Каприз Трампа чи провокація для Путіна: Як чвари через Гренландію можуть нашкодити Україні

Бажання президента США Дональда Трампа викупити Гренландію у Данії спершу здавалося жартом, але розгорнулося у цілу історію. 

Спершу інформацію сприйняли як стьоб чи незрозумілу провокацію. 

Але пізніше американський президент підтвердив, що тема Гренландії у розробці,  хоч і не значиться у списку пріоритетних питань. Чиновники ж з адміністрації озвучили і суму за острів – $600 млн на рік. 

У МЗС Данії поспішили акцентувати, що їхній острів не продається. І тут тема набула геть серйозного звучання. Дональд Трамп образився і скасував візит до країни. 

"Данія – дуже особлива країна з неймовірними людьми, але грунтуючись на висловлюваннях прем'єр-міністра Метте Фредеріксен про те, що вона не зацікавлена ​​в обговоренні питання про покупку Гренландії, я відкладаю нашу зустріч", –написав президент США у Twitter.

Таке рішення деякі данці потрактували як неповагу до їхньої королеви. 

У данській королівській родині поспішили згладити ситуацію. 

"Пропозиції про купівлю - це комплімент для магічної Гренландії. Оскільки тільки бажані території отримують такі. Народ Гренландії має й може вирішувати свою долю", - заявила принцеса Антонія Шаумбург-Ліппе, дружина брата королеви Маргрете II принца Вальдемара.

Інтерес Трампа до острова зрозумілий – зрештою, це шанс стати "збирачем земель американських" і опинитися на одноу щаблі з Ендрю Джонсоном, за якого країна викупила Аляску у Росії. Та й більш прагматичних інтересів чимало – з острова зручно вести розвідувальні операції, тут є великі запаси рідкоземельних металів, які широко використовуються в IT,  крім того, покупка острова дала б фору США у протистоянні з Китаєм та Росією. 

Зрештою, не всім пропозиція лідера США видасться аж такою дикою. Такий підхід Дональда Трампа демонструє іншим потужним гравцям, в тому числі, Росії, що у цивілізованому світі прийнято домовлятися на взаємовигідних умовах, а не відтяпувати чужі території, як до цього звикли у Кремлі. Тож з одного боку історія з Гренландією –спроба повернути у світову політику підзабуту практику мирних контрактів і навіть зробити її трендовою. 

Але з іншого, ініціатива Трампа із подальшим скасуванням візиту до Данії створило у світі нову зону напруження. І постраждати від цього може передусім Україна. 

Відвернути газового союзника

Так, 16 вересня можуть розпочатися тристоронні переговори між Україною, Росією та Європейською комісією щодо транзиту російського газу нашою територією. 

Україна та Єврокомісія просуватимуть варіант довгострокового контракту, тоді як Росія ймовірно домовлятиметься про короткотерміновий договір, адже Кремль давно виношує плани припинити транзит нашою територією, запустивши "Північний потік – 2" та "Турецький потік". 

Як відомо, США виступає проти "Північного потоку", Данія ж залишається єдиною країною, яка поки що не дала дозволу на прокладення газопроводу у її територіальних водах. Новий уряд прем'єр-міністерки Метти Фредеріксен до цього часу виступав проти участі країни у російському проєкті. І в цьому контексті "гренландський похід" Трампа видається доволі небезпечним, адже фактично штовхає Коппенгаген змінити свою думку… А нависаючи над данською владою з настирливою пропозицією, Дональд Трамп ризикує втратити чи не єдиного "газового" союзника, який має вплив на ситуацію. 

Втім, гра може виявитися і набагато тоншою. Адже метушня навколо Гренландії – в тому числі, натяк Володимиру Путіну. Мовляв, ще трохи, і окрім авіабази Туле, на арктичному острові можуть розміститися ще з десяток американських військових об'єктів. Тим паче, що у королівській родині пропозицію сприйняли в цілому позитивно, а що ж до уряду… Можливо, оприлюднювати офіційну готовність продавати територію ще зарано, тим паче, що нові міністри можуть бути не в курсі старих домовленостей, а заява МЗС могла б перетворити натяк на намір, що є передчасним. 

З огляду на те, що наразі Дональд Трамп активно виступає за повернення Росії у G8 (доволі дивна ініціатива, яку не підтримали ані Франція, ані Німеччина, ані Велика Британія), дії США, включно з гренладською пропозицією скидається на пропозицію негласного договору Кремлю. 

Мовляв, варто Путіну піти на поступки, і Трамп тимчасово відмовиться від ідеї з Гренладією (можливо, через таке вичікування і переніс візит) та ще й стоятиме на позиції повернення Росії до G-політики. А от чого конкретно за це хочуть від Кремля – питання складніше.  І той варіант, що у Трампа таким чином прагнуть приєднатися до нормандського формату, хоч і видається привабливим українцям, на жаль, лишається не надто ймовірним. 

А ще історія з Гренландією може виявитися такою собі піар-акцією. Адже острів зацікавлений у збільшенні потоку інвестицій, а ніщо так не приваблює як багатоденна епопея у ЗМІ, в якій на ласу ділянку землі претендують ключові світові фігури.