Спільні казарми для жінок і чоловіків: Чи згодні на це військовослужбовці української армії

Нещодавно цікава новина прийшла з Фінляндії. Там упродовж 2021 року в рамках експерименту у шести військових частинах чоловіки та жінки будуть спільно проживати у одних казармах. При цьому душові та інші санітарні об'єкти залишаться розділеними. 

За задумом, таке нововведення має підвищити почуття згуртованості між різними гендерами та зменшити дискримінацію, заохотивши жінок активніше вступати до лав оборони.  

"Я поставив за мету, аби в найближчому майбутньому щорічно службу проходило близько 2000 жінок-добровольців. Вони би компенсували недостатню кількість чоловіків. Цією цифрою я був би надзвичайно задоволений", – прокоментував ситуацію місцевим ЗМІ генерал-лейтенант Сил оборони Фінляндії Петрі Хулкко.

Чоловіків до військової служби у країні і справді залучається все менше. Війська тут формуются за змішаним принципом – з призовників та контрактників. Призовників щорічно набирається близько 20 тисяч при загальній чисельності збройних сил у 25 тисяч. Жінки в армії Фінляндії проходять службу добровільно, близько тисячі щороку.

Наразі влада країни аналізує перші результати експерименту, і наступного року практику можуть запровадити вже по всій країні. 

Рішення може здатися вдалим і для України, адже наша армія переживає хронічну недокомплектованість. Але чи таке нововведення можливе у наших умовах? Depo.ua запитав про це у чинних та колишніх військових обох статей.

Для початку цікава і характерна деталь - з семи жінок, так чи інакше пов'язаних з армією, до яких ми звернулися за коментарем, лише дві погодились озвучити свою думку на загал. Ще одна сказала, що не буде коментувати цю тему і попросила взагалі її не згадувати її ім'я, тому що боїться проблем на службі. Усі інші жінки просто проігнорували питання.

Схожа ситуація і з чоловіками-військовими. Лише троє погодились відкрито коментувати цю тему, причому лише один з них – чинний військовослужбовець. Інші відмову давати коментар для ЗМІ (на будь-яку тему) пояснили усною забороною з боку командування своїх бригад.

Власне, це ілюструє і рівень відкритості української армії і готовність обговорювати гендерні питання.

"Поки у нас немає строкової служби для жінок, думаю, це питання не актуальне. Проте, є момент спільного проживання в польових умовах. Є питання морального характеру і соціальних норм у суспільстві. Наприклад, моє переодягання можна оцінити як сексуальну провокацію. А я б хотіла якнайменше привертати увагу до своєї особи зі сторони гендеру, а більше – зі сторони професійності", – вважає лейтенантка Національної гвардії України Христина Кудрява.

"В цілому, мені цікавий аспект згуртування. Але я бачу ще купу упереджень і стереотипів, які побутують в догматичному військовому середовищі, тому яким чином це згуртування буде реалізовуватися, я не розумію", – розмірковує вона.

"Мені довелося жити зі своїм взводом, де я була єдиною дівчиною. Довелося жити зі своїм відділенням, де умови геть відсутні. Також довелося пожити в казармі на 100 людей, де я також була єдиною жінкою і де не було можливості зачинитись в туалеті і прийняти душ. Дуже багато залежить від колективу. Якщо є можливість спокійно зайти в туалет чи в душ, там зачинитись і перевдягнутись, – то особливої різниці немає", – переконана ветеранка АТО Ірина Полинь.

"Європейські казарми – це здебільшого окремі кімнати на кілька осіб з власним душем і туалетом. Порівнювати їх з тим, що маємо ми, м'яко кажучи, некоректно і недоречно", – підсумовує Ірина.

Читайте також: Жіноча білизна в армії: Чому військовослужбовицям ЗСУ видають чоловічі труси

"Спільно користуватися спальним приміщенням, на мою особисту думку, цілком нормально. По-перше, це сприяє згуртованості та зміцненню взаємодії у колективі, а по-друге, – виключає купу проблем. Наприклад, проблема особистої безпеки: в бойових умовах ми ніколи не знаходимося поодинці, бо так легко потрапити в полон або загинути. Якщо в підрозділі одна жінка, то селити її окремо буде небезпечно в першу чергу для неї самої", – вважає лейтенант Національної гвардії України Харитін Старський.

"Що стосується нашої Бригади, у нас уже тривалий час жінки залучаються до бойової служби разом з чоловіками. Наприклад, у нас є жінка на посаді командира відділення піхоти – позивний "Джейн". Дуже надійний сержант, що практично весь свій час проводить разом з відділенням, яке складається з чоловіків. У Нацгвардії в цілому та у Бригаді швидкого реагування зокрема дуже позитивно ставляться до змішаних підрозділів, тому що насправді головне – це ефективність роботи, а не стать", – поділився він власним досвідом.

Сержант "Джейн" / Фото Харитіна Старського

Читайте також: Автор блогу "Войовнича більшість" Харитін Старський: Українізація має бути максимально безпалєвною

"Можу припустити, що у нас не вийде провести такий експеримент, адже у нас зовсім інші умови проходження військової служби. Хіба що доведеться змінювати багато речей в самих умовах", – вважає ветеран АТО Ярослав Вакалюк.

"Наразі я проти. Адже з нашим менталітетом чоловік у такій ситуації завжди буде під загрозою звинувачень у сексуальних домаганнях, а жінка – у сексуальних провокаціях. От коли поборемо совок в армії, тоді можна буде говорити про спільні казарми", – озвучив цікаву думку ветеран АТО Олександр Гуменюк.

Читайте також: Покарання за сексуальні домагання в армії: Чи змінить ситуацію перший прецедент

Отже, поки все впирається в особливості менталітету та інфраструктурну готовність українських військових частин. Поки що уявити спільні казарми для військових чоловіків і жінок здебільшого складно навіть їм самим.