниками.

В цілому ж, завдяки модульному підходу у бронюванні і наявності багатоцільових відсіків, які дозоляють встановлювати додаткові паливні баки, поплавки або додаткову броню, можна за мінімальний час переоснастити БТР-4МВ1 у потрібну модифікацію. Таким чином БТР-4МВ1 можна за короткий час пристосувати до виконання будь-якої задачі, від дозорно-розвідувальної до машини-амфібії для морської піхоти.

Читайте також: Футуристичний броневик за стандартами НАТО: Що за БТР-4МВ1 створили в Україні

Протикорабельний ракетний комплекс "Нептун"

Р-360 "Нептун" – це  українська протикорабельна крилата ракета, розроблена в київському конструкторському бюро "Луч" у 2014-2020 роках. Це унікальна українська розробка, реалізована у рекордно короткі для таких проектів терміни.

Крилата ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн, і має бойову частину масою у 150 кг. Тобто, вона здатна знищувати крейсери, ескадрені міноносці, фрегати, корвети, десантні та великі десантні і транспортні кораблі.

Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год), здійснює політ на надмалих висотах (10-15 м. під час крейсерського польоту і 5 м. при заході на ціль) і може маневрувати під час польоту. Номінальна дальність польоту – до 280 км.

Наразі розглядаються три варіанти використання ракет "Нептун": з наземних пускових установок – як стаціонарних, так і автомобільних, з літаків і з кораблів. Останні два варіанти ще перебувають у процесі розробки, тоді як наземна версія у серпні 2020 року була прийнята на озброєння і у 2021 році почала надходити у війська.

Без перебільшення, саме на "Нептун" покладаються найбільші сподівання щодо захисту України від нападу з моря. А враховуючи те, що Росія контролює 2/3 Азовського моря і велику частину Чорного моря, такий варіант виключати не можна. 

Читайте також: Смертельна зброя ЗСУ: З чого складається ракетний комплекс "Нептун"