Коли в ЗСУ з'явиться більше очей

Інформація про те, що Росія використовує американські навігатори у війні проти України та Сирії не лише обурила, але й змусила задуматись над деякими речами. Про те, що розголос даного питання змусить керівництво США звернути увагу на це неподобство (за всім не услідкуєш, буває) і незабаром конфлікт буде вичерпано – сумнівів майже немає. Та мова зараз навіть не про це.

Після цієї новини захотілося з'ясувати: а якими засобами навігації забезпечені українські військові? І чи забезпечені взагалі? Як виявилось, це – одна з найбільш непривабливих сторін Збройних сил України.

Почнемо з авіації. Більшість літаків та вертольотів залишилася нашим військовим ще за часів Радянського Союзу, тому ні про які стаціонарні засоби навігації й мови бути не могло. У це складно повірити, але до літа-осені 2014-го року пілоти, які літали у зону бойових дій, користувались… паперовими картами, складеними ще у 1957-му році!

Ситуацію вдалося врятувати, головним чином, силами волонтерів. Так волонтерська група "Повернись живим" на початку вересня 2014-го року забезпечила спеціальними високочастотними GPS-навігаторами "Garmin Aera 695" 40-ву та 831-у винищувальні авіаційні бригади у Василькові й Миргороді відповідно.

Це GPS-навігатори нового покоління виробництва США вартістю 1920 доларів за одиницю. Гроші тоді зібрали за тиждень за допомогою оголошення у мережі Фейсбук та безпосередніх звернень до спонсорів.

Дані пристрої дуже зручні для авіації, тому що обладнані кнопками – це полегшує користування ними для пілотів, адже ті літають у спеціальних рукавичках, які не пристосовані для сенсорних приладів. Також пристрій можна закріпити на коліно – він дуже міцний і під час катапультування пілот легко знайде шлях до місця, з якого буде швидко евакуйований своїми військами. Ще пристрій має підвищену стійкість до радіоелектронних перешкод, що використовуються в зоні АТО. В кінці-кінців, у навігаторі не лише можна прокладати маршрут для літака, але й заносити інформацію про зони дії ворожих "Буків", і він завжди буде попереджати, якщо пілот потрапить в цю зону.

Командир танкового батальйону "Звіробій", полковник Микола Скиба трохи раніше в інтерв'ю depo.ua описував схожу ситуацію: "Спочатку у нас не було необхідного обладнання, щоб вести вогонь з закритих вогневих позицій, але потім ми знайшли штук шість таких установок, а фонд "Повернись живим" і "Армія SOS" допомогли з планшетами, де була програма для наведення гармат по заданих цілях".

Але якщо авіацію та танки вдалося забезпечити засобами навігації, то інші роди військ про них можуть мріяти досі. Так, наприклад, автомобільні і дорожні війська досі користуються паперовими картами старої розробки. Як розповідають самі військові одного з Автобатів: "У нас досі один навігатор – карта автомобільних доріг України. І інструкції по мобільному телефону, на кшталт: повернеш направо через 300 метрів".

Не краща ситуація і в механізованих військах. Як повідомив для depo.ua підполковник Микола Журавльов, який влітку минулого року виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей у складі 30-ї ОМБР, йому доводилося користуватись паперовими картами. При чому, як зазначає сам Микола Журавльов, в цьому є як позитив, так і негатив. Негатив у тому, що на місцевості з'явились нові елементи забудови та зустрічаються подекуди змінені ландшафти. Позитив же пан підполковник бачить у тому, що працюючи з картами, боєць розбирається у ситуації, адже у випадку заглушення сигналу навігатора він залишиться наодинці з місцевістю і, у кращому випадку, все з тими ж картами.

Хоча, звісно, ситуація насправді не така вже й сумна. За інформацією з власних джерел в ЗСУ, depo.ua вдалося з'ясувати, що деякі роди військ таки забезпечуються навігаційним обладнанням, але приходить воно, переважно, з новими чи модернізованими видами озброєння. Наприклад, новітні версії БТР і БМП, а також ББМ (наприклад, "Дозор-Б") вже обладнані стаціонарними навігаційними пристроями. Обладнані ними й зразки імпортної техніки, зокрема HMMWV, більш відомі у нас, як "Хамві", або "Хаммер".

А от на старі "Урали", МАЗи і КамАЗи ставити дорогі новітні навігатори військове керівництво нашої держави не поспішає. Тому там або військові самі купують навігатори, або знову волонтери приходять на допомогу.