Ізраїль, Норвегія і Швеція призивають в армію дівчат: Чи візьме Україна з них приклад

Днями парламентська комісія Фінляндії запропонувала зробити військовий призов обов'язковим для жінок. На думку законотворців, цей крок допоможе зменшити гендерну нерівність та перевірити цілу вікову групу – її здоров'я, освіту, трудові перспективи та психологічни стан. Наразі документ повинні винести на голосування. 

Щоправда, у законопроекті йдеться лише про обов'язковий призов, за неявку на який пропонується штрафувати. При цьому обов'язковий призов не означає обов'язкової армійської служби для жінок – призовна комісія розглядатиме кожну призовницю окремо на предмет фізичного здоров'я, сімейних обставин, релігійних переконань тощо.

Фінляндія взагалі цікава країна в плані подолання гендерної нерівності під час військової служби. Можна згадати, як у червні цього року там започаткували експеримент, в рамках якого чоловіки та жінки спільно проживають в одних казармах. Експеримент триватиме у шести військових частинах упродовж 2021 року і стосуватиметься тільки спальних приміщень казарм. Соціальні ж об'єкти, такі як душові та інші санітарні об’єкти, як і раніше, будуть розділені для чоловіків і жінок.

Читайте також: Спільні казарми для жінок і чоловіків: Чи згодні на це військовослужбовці української армії

Взагалі, у Фінляндії комплектування військ здійснюється за змішаним принципом – строкова служба за призовом та контрактна. Військову службу за призовом щорічно проходять близько 20 тисяч осіб для збройних сил чисельністю у 25 тисяч осіб при населенні країни у 5,5 млн. Станом на сьогодні жінки в армії Фінляндії проходять службу добровільно, у загальній кількості призовників на рік їх чисельність складає близько однієї тисячі.

Цьогоріч запровадження призову для жінок також обговорюють у США. Відповідну поправку внесли у законопроект бюджету. Згідно з нею жінки призовного віку повинні реєструватися для можливого призову у збройні сили країни. Її прихильники акцентують, що обов'язкової служби у США немає вже кілька десятиліть і йдеться лише про можливу мобілізацію у випадку великої війни. І якщо демократи підтримують таку реформу, думки республіканців розділилися. 

При цьому у Південній Кореї стверджують, що призов для жінок – безпекова необхідність. Нація старішає, а коли живеш по сусідству з Північною Кореєю, покладатися на щасливий випадок надто ризиковано. Петиція про жіночий призов зібрала 300 тис. підписів. При цьому дискусію підігріло висловлювання міністерки гендерної рівності та родини Чунг Юнг Ай.  "Дебати щодо служби жінок у війську йдуть не від спроби досягнути гендерної рівності, а від голосів, які прагнуть, щоб жінки відчували ті самі незручності, що чоловіки", – зазначила вона. 

Depo.ua проаналізував світовий досвід призову жінок на військову службу. 

Ізраїль

Наразі Ізраїль – перша країна світу, у якій існує обов'язковий військовий призов для жінок. Причому, норму було закріплено у Законі про службу в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) 1949 року, який трактує збройні сили як "народну армію". Хоча Жіночий корпус Армії оборони Ізраїлю було створено ще 16 травня 1948 року.

"Служба в армії є найвищим символом виконання громадянського обов'язку, і поки жінки та чоловіки не рівні у виконанні цього почесного обов'язку, не можна говорити про їхню справжню рівноправність. Військова служба дочок Ізраїлю є однією з основ єврейської держави", – сказав у 1948 році перший прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Гуріон.

Спочатку планувалося створювати особливі жіночі військові частини, проте потім командування ухвалило рішення розподіляти жінок-військовослужбовиць у звичайні частини, зберігши окреме командування жіночого корпусу. Воно відповідало за всі етапи проходження жінками військової служби, навчання, просування в офіцерській кар'єрі, а також захист прав жінок-військовослужбовців.

Спочатку жінки-призовниці служили в жіночому армійському корпусі, виконуючи обов'язки ділових службовців, водіїв, працівників соціальної допомоги, медсестер, радіооператорів, диспетчерів польотів, санітарних службовців та інструкторів. Ширші можливості для жінок в ізраїльській армії почали відкриватися на стику 1970-80-х років.

А у 2000 році до закону про військову службу була прийнята поправка, яка дала рівні можливості у військовій формі жінкам, визнаним придатними до служби. З цього часу жінок почали залучати до бойової підтримки та легких бойових ролей в кількох підрозділах, включаючи артилерійський корпус, піхотні частини та бронетанкові дивізії. Зокрема, кілька взводів піхотного батальйону "Каракал "були сформовані для спільної служби чоловіків і жінок. Також багато жінок залучали до прикордонної поліції.

Водночас сьогодні менше 4% жінок-військовослужбовців перебувають на бойових позиціях, таких як піхота, екіпаж танків чи інших бронемашин, служба артилерійських гармат, льотчики-винищувачі тощо. Переважно вони зосереджені у "бойовій підтримці".

Загалом призову підлягають жінки віком від 18 років, які придатні за станом здоров'я, не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Таким чином кожна громадянка Ізраїлю завчасно, у 17 років, отримує повістку зі свого призовного пункту. Там вона проходить медкомісію та тестування у військового психолога. Від результатів залежить, у яких військах вона має служити. Для релігійних жінок, а також для тих, кому служба в армії суперечить їхнім моральним цінностям, передбачено цивільну службу.

Як бачимо, у ізраїльських жінок є багато можливостей уникнути служби в армії. Наприклад, достатньо у 17 років вийти заміж або народити дитину. Власне, хто не хоче служити, той так і робить (фіктивні шлюби – досить поширене явище серед 17-літніх ізраїльтянок). Але інша сторона медалі: в Ізраїлі без служби в армії жодному громадянину і громадянці не світить жодна керівна посада, а державна служба взагалі буде недоступною.

Скандинавія

У Норвегії 1 січня 2015 набув чинності Закон про введення військового обов'язку для жінок. Норвегія стала другою у світі і першою у Європі країною, а також першим членом НАТО, що наважився на такий крок.

Термін служби в лавах Збройних сил Норвегії за законом становить для призовників та призивниць 19 місяців, проте насправді рідко перевищує 12 місяців. Крім того, майже половину призовників зараховують до складу Національної гвардії країни, де термін служби становить 7 місяців і розбитий на кілька відносно коротких періодів.

Швеція у 2017 році, після семирічної перерви, відновила загальнообов'язковий військовий призов, за прикладом Норвегії зробивши його гендерно-нейтральним.

Починаючи з 2021 року до до лав Збройних сил Швеції набиратимуть 6 тисячі чоловіків і жінок, а в 2022-25 роках цей показник має зрости до 8 тисяч.

Нідерланди

Хоча строкову службу в армії у країні скасували у 1997 році, у 17 років юнаків заносять у спеціальний реєстр – у разі необхідності їх можуть покликати воювати. У 2018 році правило дещо змінили – тепер лист про армійську повинність у випадку бойових дій отримують і дівчата. Зокрема, у 2020-му у числі 100 тис. мешканок Нідерландів таке сповіщення отримала і принцеса Каталіна-Амалія. "Ми не знаємо, що станеться у майбутньому, і якщо на кону безпека країни, може з'явитися необхідність мобілізувати усіх хлопців та дівчат", – стверджувала міністерка оборони країни Ейн Бейлевелд. 

Що в Україні

В України служба в армії для жінок здійснюється на добровільній основі. За останні роки війни наша держава подолала гендерні стереотипи щодо служби у армії. У 2017 році в Міноборони ухвалили рішення про розширення переліку військових посад для жінок. Сьогодні всі бойові посади у Збройних силах України можуть комплектуватися незалежно від статі. Раніше цього не було передбачено.

Що стосується обов'язкового військового призову, то в Україні це питання піднімалося у 2019 році на рівні електронної петиції до президента, яка, однак, провалилася – лише 212 голосів з 25 000 необхідних. Таким чином, це питання в нашій країні не на часі – суспільство до нього банально не готове.

Читайте також: Жінки в армії: Чим допоможе Україні створення Центру гендерних компетенцій