"Тектонічний зсув" у головах: Яку зброю нарешті отримає армія на передку

Як ми вже писали, військовий бюджет України на 2018-й рік становить 86 014 500,0 тис. грн (86 мільярдів 014 мільйонів 500 тисяч гривень), з яких 2 700,0 млн. грн заплановано спрямувати на закупівлю та виробництво боєприпасів, а також придбання сучасного озброєння та військової техніки.

Щоправда, якого саме озброєння – у законі про державний бюджет не зазначається. Але як стало нещодавно відомо Depo.ua, Генеральний штаб прийняв рішення внести до списку потреб української армії 800 сучасних протитанкових ракетних комплексів типу "Стугна" і "Корсар", кілька тисяч керованих ракет і 500 безпілотних літальних апаратів.

Той факт, що такого числа підготовлених розрахунків для ПТРК і БПЛА в українській армії зараз немає, говорить про суттєве переоснащення Збройних сил України якісно новими видами озброєння. Адже раніше Генштаб вважав пріоритетом закупівлю інших видів зброї, ігноруючи реальні потреби армії під час локальної війни, яка має місце останні роки на Донбасі. Про що казати, коли у 2017-му році на озброєння армії надійшло лише 50 сучасних "Корсарів"…

А те, що українській армії потрібні саме мобільні протитанкові комплекси і керовані ракети, наші бійці буквально криком кричать ще з часів боїв за Дебальцеве у січні-лютому 2015-го року. Довелося навіть чути думку, що якби в української армії тоді були сучасні ПТРК, то і Дебальцеве, і Донецький аеропорт досі були б нашими, а російська армія вела б себе на Донбасі не так зухвало.

Можна довго сперечатись з реалістичністю такого твердження, але не можна ігнорувати той факт, що сьогодні, на четвертому році війни, на передовій відчувається дефіцит оснащення керованими ракетами, а цілі роти мають на озброєнні з подібних речей в кращому випадку радянський станковий протитанковий гранатомет СПГ-9, прийнятий на озброєння у далекому 1963-му році.

Та що там казати – достатньо згадати, як вся країна з надією чекала на американські протитанкові комплекси "Javelin". І хоч за словами посла США в Україні Марі Йовановіч, рішення про безкоштовне надання "Джавелінів" Україні адміністрацією американського президента вже прийняте, але самотужки вони ситуацію на фронті не врятують, тим більше, що з великою долею ймовірності потраплять до так званого "недоторканого запасу" і осядуть на складах поблизу західного кордону до екстрених випадків.

Тому, внесення Генштабом до потреби ЗСУ великої партії сучасних ПТРК вітчизняного виробництва є дуже важливим рішенням. Особливо легких і мобільнх "Корсарів", які різко підвищують ударні можливості піхотних підрозділів в бою. А про керовані ракети й говорити не доводиться – вони затребувані завжди, причому, як з кумулятивною бойовою частиною для ураження бронетехніки, так і з осколково-фугасною для ураження укриттів і вогневих точок противника.

Взагалі, дане рішення означає, що відбувся своєрідний "тектонічний зсув" у свідомості українського головнокомандування. Однак, чи не запізно? Адже враховуючи розміри партії, якщо навіть найближчим часом ця зброя буде включена до держоборонзамовлення, то до армії вона дійде не раніше, аніж протягом двох, а то й трьох років.

Справа в тому, що виготовляє як "Стугну", так і "Корсар" конструкторське бюро "Луч", яке входить до складу "Укроборонпрому". А воно хоч і є одним з провідних вітчизняних підприємств оборонної промисловості, але навряд чи встигне виконати таке рекордне за обсягами замовлення швидше.

З БПЛА ситуація ще гірша. Заплановані 500 дронів – це, звісно, добре, але навіть така кількість їх не покриє сучасні потреби армії. 2018-й рік надворі – сьогодні безпілотники потрібні в набагато більшій кількості, причому як в розвідувальних, так і в ударних варіантах. А у нас досі основну частину бойових завдань з розвідки на фронті виконують волонтерські дрони.

Крім того, досі невідомо ані які саме БПЛА планує замовляти Генштаб, ані хто буде виконувати це замовлення. А це важливо, адже прецеденти бували різні. Наприклад, в липні 2016-го року в Україну прибули 24 комплекти (72 апарати) американських тактичних розвідувальних дронів RQ-11 "Raven", які себе зарекомендували в першу чергу тим, що, за словами бійців, росіяни їх легко перехоплювали.

Та як би там не було, рішення Генштабу переозброїти армію саме такими видами озброєння варто розцінювати однозначно позитивно. Адже, як показав досвід війни на Донбасі, сьогодні снайперські гвинтівки, керовані ракети і дрони є навіть більш затребуваними, аніж танки і літаки. Особливо в умовах Мінських угод, яких Україна змушена дотримуватись.