Дорога "цяцька" Коломойського: Чи є політичне майбутнє у партії "За майбутнє"

Установчий з'їзд партії "За майбутнє" (яка раніше мала іншу назву, керувалася вихідцями з Дніпра та перебувала в стані формального існування) відбувся лише 20 травня 2020 року. Для розуміння мотивів, які рухають партією, важливо нагадати, що низка формальних і неформальних підстав дає змогу відносити її до сфери впливу мільярдера Ігоря Коломойського.

З чим пішли на вибори

Це і давні бізнесові й особисті зв’язки олігарха з обраним на з’їзді партійним лідером Ігорем Палицею. І лідерські позиції представників групи "За майбутнє" у Верховній Раді 9 скликання до попередніх партійних проєктів Коломойського – "УКРОП" і "Відродження", насамперед співголів групи Тараса Батенка і Віктора Бондаря, та й самого Палиці. Це й цьогорічні фінансові вливання в партію, здійснені компанією з орбіти групи "Приват" (не плутати з однойменним націоналізованим банком) – принаймні, такі дані оприлюднювали журналісти-розслідувачі.

Це й голосування в парламенті групи "За майбутнє", створеної 29 серпня 2019 року (зараз до неї входять 24 нардепи), в інтересах відомого шанувальника котлет і кави. З іншого боку, кандидати від партії хоч і критикували на місцевих виборах чинну владу, але робили це дуже стримано, як і годиться представникам проєктів, створених прагматиками з дуже конкретними цілями. За словами Ігоря Палиці, його колеги готові допомогти президентові, зокрема, вирішувати проблему кадрового голоду в центрі й регіонах. Партійна група в Раді не раз підставляла плече "слугам" і під час частини голосувань у Верховній Раді – там, де це не суперечило принциповим інтересам Коломойського, як-от при розгляді "банківського" закону, де інтереси влади і олігарха докорінно розійшлися.

Ще один цікавий момент – поява невдоволених політикою Банкової щодо себе депутатів, виключених із фракції "Слуга народу" (Антон Поляков, Анна Скороход), саме у складі "За майбутнє". Попри синхронні голосування, між цими двома парламентськими об’єднаннями існує неприхована конкуренція. Недарма глава держави, коментуючи журналістам скандал із рішенням Конституційного Суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, серед його винуватців виокремив нардепів від фракції "Опозиційної платформи – За життя" і групи "За майбутнє" – саме вони й надіслали до КСУ відповідне подання, з якого все почалося. Зеленський навіть не утримався від згадки про дещо зневажливо переінакшену парламентськими гострословами назву цієї групи - "За майбах".

Про зростання впливу групи Палиці в Раді говорять експерти, які припускають, що це утворення має намір претендувати на роль одного з центрів упливу в стінах парламенту. Мета очевидна: монетизувати великі гроші, які, судячи з розмаху і вартості партійної рекламної кампанії на останніх місцевих виборах, у "За майбутнє" таки є, у вплив на політичні та бізнесові рішення, ухвалювані владою на всіх рівнях. Та щоб стати загальнонаціональною партією, а не парламентським гуртком за інтересами, "За майбутнє" залишалося довести свої амбіції, взявши владу у регіонах за підсумком голосування 25 жовтня. Але досягти очікуваного результату поки не вдалося: про перемогу партії "За майбутнє" можна вести мову переважно на заході України та в центрі: там, де позиції "майбахівців" і політиків, що увійшли до їхнього кола напередодні виборів, і досі були міцними.

Читайте також - Всі результати місцевих виборів-2020

Як голосували "За майбутнє" в регіонах

Середній показник по країні, який наводить ЦВК, такий: від "За майбутнє" обрано 2897 депутатів місцевих рад (9,57% від загальної кількості обраних депутатами від усіх партій). Це третій показник серед усіх політсил – учасників кампанії після "Слуги народу" і "Батьківщини". Але картина від регіону до регіону дуже відрізняється: у "майбахів" де густо, а де й зовсім пусто. Загалом вийти за межі і без того контрольованих регіонів практично не вдалося.

Прикладом для інших парторганізацій є Волинська область, де Ігор Палиця – один з лідерів місцевої еліти: тут він народився, тут зростав як бізнесмен, працював головою обласної ради з 2015 до 2019 року, від цього регіону обирався до парламенту. Тож не дивно, що, за даними ТВК, "За майбутнє" перемогла на виборах до обласної ради, де матиме 22 мандати (34.38% голосів виборців). Для порівняння: у найближчого суперника, "Євросолідарності" Петра Порошенка, в активі 9 депутатських місць. Саме тут Палиця як лідер партійного списку до облради з колегами зможуть сформувати більшість, особливо якщо увійдуть у коаліцію зі "Слугою народу", яка має 8 мандатів.

Луцьку міськраду сформують партії "За майбутнє", "Євросолідарність", "Свідомі", "Слуга народу", "Свобода" і "Батьківщина".

15 листопада за участю кандидата від "За майбутнє", лідера фракції "УКРОП" у міськраді, колишнього радника Палиці Ігоря Поліщука і екс-мера міста, самовисуванця Богдана Шиби відбудеться другий тур виборів мера Луцька. З огляду на результати претендентів у першому турі (Поліщук набрав понад 32% голосів, Шиба – більше 13%), кращими видаються шанси на перемогу представника партії Палиці. Нагадаємо, шанс отримати легітимного голову обласний центр Волині отримав уперше за три роки: без мера місто залишалося після смерті попереднього очільника Миколи Романюка.

В Івано-Франківській області, де розташований відомий курорт "Буковель" зі сфери впливу групи "Приват", і де в Яремчі зареєстроване місце проживання Ігоря Палиці, "ЗМ" стала третьою на виборах до облради, одразу після "Свободи" і "Європейської солідарності". Трійка переможців іде одне за одним з розривом у один відсоток: здобуті "майбахами" 19,05% трансформуються у 16 депутатів. Партійний список в області очолював керівник Буковелю Олександр Шевченко, колишній нардеп, а зараз звичайна фізична особа-підприємець. Депутатом облради став і його молодший брат Віктор, директор місцевого ТОВ. Також у списку новообраних депутатів – і колишній голова Івано-Франківської облдержадміністрації та екс-мер Яремчі Микола Палійчук, якого раніше відносили до наближених до Віктора Ющенка кіл, а зараз – до сфери впливу Ігоря Коломойського.

Між іншим, такий результат дає партії підстави спробувати позмагатися з традиційно міцними тут націонал-демократами за мандат народного депутата на проміжних виборах по 87-му округу, де нинішній нардеп, "слуга" Зіновій Андрійович, став мером Надвірної. Цікаво буде поспостерігати, що переможе: гроші чи традиційна для регіону ідеологія.

У 2014-2015 рр. Палиця очолював Одеську облдержадміністрацію. Відтак на виборах до Одеської обласної ради це далося взнаки: після того, як протоколи підрахунку голосів було врятовано від зловісного комп’ютерного вірусу, Одеська обласна ТВК таки повідомила, що "За майбутнє" увійшло до кола переможців кампанії – взяла 10 відсотків голосів і стала п’ятою (точна кількість обраних депутатів поки не повідомляється). Втім, на сайті ЦВК офіційні результати виборів у Одесі досі відсутні.

У міськраді Одеси партійної фракції "ЗМ" не буде, але буде вона в районній раді Одеси – у складі 6 депутатів.

"За майбутнє" стала одним із фаворитів виборів на Полтавщині. В облраді партію представлять 13 депутатів, у міській раді обласного центру – 10 (це перемога, у "Слуги" - 9 мандатів). А загалом по області партія отримала до 250 депутатських мандатів у 48 радах різних рівнів, у т.ч. здобула найбільше мандатів у двох найбільших територіальних громадах – Полтавській і Кременчуцькій. Головами 6 тергромад стали нові і старі представники "ЗМ".

Зокрема, мером Кременчука з 52,08% знову обраний Віталій Малецький, який цього разу балотувався від партії "За майбутнє". Зазначимо, саме в Кременчуку розташовані стратегічні підприємства, які мають стосунок до групи "Приват", зокрема, нафтопереробний завод "Укртатнафта". Тож у новому складі Кременчуцької міськради працюватимуть 9 депутатів від партії "За майбутнє": партія вийшла в лідери перегонів.

В обласній раді на Рівненщині вона отримає 9 мандатів – це третій результат серед партій. У Рівненській міській раді партія буде представлена 4 депутатами.

Другий тур чекає на представника "За майбутнє" і в Черкасах, де за посаду міського голови змагатимуться Анатолій Бондаренко (відомий численними скандалами і сваркою з президентом Зеленським чинний голова міста, який після вагань пристав до партії Палиці) і висуванець партії "Голос" Віктор Євпак. У Черкаській міській раді фракція "ЗМ" складатиметься з 8 депутатів – у цій кампанії партія здобула перемогу, одну на двох зі "Слугою народу". А в боротьбі за мандати депутатів Черкаської обласної ради "За майбутнє" - у трійці лідерів і отримає 12 депутатських місць.

Ще одна галицька область підтримала партію Ігоря Палиці: в боротьбі за місця в Тернопільській обласній раді "ЗМ" отримала 12 мандатів (18,75% голосів, третє місце, на 5 тис. голосів і на один мандат менше за показник "Свободи", що стала тут другою). Натомість в обласному центрі у "За майбутнє" - лише 3 депутати в міській раді. Як і в "Слуги народу".

За результатами голосування до Хмельницької обласної ради "За майбутнє" стала другою після партії популярного мера обласного центру "Команда Симчишина". Та поки що, як вказує сайт ЦВК, у обох політсил – по 13 мандатів.

7 депутатів працюватимуть у фракції "За майбутнє" в Сумській облраді (шостий показник серед переможців, 10,94% голосів). 5 представників партії буде в облраді Чернігівщини. Натомість неуспішною виявилася боротьба "За майбутнє" за місця в Харківській обласній і міській радах.

У Вінниці в обласній раді "За майбутнє" також потрапила до обласної ради з 8,33% голосів. Це 7 мандатів, або останній результат серед переможців. У Житомирській обласній раді партія отримала 10,94%, що дало їй змогу стати п’ятою і отримати також 7 депутатів.

На Закарпатті партія стала сьомою серед переможців виборів до облради: 9,38% і 6 депутатів. Натомість пройшла "ЗМ" до Мукачівської міськради, де її 4 депутати змушені будуть комунікувати з місцевими домінантами з групи Віктора Балоги.

На межі 5% подолала партія Палиці прохідний бар’єр на виборах до Львівської обласної ради, де матиме 6 мандатів. У Миколаївській обласній раді теж буде мінімальна кількість, 5 депутатів від "За майбутнє".

Цікаво, що близька до Коломойського парторганізація програла вибори до міської ради Дніпра і до Дніпропетровської обласної ради (і в місті, і в області партія Палиці опинилася нижче навіть за Партію Шарія). Не буде фракцій "За майбутнє" в міськрадах Києва, Львова, Запоріжжя, Вінниці, Житомира, Івано-Франківська, Ужгорода, Кропивницького, Сум, Миколаєва, Чернігова, Херсона та низки інших обласних центрів і найбільших міст країни.

"Майбутнє" залежатиме від заокеанської Феміди

Отже, результати дорогої виборчої кампанії "За майбутнє" дуже різняться залежно від регіону. Відповідно й на партійні фракції чекає різна доля: від самостійного формування більшості до участі в коаліціях на правах молодшого партнера. Бо навряд чи в багатьох регіонах чи населених пунктах партія великих бізнесменів захоче бути в опозиції.

Що ж до перспектив цієї партії на загальнодержавному рівні, то вони цілком чи майже цілком залежатимуть від того, як складеться доля пана Коломойського в політиці та бізнесі. Зокрема, якими будуть його стосунки з правоохоронними органами США, що мають питання до громадянина кількох держав.

У короткій перспективі "За майбутнє" продовжить підставляти плече "слугам" там, де це буде вигідно лідерам першої з двох партій. Та в подальшому ця підтримка може надто дорого коштувати чинній владі, як і занадто тісні її зв’язки з олігархом із Дніпра.