ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Він вбиває своїх: Що не так з новим українським мінометом "Молот"

Вітчизняний міномет "Молот" від самого початку його існування переслідують різного роду негаразди та неприємності

Depo.Війна
10 липня 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

Фото – Укроборонпром

6 липня на Рівненському полігоні під час тактичних навчань загинули троє військових 128-ї бригади і ще дев'ятеро отримали поранення. Причиною став вибух міномета "Молот" – вже не перший за час випробувань та експлуатації даного озброєння.

Власне, на це одразу намагались звернути увагу журналісти. Однією з перших відреагувала Ольга Решетилова, для якої тема "Молотів" стала майже профільною.

Також не пройшло повз цю трагедію і видання BIHUS.info, яке у 2016-му розслідувало цю тему. До речі, саме вони тоді встановили, що міномет вартістю півмільйона гривень мав бути оснащений іноземним прицілом MUM 706 M, однак армія отримала лише два міномети з такими прицілами, решта були укомплектовані старими прицілами 1940-х років – МПМ-44М.

"Знову. 3 загиблих і 9 поранених. Як і 2 роки тому це міномет "Молот". Як і 2 роки тому силовики кажуть, що журналістам не треба лізти в оборонну сферу", – йдеться у повідомленні.

Разом з тим, іншої точки зору притримується мінометниця Валерія Бурлакова, яка мала досвід роботи з "Молотами" у зоні АТО.

"Насправді розриваються міномети частіше, ніж це стає загальновідомим. Попередній розрив перед Рівненщиною був нещодавно на фронті. … Я працювала з трьома "Молотами" в різних місцях, вижила, і не розумію, як це – там "метал ху#овий", і тому вони розриваються, а в нас метал був такий самий, але не розривалися? І при цьому радянські міномети теж розриваються інколи, хоча метал чудовий? Про це, мабуть, мають говорити фахівці, а не просто користувачі. Але тим не менш...", – написала Валерія у Facebook, попутно пояснивши багато нюансів роботи мінометника.

Читайте також: Гранатометниця Бурлакова: Про війну, добробати, та боротьбу з бюрократією ЗСУ.

А прес-офіцер 128-ї бригади Наталія Мещерякова взагалі закликала всіх "експертів" і журналістів перед тим, як робити ті чи інші висновки, досконало розібратися у ситуації.

"Панове експерти – у справі про молоти ви всі вкрай ох#їли. Ви бл#дь яким чином можете знати всі обставини? За яких обставин був розрив, що йому передувало, де і чому був особовий склад? Ви ж вранці 6 липня взагалі думали, що це "Васильок"? Ви ж навіть не знаєте скільки було мінометів та особового складу поруч? Характер поранень та травм? Ви звідки знаєте легенду навчань щоб оцінити, чи правильні були дії по розміщенню мінометів та обладнання місць укриття? Всі стали експертами по зброї та проведенню навчальних стрільб, вимогам та нормативам? Серйозно? Ваканти є – велкам, відношення дамо, вперед – служіть", – досить емоційно написала вона у Facebook.

І в чомусь вона права. Хоча, заради справедливості варто відзначити, що тема нещасних випадків саме з "Молотами" відверто "накипіла", адже згаданий випадок далеко не перший у своєму роді.

Український важкий 120-мм міномет М-120-15 "Молот" (аналог радянського 120-мм міномету 2Б11 "Сані") всю дорогу переслідують трагічні неприємності. За весь час його експлуатації загинуло, за різними даними, від 10 до 18 українських військовослужбовців.

Так, ще 25 липня 2016-го року на полігоні "Широкий Лан" на Миколаївщині вибухнув один з мінометів, внаслідок чого загинув один військовий і ще десятеро зазнали поранень.

Згодом виявилось, що модель міномету мала технічні несправності, про які знали в ЗСУ. Принаймні, за два тижні до трагедії командир однієї з мінометних батарей писав про них у пояснюючій записці, яка стала надбанням громадськості.

Як видно, в пояснюючій записці командир мінометної батареї наголошує на низці проблем з "Молотом". Одна з них – "механізм від подвійного заряджання з каленої сталі, що може призвести до розриву під час пострілу і пораненню о/с".

Згодом, 23 серпня 2016-го року, про результати випробування "Молота" в іншій військовій частині написав відомий військовий блогер, а на той момент ще й мобілізований військовослужюовець, Анатолій Топольський.

"У тест-драйві брали участь 12 "Молотів". Два з них випробування не пройшли – один розвалився ще на під'їзді на вогневу, другий під час першого пострілу. Також банально відвалився механізм горизонтування, є на фото і також фото нового колісного ходу, кріплення ствола просто відвалилося. Після п'ятого пострілу механізм одного з міномета почав клинити. Ну і конструктивно незручні кріплення, громіздкий і незручний колісний хід і самі міномети дуже нестійкі", – розповів Топольський, який також звернув увагу на ще радянську систему прицілювання.

Однак, 27 вересня 2016-го року за результатами розслідування було оголошено, що конструкція міномета не винна в загибелі людей, а причиною трагедії стала заряджена у міномет міна, яка виявилася несправною. Таким чином міномет "Молот" залишився на озброєнні ЗСУ.

Інша справа – як саме він експлуатується. 27 січня 2017-го року у мережу залили відео, на якому видно, як неналежно закріплений "Молот" при пострілі злітає і перевертається у повітрі, і потім всією масою падає на землю.

Дане відео демонструє грубе порушення правил експлуатації міномета мінометним розрахунком, що могло призвести до тяжких наслідків. І таки призвело. 30 березня 2017-го року в зоні проведення АТО через необережне поводження з мінометом М 120-15 "Молот" загинули українські військовослужбовці.

Однак, валити все на бійців також не варто, як і не варто наперед робити винними розробників міномету. Дати відповідь на питання: "Що не так з "Молотом"?", повинне відповідне розслідування, яке вже взяв під свій контроль генеральний прокурор Юрій Луценко. І хочеться вірити, що воно буде проведене об'єктивно і неупереджено і не матиме на меті виправдати вітчизняну військову розробку.

А поки це розслідування буде тривати, президент України і верховний головнокомандувача української армії Петро Порошенко зупинив його використання на навчаннях до кінця розслідування.

До речі, навколо розслідування вже відбуваються трохи "дивні" речі. Голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки і оборони, народний депутат Сергій Пашинський оголосив, що у вівторок, 10 липня, Міністерство оборони проведе слідчий експеримент із підривом міномету на Рівненському полігоні.

Однак, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос обурився такій заяві нардепа і поспішив заперечити її, попутно звинувативши Пашинського у втручанні в чужі справи.

"Був невимовно здивований від власного незнання про самостійне наділення депутатів ВР процесуальними повноваженнями слідчого або прокурора у кримінальному провадженні. … Військова прокуратура не розповідає як і не береться писати законопроекти замість нардепів, а тому втручання в методику та процес розслідування до конкретного часу засідання окремо взятого комітету є вкрай неприпустимим. … Інформую суспільство і ЗМІ, що слідчий експеримент у межах проведення військової, балістичної, вибухо-технічної, хімічної експертизи причин детонації міномету М120-15 "Молот" буде проведено у середу 11.07.2018 р.", – написав Матіос у Facebook.

А поки експерти готуються до слідчих експериментів, нагадаємо, що за результатами розслідування попередніх випадків, жодного разу не було підтверджено, що вибух ставався саме через несправність техніки. Винуватцями завжди визнавались або самі загиблі військовослужбовці, або ж несправні боєприпаси.

Ну а тим часом суспільство навколо цього питання почало ділитись на два табори. Прихильники "зради" звертають увагу на те, що даний міномет був розроблений в найкоротші терміни (від початку розробки міномета у травні 2015-го року до перших випробувань минуло 4 місяці, а 3 березня 2016-го року "Укроборонпром" вже передав Збройним силам України першу партію мінометів М120-15 "Молот") і він без належного випробування потрапив на озброєння української армії.

Натомість, опоненти нагадують, що два роки тому на фронті буквально не було чим воювати (під час бойових дій було втрачено майже весь арсенал мінометної зброї, яка дісталась Україні з часів СРСР) і військові просили бодай якісь міномети, і чекати випробувань не було часу. До того ж, самі АТОшники, серед яких був і досить авторитетний Дмитро Ярош, безпосередньо інспектували "Молот" і давали схвальні відгуки.

Що ж стосується сьогодення, то в класі 120-мм мінометів альтернативи "Молотам" наразі немає і навряд чи найближчим часом оперативно вдасться розробити аналог. І тут залишається хіба що експорт, до якого апріорі вороже ставляться вітчизняні експерти і "експерти".

До речі, ми вже писали раніше, що Україна вирішила закуповувати за кордоном самохідні міномети на колісному ходу, і оголосила про намір укласти угоду з іспанцями на поставку 120-мм мінометів "Alakran" ("Алакран"). Щоправда, лише на одну одиницю за ціною 90 тис. євро. Але про розвиток цієї теми наразі нічого не відомо.

Читайте також: Навіщо Україні іспанські міномети в АТО.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна