"Не вистачить людей": Чому Україні не треба повертати кораблі з Криму

На минулому тижні президент Росії Володимир Путін заявив про готовність передати Україні військову техніку з Криму. Це десятки кораблів, літаків і бронетехніки, які стояли на озброєнні кримських частин ЗСУ до анексії півострова і не вийшли у 2014-му році.

Протягом кількох днів це питання було одним із найбільш обговорюваних в українських ЗМІ. Щоправда, експерти, аналітики та колишні офіцери ВМСУ здебільшого роздумували над тим, що Путін таким чином грається в миротворця перед виборами і черговими санкціями, хоче передати Україні зіпсований металобрухт. Нагадували навіть про невідомий вибух лінкора "Новоросійськ" у 1955 році, мовляв, італійці тоді його потопили, заклавши вибухівку і так може зробити Росія з нашими кораблями...

За геополітичною конспірологією залишилися важливіші моменти цієї історії. А саме - яким чином ці кораблі здатні підсилити наш флот і хто на них буде служити. Та де їх розмістити.

Що за техніку хочуть передати росіяни

У 2014-му році, на момент початку "кримської весни" ВМС України мали чимало проблемних кораблів на півострові. У нас був підводний човен "Запоріжжя", який ремонтували, та він давно застарів. Фрегат "Гетьман Сагайдачний", який нині є флагманом ВМСУ і був запущений 1992-го, а прийнятий 1993-го року. Окрім цього, ми мали два малі протичовнові кораблі "Луцьк" та "Тернопіль", один сторожовий корабель "Вінниця", один малий протичовновий корабель "Хмельницький", два ракетні катери "Придніпров'я" і "Прилуки", сторожовий катер, три тральщики "Чернігів" і "Черкаси", "Генічеськ", два десантні кораблі "Костянтин Ольшанський" і "Кіровоград".

До 21 березня 2014-го практично всі українські кораблі в Криму були захоплені або здалися добровільно. В строю лишалися шість: один у Севастополі - корабель управління "Славутич", і п'ять на озері Донузлав - "Костянтин Ольшанський", "Кіровоград", корвет "Вінниця", тральщики "Чернігів" і "Черкаси". До 25-го березня російські військові виконали свою задачу із захоплення суден.

Спочатку росіяни включили кораблі в склад російського флоту, однак пізніше почалися переговори, в результаті яких російська сторона погодилася повернути судна. 11 квітня Україна отримала назад ракетний катер "Прилуки" і танкер "Фастів". До 3 червня були повернуті 35 кораблів, серед яких корабель управління "Донбас", корвет "Вінниця", десантний корабель "Кіровоград", але після початку гарячої фази війни на Донбасі Росія зупинила процес. Наразі у Криму залишаються такі кораблі, як "Костянтин Ольшанський", "Тернопіль", "Хмельницький", "Луцьк" і "Придніпров'я". А також підводний човен "Запоріжжя". Загалом, за даними російської сторони, в Криму є 51 наш корабель, серед яких на плаву не більше трьох десятків.

Окрім цього, з літаків українських ВПС в Криму залишилися винищувачі МіГ-29 і МіГ-29УБ. З бронетехніки - БТР, БМП і танки Т-64. Також в Криму лишився боєзапас, але Україні його не передадуть, мовляв, через відсутність можливості безпечного транспортування.

Який стан кораблів

Головна увага у питанні можливої передачі техніки сьогодні прикута саме до флоту. І, що логічно, до стану наших кораблів, які четвертий рік перебувають на анексованому півострові.

За словами Путіна, їхній стан плачевний. Командувач ВМСУ Ігор Воронченко заперечує: "Корвети "Тернопіль","Придніпров'я", "Хмельницький" на ходу, два тральщика "Черкаси" і "Чернігів" на ходу ... Підводний човен на 70% був відремонтований, була потреба в заміні клапанів", - зазначав він в ефірі 112-го каналу.

Росіяни ж, які активно просувають тему повернення кораблів, вже встигли оприлюднити відео, в якому показали, як вони виглядають сьогодні. Мовляв, дивіться - стан плачевний.

На відео можна побачити тральщики "Чернігів" та "Черкаси", підводний човен "Запоріжжя", корпус якого покритий іржею, і рятувальне судно "Кременець".

Як розповідав в інтерв'ю "Апострофу" генерал-лейтенант, заступник начальника Генштабу ЗСУ в 2006-2010 роках Ігор Романенко, все, що Росія готова буде повернути Україні, знаходитиметься в поганому стані, наводячи приклади техніки, яка вже поверталася.

"Це танки, бронетранспортери, БМП, які передавали. Вони там робили все, що завгодно, використовуючи різні методи для того, щоб машини були в небоєготовому стані. Наприклад, засипали пісок в двигуни", - казав Романенко.

Варто також нагадати, що в 2016-му році ГУР повідомляло про те, що росіяни розбирають наші кораблі на запчастини для потреб Чорноморського флоту. Пізніше цю інформацію озвучував і командувач ВМСУ Ігор Воронченко.

"Українські кораблі стоять окремо, їх виділили як техніку іноземної держави, але за нашими даними, вони існують як донори. Їх розкомплектовують. Ми маємо певні дані, щодо коефіцієнту готовності Чорноморського флоту, як бачите, у них постійно курсує "сирійський експрес". Великі десантні кораблі постійно йдуть на перехід моря. І той же наш "Костянтин Ольшанський", такий же проект як 775, він використовується як корабель-донор. Ті ж "Тернопіль", "Луцьк" використовуються для їхніх малих протичовнових кораблів", - зазначав він.

Виходить, що Україна може отримати назад "плавучий металобрухт". Але і це не єдина проблема, яка існує.

Хто буде обслуговувати кораблі

Depo.ua вдалося поспілкуватися з українським військовим, який служить у ВМСУ, Ігорем. Він підкреслив, що на флоті сьогодні існують проблеми із особовим складом.

Попри реформування і перехід на стандарти НАТО, про що активно говорить командування, він потребує людей.

"У нас на кожному кораблі некомплект плавскладу, щонайменше - 50%. У Криму лишилися кораблі великої тонажності - хто на них буде служити, навіть якщо вони повністю відремонтовані?", - розповідає Ігор.

Військовий також підкреслює, що цим кораблям банально немає де стояти: "Щоб поставити в Одесі "Славутич" і "Ольшанський" доведеться половину бухти очистити від кораблів. Людей не вистачає навіть на тих кораблях, що є. Люди йдуть, бо більшість змушені жити на суднах, знімати квартири в Одесі - це майже всю зарплату віддавати, а ще совок всередині, люди часто самі змушені кораблі відновлювати і через некомплект їм "фігачать" наряди через день і роботу, що мають виконувати 10 чоловік, змушені робити два".

Офіційної інформації про некомплект на флоті, звісно, немає.

Окрім цього, варто поглянути на ситуацію з нашими базами.

У склад Західної військово-морської бази (Одеса) входять 1-ша бригада надводних кораблів - фрегат "Гетьман Сагайдачний" та ракетний катер "Прилуки", 1-й дівізіон охорони та забезпечення Західної ВМБ з протидевирсійним та рейдовими катерами, 24-й окремий дивізіон річкових катерів з артилерійським катером "Скадовськ" та "АК-01 "Рівне" і "АК-02", а також 28-й окремий дівізіон аварійно-рятувальної служби з буксиром, водолазними, санітарним катерами та ін.

Не варто забувати, що новостворені 6 катерів "Гюрза-М" також на початках базуватимуться в Одесі, хоча планувалося їхнє використання саме в Азовському морі, де нині створюється Азовська морська база в Бердянську. Ще в 2014-му році після анексії Криму Керченський загін морської охорони перебазувався в Бердянськ у складі двох прикордонних сторожових кораблів проекту "Тарантул" (артилерійське - АК-176, зенітно-ракетне - "Стріла-3", а також протикорабельне - ракети П-15 "Терміт" - озброєння) і 10-ти невеликих катерів проекту "Гриф" (має на озброєнні 14,5 кулеметну установку та "Утес") і "Калкан". Також у Бердянську нині дислокується 501-й окремий батальйон морської піхоти, що входить до складу 36-ї бригади. В серпні 2014-го загін перебазувався в порт Маріуполь. Катера Маріупольського загону морської охорони, в кількості понад 10 одиниць, виконували завдання з охорони узбережжя, моніторингу надводної обстановки та охорони рейдів портів Маріуполя, Бердянська та Генічеська.

Наразі на Азовському морі несуть варту кораблі дивізіону Морської охорони ДПСУ. В Криму ж переважно лишилися великі кораблі, які на Азовському морі не потрібні.

Є в нас Очаків, де американці будують Центр оперативного управління флотом. Там базується 5-а бригада надводних кораблів ВМСУ, де зібрані кілька різнокаліберних суден, які вдалося вивести з Криму: середній десантний корабель "Юрій Олефіренко" (було зведено - 1971), десантний катер "Сватове" (1979), розвідувальний корабель "Переяслав" (1987), рейдовий тральщик "Генічеськ" (1985), артилерійський катер АК-03, морський буксир "Корець" (1973) і судно фізичних полів "Сєвєродонецьк".

Саме в Очакові базується вже ставший легендарним через свої операції на Донбасі 73 центр спеціальних операцій і дивізіон 406-ї артилерійської групи.

І саме до 5-ї бригади надводних кораблів планувалася передача американських "Айлендів", із чим виникли проблеми, про які ми раніше писали.

Теоретично, розмістити певну частину кораблів із Криму можна, втім, навряд чи у нас є можливість зробити це з ними усіма. А якщо додати до цього озвучені проблеми із кількістю особового складу - на кораблях елементарно потрібно слідкувати за пожежною безпекою і нести вахту. До того ж, відкритим залишається питання стану цих кораблів, для відновлення яких доведеться залучати імпортні, зокрема і російські, комплектуючі. Екс-командувач ВМС України Сергій Гайдук стверджує, що відновлення озброєння і техніки отриманого з Криму корабля і установка туди імпортного обладнання за вартістю аналогічна виготовленню нового корабля такого ж класу, "з нуля", бо на 70-80% комплектуючі кораблів - російського або західного виробництва.

До того ж, за концепцією реформування флоту його основою до 2030 р. будуть кілька (в залежності від фінансування - два - три кораблі) корветів типу "Володимир Великий" (закладений в Миколаєві в 2011 р) близько 20 артилерійських катерів "Гюрза-М", ракетних катерів "Лань" (3-5 штук) і десантно-штурмових "Кентавр" (близько 10). Уже нині ця програма реалізується - кілька артилерійських катерів вже в строю. Ведуться серйозні роботи по створенню власної протикорабельної ракети (проект "Нептун"). Таким чином Україна отримає власний "москітний флот", який так само потрібно десь розташувати, забезпечити людьми. Чи є місце у ньому для старих радянських кораблів із значною кількістю проблем? Взяти хоча б ракетний катер "Прилуки", який ми повернули. Його боєзапас з протикорабельних радянських ракет "Терміт" так і лишився у Криму...

Що ж має робити Україна

На сьогоднішній день МЗС, командування ВМСУ та владна верхівка опрацьовують питання. Перший заступник голови ВР Ірина Геращенко відреагувала на заяву Путіна ще 11-го січня.

Але поки що серйозних дій щодо повернення кораблів Україна не демонструє. І, насправді, це правильно.

По-перше, Україна звернулася в міжнародні суди з позовами в зв'язку з присвоєнням країною-агресором військової техніки Криму. Якщо ми її так просто повернемо, це може вплинути на процес.

По-друге, ми маємо направити у Крим військову комісію, можливо із посередниками з ОБСЄ. Ця комісія оцінить стан техніки. І, цілком можливо, має прийти до висновку, що кораблі та інша техніка перебувають у поганому стані, безперечно, з вини російської сторони. Тому забирати її, чи більшу частину техніки, ми не будемо. І надалі вимагатимемо компенсації. При цьому, повернення кожного корабля варто розглядати окремо. Наприклад, чи знадобиться нам умовний "Костянтин Ольшанський" і скільки обійдеться його відновлення. Цілком можливо, що найкращим варіантом буде заявити про недоцільність повернення знищеної небоєздатної техніки з Криму.

Що з нею буде далі? Для Росії наша техніка - це баласт. Кораблі та літаки замкнені юридично і не можуть використовуватися. Вони лише займають місце. Цілком можливо, що росіяни, якщо техніку не вдасться повернути Україні, остаточно розберуть її на запчастини і знищать. В будь-якому разі, їм в майбутньому доведеться компенсувати Україні її вартість.

Розмови про те, що "це ж наші кораблі" і "нічого не залишимо окупанту" варто припинити. Бо більшість із цих кораблів принесуть набагато більше користі для України сьогодні саме в анексованому Криму, залишившись головним болем для росіян і баластом, що допоможе нам у судах.