Як "керченський абордаж" відрикошетив по "Північному потоку - 2"

Події у Керченській протоці примусили європейських політиків знову заговорити про доцільність "Північного потоку — 2"

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Як "керченський абордаж" відрикошетив по…

Над будівництвом "Північного потоку — 2", яке іще декілька місяців тому видавалось справою практично вирішеною, знову збираються хмари.

Все почалося з того, що в кінці листопада євродепутат від Латвії Сандра Калнієте винесла на розгляд Європарламенту проект резолюції. Суть проекту передбачала відмову ЄС від Угоди про партнерство та співробітництво з Росією, підписаної в 1997 році.

Але окрім скасвання цього очевидно застарілого юридичного документу, проект резолюції констатує, що будівництво газопроводу "Північний потік-2" потрібно припинити, оскільки він посилює залежність ЄС від поставок російського газу, "загрожує внутрішньому ринку ЄС і не відповідає енергетичній політиці ЄС".

У той самий день, коли в Європарламенті було зареєстровано проект цієї резолюції, німецький кандидат на пост голови Єврокомісії Манфред Вебер від ХСС, яка, до слова, перебуває у правлячій німецькій коаліції, закликав "переглянути" участь Німеччини в проекті.

Наступного дня співголова партії "Союз-90 /"зелені"Анналена Бербок заявила, що Росія здійснила в Керченській протоці "кричуще порушення міжнародного права" щодо України, а тому "уряд Німеччини має з політичних причин відмовитися від вкрай спірного газогону "Північний потік-2".

Втім, заяви "зелних" можна списати на бажання політичної опозиції "заробити бали" на болючій для чинної влади темі.

Але учора пізно ввечері уже найбільш ймовірна наступниця канцлерки Ангели Меркель на посаді керівника ХДС, Аннегрет Крамп-Карренбауер закликала належним чином відповісти на захоплення українських моряків і кораблів у Керченській протоці.

За її словами, було б "занадто радикально" повністю відмовитися від "Північного потоку-2", але істотно скоротити об'єми поставок газу, який буде постачатися через цей газогін, Берлін цілком спроможний.

Таким чином, в самій Німеччині відносно популярні опозиційні сили (які після наступних виборів мають всі шанси стати владою) пропонують відмовитись від "Північного потоку — 2", а представники правлячої коаліції в особі чільних посадовців ХДС та ХСС пропонують "не гарячкувати" - і обмежитись істотним скороченням прокачки через "Північний потік — 2". При тому не до кінця зрозуміло, як саме Берлін може примусити "Газпром" використовувати саме той газогін, який захоче німецький уряд — але, зважаючи на політичний резонанс теми, якийсь механізм у ХДС/ХСС будуть вимушені створити.

А на тлі цього продовжуються судові суперечки між "Газпромом" і "Нафтогазом України" стосовно боргу у $ 2.6 млрд. - у рамках яких виплати від операторів газопроводів "Північний потік" (Nord Stream AG) та "Північний потік-2" (Nord Stream 2 AG) будуть перенаправлятися швейцарським приставам у рахунок забезпечення боргу.

Все це вкупі створює враження, що прямої заборони на "Північний потік — 2" прийнято не буде, а резолюцію Європарламенту, навіть якщо її приймуть, влада Німеччини більш чи менш невимушено проігнорує.

Але все таки Nord Stream 2 AG — це комерційне підприємство із європейським капіталом. І в разі створення механізму жорсткого обмеження обсягів прокачки через "Північний потік — 2" - та несприятливих для "Газпрому" рішень місцевих судів стосовно історії з боргом "Нафтогазу України", європейські інвестори можуть банально вивести свої гроші з проекту. Що вимусить "Газпром" або будуватись повністю "за свої" - або згортати будівнитво, яке наразі застигло на позначці у 250 готових кілометрів. Судячи з того, що "Газпром" наразі перенаправив помітну частину коштів з "Північного потоку — 2" на будівництво "Сили Сибіру", як розвиватимуться події не знають і в російській монополії. Слово за німецьким урядом.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme