Жінки в армії: Чим допоможе Україні створення Центру гендерних компетенцій

В Україні планують створити Центр гендерних компетенцій у секторі безпеки та оборони

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Жінки в армії: Чим допоможе Україні ство…
Фото - Інформаційне агентство Міністерства оборони України

Тема гендерної рівності не оминула й Україну, а в Україні не пройшла повз Збройні сили. За часів президентства Петра Порошенка цьому питанню приділялась досить серйозна увага, внаслідок чого кількість жінок в українській армії майже зрівнялась з показниками країн-членів НАТО – 10,6% у нас, проти 10,9% у них.

При цьому, протягом останніх років вдалося зняти заборону на більш ніж 400 професій, які раніше вважалися "небезпечними" для жінок. Також був розширений список військових професій і звань, які можуть обіймати жінки, бо на початку війни ті з них, хто воював, були змушені записуватися бухгалтерами, кухарями чи медиками.

В команді нового президента Володимира Зеленського вирішили розвинути успіх і створити окремий орган з гендерних питань в українській армії. Зокрема, віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба ще 4 жовтня заявив, що гендерній рівності у оборонному секторі України буде приділятися більше уваги.

"У нас є дуже конкретна ціль, яку не всі, на жаль, розуміють, але яка є надзвичайна важливою. Ми будемо системно впроваджувати гендерну рівність у секторі оборони й безпеки України. А що жінки воюють гірше, ніж чоловіки? Я певен, що подвиг не має статі і герої насправді від статі не залежать", – заявив Кулеба.

А вже 10 жовтня він оголосив про плани уряду створити в Україні Центр гендерних компетенцій, який займатиметься впровадженням стандартів рівності чоловіків і жінок в армії.

"Ми в програмі діяльності уряду записали, що гендерна рівність буде одним з наших пріоритетів. Зокрема, запланували створити Центр гендерних компетенцій у секторі безпеки та оборони. Запевняю вас, що ми такий центр створимо. … Ми працюватимемо таким чином, щоби наша політика у сфері гендерної рівності відповідала найкращим стандартам Північноатлантичного альянсу", – зазначив Кулеба.

Віце-прем'єр-міністр пояснив, що концепція такого Центру вже була розроблена раніше, а нині настав час його створити. За його словами, новий Центр буде цілісно і всеосяжно впроваджувати стандарти щодо рівності чоловіків та жінок в одностроях.

Насправді, дискусії із приводу інтеграції жінок у Збройні сили ведуться досить давно, у тому числі й в Україні.

До недавнього часу як в ЗСУ, так і в інших військових формуваннях існувало "особливе" ставлення до жінки. Зокрема, законодавство суттєво обмежувало залучення жінок до виконання певних завдань, їхню участь в бойових діях, можливість займати певні посади.

Великий прорив у цьому питанні стався 6 вересня 2018 року, коли Верховна Рада прийняла "Закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях". Цей закон набув чинності 27 жовтня 2018 року.

Закон надає особам обох статей рівні можливості щодо укладення контракту на проходження військової служби, визначивши, що жінки можуть укладати контракт на проходження військової служби до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Також у законі закріплюється принцип, за яким жінки проходять військову службу на рівних засадах із чоловіками, що включає рівний доступ до посад і військовий звань та рівний обсяг відповідальності під час виконання обов'язків військової служби. Також скасовуються необґрунтовані обмеження щодо служби жінок у військовому запасі та проходження військових зборів чоловіками та жінками.

Крім того, в лютому 2016 року Україна ратифікувала Резолюцію 1325 Ради безпеки ООН "Жінки, мир, безпека", прийняту у 2000 році. В Резолюції підкреслюється важливість зміни бачення ролі жінок не тільки як жертв конфліктів, а й як учасниць розв'язання конфліктів і миротворчої діяльності на рівні із чоловіками.

Судячи з усього, слідкувати за виконанням та впровадженням ухвалених законодавчих норм і буде Центр гендерних компетенцій у секторі безпеки та оборони. А слідкувати буде за чим. Адже Україна наразі перебуває лише на початку шляху забезпечення гендерної рівності в армії, та й питання це наразі доволі неоднозначно сприймається у суспільстві.

Як відомо, число жінок-військовослужбовців в лавах Збройних сил України за останні десять років зросло у 15 разів – зараз їх понад 27 тисяч, серед яких 949 старших офіцерів. З моменту початку антитерористичної операції на Донбасі статус учасника бойових дій отримали 9916 жінок, а 166 удостоїлися державних нагород. Більше того, Україна вже має перших жінок генералів: Людмилу Шугалей та Оксану Хоменко.

Читайте також: До міжнародного жіночого дня: Топ-5 жінок війни.

У той же час, жіночі активістки схильні вважати, що це пов'язано більше з небажанням чоловіків займати малооплачувані посади в ЗСУ. Окрім того, на їхню думку, жінки досі займають переважно так звані "фемінізовані" спеціальності: медперсонал, фінансисти, логістика та зв'язок. Зокрема, вже згадана Людмила Шугалей отримала звання генерал-майора, перебуваючи на посаді начальника Військово-медичного управління СБУ.

Не погоджується з цим колишній віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. На її думку, спекуляції на гендерну тему спростовує сама реальність. За її словами, крім жінок-генералів, в Україні вже є дві перші жінки-водолази, а на конкурс з відбору кандидатів до Антарктичної експедиції вже подали заявки 26 жінок.

Разом з тим, згідно з дослідженням компанії Ipsos, більшість українців вважають, що роль жінки у суспільстві визначається критеріями "краса" та "слабкість". Таким чином, уявлення українців про роль жінки у суспільстві все ще залишаються достатньо патріархальними та консервативними, тому вже згаданому Центру гендерних компетенцій варто буде звернути увагу й на цей аспект.

Якщо говорити про світовий досвід, то піонером з залучення жінок до збройних сил є Канада – у 1895 році жінок почали приймали на військову службу в мирний час не тільки у структури забезпечення, а й у бойові частини, а прийнятий у 1985 році "Закон про права людини" сприяв тому, що жінкам стали доступними 75% військових спеціальностей.

Не набагато спізнилась і Велика Британія – у 1917-1919-х роках у складі Британських Збройних сил були сформовані Жіночі королівські військово-повітряні сили, Королівський допоміжний корпус ВМС і Жіночий легіон секції автотранспорту чисельністю 100 тисяч осіб.

Починаючи з жовтня 2018 року,  для жінок у Британії доступні всі військові спеціальності у всіх видах військ, включаючи підрозділи сил спецоперацій, такі як Спеціальна повітряна служба (SAS). Також були усунуті всі перешкоди для просування до найвищих військових звань і дозволено жінкам брати участь у бойових зіткненнях.

Тут варто зазначити, що до недавнього часу у світі були лише дві країни, в яких жінки були позбавлені будь-яких обмежень і проходили військову службу нарівні з чоловіками – це США і Австралія. В США у жовтні 2018 року жінка навіть очолила Командування сил армії США.

Ще одним гарним прикладом участі жінок у розбудові збройних сил своєї країни є Ізраїль. Там жінки з самого початку заснування держави у 1948 році були залучені до створення армії і сьогодні армія оборони Ізраїлю ЦАХАЛ на 35% складається із жінок. Також вражає чисельність жінок серед офіцерського складу – 26%.

Серед українських сусідів найбільшого прориву в цьому питання досягла Польща. Віднедавна там започатковано армійську посаду Уповноваженої у справах військової служби жінок. По суті, це військовослужбовиця (а на цю посаду мають право претендувати лише жінки), яка опікується усім спектром жіночих проблем у війську.

Що стосується міжнародних об'єднань, то в НАТО з самого початку декларували політику рівних можливостей для чоловіків і жінок. У 1976 році там було утворено таку структуру, як Комітет із питань жінок у збройних силах НАТО, який у 2009 році було перейменовано на Комітет НАТО із гендерних питань.

Як бачимо, Україна у цьому питанні намагається йти в ногу з часом і взяла досить непоганий темп. Разом з тим, такий стан речей задовольняє не усіх жінок – дехто з них взагалі стверджує, що заради гендерної рівності приноситься в жертву професіоналізм та обороноздатність армії.

"Мало хто знає, але в арміях, де жінки служать нарівні з чоловіками, неодноразово знижувались базові нормативи на силу і витривалість, бо якщо набирати військовослужбовців за гендерними квотами, то виявляється, що половина не здатні виконати норматив. Але ж рівність цінніша оборони країни", – висловила альтернативну точку зору громадська активістка Інна Бохонько.

Як би там не було, створення державного органу на зразок Центру гендерних компетенцій у секторі безпеки та оборони є вимогою часу. А для того, щоб в угоду гендерній рівності не занижувались військові нормативи, існує громадський контроль за армією.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme