Заморські проблеми Путіна: Як насправді працюють американські санкції

Впродовж одного тижня стало відомо про два випадки безпосереднього впливу санкцій США на російську економіку. Обидва випадки продемонстрували дієвість санкцій, а один з них – глибоку залежність російської економіки від західних технологій

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Заморські проблеми Путіна: Як насправді…

Теза про те, що "американські санкції проти Росії не працюють", багатоголосно й у різних формах повторена російською пропагандою, не є зовсім чужою і для інформаційного поля України. Заяви про те, що санкції США демонструють радше "символічну" чи "моральну" оцінку дій Росії з боку Заходу, є достатньо популярними і серед українських "експертів".

Втім, інколи реальність демонстративно розриває пропагандистські плакати і хибні уявлення. Так трапилося і з "недієвими американськими санкціями", коли впродовж тижня сплила інформація про одразу дві "довколасанкційні" історії, які завершилися для путінської Росії вкрай неприємно.

Перша із них трапилася в Сінгапурі. Де, за даними російських ЗМІ, зазнав поломки російський корабель "Севастополь". "Коли судно прийшло в Сінгапур, у нас поламалися допоміжні двигуни. Зверталися в сінгапурські ремонтні компанії. Але, так як пароплав під санкціями, 80% компаній відмовляються лагодити його, а хто погоджується, ставить непідйомний цінник, – розповів посадовець компанії "Гудзон", яка володіє судном, - В результаті за стоянку судна утворився борг, і влада заарештувала судно".

17 грудня у справі відбудеться суд, після чого, якщо російська сторона не сплатить за стоянку і не придумає, як відремонтувати заарештоване судно в чужому порту – яке охороняється і до якого сторонні, в тому числі й доставлені з Росії ремонтники, не допускаються, - "Севастополь" буде проданий на аукціоні будь-якій охочій компанії. До речі, цей корабель потрапив під санкції не через Україну, а через Корею – на думку США, його Росія використовувала для контрабандного постачання нафти режиму Кім Чен Ина.

Інша історія також стосується нафти. Щоправда, її видобутку, а не контрабанди. І санкції за агресію проти України, а не за підтримку людожерів. Мова йде про спробу російських та європейських бізнесменів купити газову турбіну необхідну для роботи глибоководної арктичної бурової платформи "Прирозломна". Так-так, тієї самої, яку років шість тому штурмували браві активісти Greenpeace з нідерландського корабля Arctic Sunrise.

3 грудня стало відомо, що американська влада звинуватила п'ятьох осіб, в тому числі двох росіян, в порушенні режиму санкцій. Вони намагалися придбати американську газову турбіну і переправити її на Росію для використання на "Прирозломній" – не зважаючи на те, що США ввели санкції проти арктичних вуглеводневих проектів Росії.

Підозрювані купили турбіну, і намагалися вивезти її з ЄС ніби для казахського проекту – але в останній момент все зірвалося. В результаті п’ятьом особам світить ув’язнення терміном до двадцяти років. А російській компанії  "КС Інжиніринг", власник якої, Олег Нікітін, і здійснював цю операцію, доведеться не тільки залишитись без турбіни вартістю в 6.5 мільйона доларів, але й сплатити штраф в розмірі 1 мільйона. Ну а "Прирозломна" залишиться зі старої турбіною, через примхи якої видобуток зупиняли вже як мінімум тричі.

Так виглядає практична ілюстрація ефективності російських санкцій. Бо в Кремлі можуть скільки завгодно говорити про "стимуляцію національного виробника", їсти "білоруський" хамон та устриці, і показувати мультфільми з "чудо-зброєю".

Але в реальності російська промисловість як залежала від Заходу, так і продовжує залежати. І як свого часу жорстка економічна політика Заходу привела Радянський Союз до економічного краху, так і зараз корабель путінської економіки йде по аналогічному курсу. Питання лише в тому, чи вистачить рішучості розділеним і розсвареним країнам Заходу довести справу до кінця.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme