Скандальний "Молот": Чи є майбутнє у вітчизняного суперміномета

Міномет калібром 120-мм – це дуже потужна зброя, особливо в умовах окопної війни, яка останніми роками викристалізувалась на Донбасі; тому в Україні не полишають спроб повернути його на озброєння армії

Скандальний "Молот": Чи є майбутнє у віт…
Фото: Укроборонпром

Днями Державний концерн "Укроборонпром" презентував оновлений 120-мм міномет М-120-15 "Молот", відомий своєю неоднозначною репутацією. Починаючи з 2016 року, коли цей міномет був прийнятий на озброєння ЗСУ і почав масово надходити у війська, його постійно переслідують трагічні неприємності.

Вже у перший рік експлуатації сталося кілька нещасних випадків, під час яких загинули військовослужбовці, які обслуговували "Молоти". Зокрема, 25 липня 2016 року на полігоні "Широкий Лан" на Миколаївщині вибухнув один з мінометів, внаслідок чого загинув один військовий і ще десятеро зазнали поранень.

Згодом виявилось, що дана модель міномету мала технічні несправності, про які знали в ЗСУ, але все одно продовжували її використання. Одна з них – "механізм від подвійного заряджання з каленої сталі, що може призвести до розриву під час пострілу і пораненню особового складу" (з пояснювальної записки за липень 2016 року).

Найкраще про результати випробування "Молота" написав відомий військовий блогер, а на той момент ще й мобілізований військовослужбовець, Анатолій Топольський.

"У тест-драйві брали участь 12 "Молотів". Два з них випробування не пройшли – один розвалився ще на під'їзді на вогневу, другий під час першого пострілу. Також банально відвалився механізм горизонтування, є на фото і також фото нового колісного ходу, кріплення ствола просто відвалилося. Після п'ятого пострілу механізм одного з міномета почав клинити. Ну і конструктивно незручні кріплення, громіздкий і незручний колісний хід і самі міномети дуже нестійкі", – писав Топольський у серпні 2016 року.

Читайте також: Він вбиває своїх: Що не так з новим українським мінометом "Молот".

Однак, 27 вересня 2016 року за результатами розслідування було оголошено, що конструкція міномета не винна в загибелі людей, а причиною трагедії стала заряджена у міномет міна, яка виявилася несправною. Таким чином міномет "Молот" залишився на озброєнні ЗСУ і на два роки про нього забули.

Вибух міномета

Наступна серйозна трагедія сталась 6 липня 2018 року на Рівненському полігоні. Під час тактичних навчань внаслідок вибуху міномету "Молот" загинули троє військових 128-ї бригади і ще дев'ятеро отримали поранення.

Та подія неабияк сколихнула дотичну до збройних сил частину українського суспільства і набула значного розголосу. Все це не могло залишитись без уваги й перших осіб держави та армії. Майже одразу п'ятий президент України і верховний головнокомандувача ЗСУ Петро Порошенко зупинив використання мінометів "Молот" на навчаннях до кінця розслідування.

Що стосується самого розслідування, то ключовою його складовою став слідчий експеримент на Рівненському полігоні, який відбувся 11 липня 2018 року за участі слідчих, експертів науково-дослідного Інституту судових експертиз та спеціалістів міністерства оборони. При цьому журналістів не допустили до слідчого експерименту "з міркувань безпеки".

За результатами розслідування Міноборони офіційно назвало версію, на якій зупинилося слідство: розрив міномета "Молот" на Рівненському полігоні, внаслідок якого загинули 3 військовослужбовці, ще 9 зазнали поранень, стався через подвійне заряджання (це якщо у ствол міномета закидають міну, коли одна в ньому вже знаходиться). Тобто, не конструкційні вади міномета, а людський фактор.

Читайте також: Експеримент пройшов: Що буде далі з мінометом "Молот", який вбиває своїх.

Експерти вивчають міномет

І лише 14 березня вже 2019 року, після нових нещасних випадків, Військова прокуратура Київського гарнізону оприлюднила вже зовсім інші висновки: за результатами дефектації було встановлено конструкторські недоліки, які несумісні з подальшим використанням мінометів.

Лише після цього міномет М-120-15 "Молот" зняли з експлуатації в ЗСУ до усунення всіх недоліків. Чим і зайнявся завод-виробник "Маяк", який входить до складу держконцерну "Укроборонпром".

У першу чергу на заводі доопрацювали механізм запобігання подвійному заряджанню (так звану "коронку"), а для зменшення корозії та відмови механізму запобіжника через вплив температури, окрім сталі використали і бронзу.

Механізми запобігання подвійному заряджанню

На конструкції міномету також замінили опорну плиту – вона стала легшою і тепер її можна використовувати на неґрунтових поверхнях. Принаймні, так стверджують розробники.

Також доопрацювали механізм колісного ходу – він став значно легшим, конструкція позбулась амортизаторів, натомість тут було використано ресори, які вважаються більш довговічними.

Тобто, у 2019-2020 роках нарешті усунули всі ті несправності, про які військові (той же Топольський) писали ще у 2016 році.

Та все ж, краще так, аніж ніяк. Тому що 120-мм міномет – це дуже потужна зброя, особливо в умовах окопної війни, яка зараз триває на Донбасі. Для порівняння, калібр 120-мм мають артилерійські системи "Нона", а 122-мм – "Гвоздика", які використовувались під час активної фази війни у 2014-2015 роках, однак які не такі ефективні за нинішнього стану речей.

Тому державні інтереси полягають у тому, щоб 120-мм міномет М-120-15 "Молот" все ж таки був на озброєнні української армії, але при цьому був безпечним для українських бійців, які його обслуговуватимуть.

Бійці і міномет

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"