У Міноборони заперечили тендерні махінації довкола харчування в армії

У Міністерстві оборони поскаржились на те, що тема організації харчування в українській армії останнім часом активно обговорюється у медіа і деколи вражає незнанням нормативно-правової бази, якою регламентовано даний вид діяльності
 

Журналіст відділу новин

Про це на брифінгу розповів т.в.о. заступника директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Дмитро Стамболов, інформує Depo.ua.

На думку Стамболова, тема організації харчування в українській армії обросла міфами.

За його словами, перший міф щодо організації харчування в українській армії полягає в тому, що начебто тендерна документація складена під одну компанію-постачальника.

"Закупівельні процедури відбуваються через Державну систему прозорих торгів, де компанії змагаються між собою за надання послуг МО на конкурентній основі. Для організації харчування Збройних сил було розпочато 9 закупівельних процедур щодо забезпечення харчування ЗСУ. У 9-ти процедурах брали участь 14 компаній. Залежно від регіону - від 6-ти до 9-ти компаній на кожну", – пояснив т.в.о. заступника директора Департаменту державних закупівель Міноборони.

Згідно з другим міфом, начебто не всі компанії можуть змогу брати участь у тендерах через дискримінаційні кваліфікаційні вимоги.

"З 14 учасників – 9 компаній, які вийшли на торги, цілком відповідали кваліфікаційним вимогам, це великі компанії, потужні, які раніше надавали послуги ЗСУ і мали змогу на конкурентних умовах виграти торги. Решта 5 учасників були визначені як такі, що не можуть брати участі в тендерах. Вони або мали ознаки фіктивності, або мали недоліки з огляду на фінансові спроможності та виробничі потужності", – розповів Стамболов.

На його думку, про "прописування" тендерних умов саме під якусь одну компанію не може йтися, бо тоді б жодна інша компанія не мала б змоги вийти на торги.

Він також наголосив, що аналогічні вимоги в закупівлях встановлюються не в перше і дають змогу замовнику переконатися в благонадійності та добросовісності учасників, а до розробки тендерних вимог залучаються фахівці різних структур.

Третій міф, за словами представника Міноборони, полягає у начебто неефективності компанії-виконавця і постачання неякісних продуктів до ЗСУ.

"У 2019 році було зафіксовано більш ніж чотириста порушень постачання харчування до ЗСУ по всіх компаніях, які працювали зі Збройними силами. У 2020 році – 714. На початку 2021 року складено поки що 80 актів, але 50 із них були врегульовані на місцях. Та слід зазначити, що ці акти стосуються не лише якості продуктів харчування, найчастіше постачальники не дотримуються умови договорів щодо асортименту, кількості, якості продукції та термінів поставки", – визнав Стамболов.

Четвертим міфом він назвав начебто монополізацію ринку однією компанією, яка виграла тендер.

Стамболов нагадав, що процедури закупівлі розпочинаються і регламентуються законами "Про публічні закупівлі" та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

"Не передбачено жодного обмеження щодо кількості лотів, які може виграти підприємство. З огляду на це, не може бути встановлено, що те чи інше підприємство може виграти один лот, два чи всі. Тим, хто постійно педалює тему монополізації, варто апелювати до ЗУ "Про захист економічної конкуренції", який чітко визначає поняття монополізації", – наголосив т.в.о. заступника директора Департаменту державних закупівель Міноборони.

Також він зазначив, що в рамках договірних зобов'язань із суб'єктом господарювання МОУ має можливість змінити компанію-постачальника, що було б неможливо, якби на ринку була монополія.

Насамкінець Стамболов нагадав, що Антимонопольний комітет дав висновок на підставі закону України "Про захист економічної конкуренції" про відсутність факту монополізації ринку, і що лише АМКУ є уповноваженим органом, який може визначити чи є в даному питанні монополія, чи ні.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2020 року Кабмін з подачі Міноборони вніс зміни до постанови від №1026 від 28 грудня 2016 року, яка дозволяє закуповувати на аутсорсі не лише продукти для армії, але й послугу харчування повністю. Тобто, повернув все так, як це було у 2008-2015 роках, коли фірми-аутсорсери постачали в армійські їдальні замість нормальної їжі корм, а військові частини були позбавлені механізмів впливати на цей процес. Фактично уряд скасував реформу системи харчування ЗСУ.

5 квітня у Збройних силах України повідомили, що через корупційні ризики в армії значно погіршилося харчування військових.

6 квітня у Верховній Раді заявили, що проблему зниження якості харчування військових члени профільного оборонного комітету ВР вже намагалися винести на обговорення, однак чиновники Міноборони блокують інформацію з цього питання.

7 квітня нардеп від фракції "Голос" Соломія Бобровська заявила, що в Міноборони нібито зумисно захищають скандального постачальника гнилих продуктів харчування для армії.

9 квітня на сайту Кабінету міністрів України з1явилася петиція до верховного головнокомандувача і президента Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля із закликом зупинити голодомор українських військових та звільнити із займаних посад відповідальних за це чиновників Міноборони.

Також нагадаємо, що в листопаді 2020 року журналісти Depo.ua прогнозували, що після того, як в Міноборони власноруч згорнули працюючу без збоїв реформу системи харчування в ЗСУ, весь наступний 2021-й рік це ж саме Міноборони буде звітувати, як воно героїчно бореться з неякісним харчування у військових частинах.

Читайте також: Погане харчування в ЗСУ: Чому всі шукають проблему не там

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme