Армія не отримала 48 БТРів через "не ту" сталь і чвари

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на bihus.info.

У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну "Укроборонпром", пів сотні бронетранспортерів. Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.

Тому у грудні 2018-го ХКБМ замовив 33 тонни фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, в офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect. У березні її привозять, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона.

Ще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження щодо різної імпортної сталі. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, яка є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема, наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, який і підписував "неправильний" договір. Бабіч на той час узагалі був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів. Однак, навіть не маючи повноважень на заводі, він проводив нараду і переконував працювати саме із фінською сталлю.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити, що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили. В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу.

За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, які спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.

Нагадаємо, у 2018 році у рамках державного оборонного замовлення низка підприємств не змогли в повному обсязі поставити армії військову техніку – завод "Кузня на Рибальському", ПАТ "АвтоКрАЗ", а також про державні підприємства: Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, Київський та Житомирський бронетанкові заводи. 

під час ревізії на Житомирському та Харківському бронетанкових заводах встановлено порушення фінансової дисципліни на 14,1 млн гривень, із яких до втрат призвели на суму 4,8 млн гривень. Несвоєчасне виконання державного оборонного замовлення військових формувань на Київському бронетанковому та Миколаївському бронетанковому заводах стало підставою для формування штрафних санкцій сумою 10,6 млн гривень. Дані підприємства також втратили активи на суму 20,3 млн гривень через порушення договірної дисципліни.