Кінець впливу Кремля: Як Чехія зуміла здолати політичну кризу, і чим це допоможе Україні

Політична криза в Чехії, яка накрила країну після останніх парламентських виборів і госпіталізації президента Мілоша Земана, який чи то не встиг, чи не захотів визнати перемогу опозиції, схоже, добігає кінця. Вчора президент країни доручив голові Громадянської демократичної партії Петру Фіалі сформувати новий уряд республіки.

За день до того коаліція "Разом", куди входять ГДП, рух ТОР 09 та Християнсько-демократичний рух, а також коаліція PirSTAN, підписали угоду про формування коаліції. Разом ці політсили зараз контролюють 108 місця із двохсот наявних у чеському парламенті.

За умови відсутності якихось нових несподіваних поворотів сюжету чинний уряд Андрея Бабіша в кінці тижня піде у відставку, а вже наступного тижня Фіала розраховує особисто зустрітися з президентом Мілошем Земаном для обговорення кандидатур нових міністрів. Майбутній прем'єр повідомив, що "не має жодних сигналів" про те, що президент не погодиться з кандидатами від коаліції.

Нова чеська влада, до слова, публічно оголосила про перехід чеської зовнішньої політики від "економічного прагматизму", який практикував уряд Бабіша, до "ціннісного підходу" та ідейної спадщини Вацлава Гавела.

Одним із ключових для України є той момент, що новим міністром закордонних справ, найбільш ймовірно, стане молодий представник Піратської партії Ян Липавський. Який, попри 36-річний вік, є визнаним у Чехії фахівцем із міжнародних відносин і послідовним противником співпраці Праги із Росією та Китаєм.

Вочевидь, не без його участі у програмі коаліції з'явився пункт про недопуск недемократичних режимів до участі у стратегічних тендерах та проектах країни. Цей пункт натякає, що Росія та Китай навряд чи братимуть участь у тендері на будівництво нових блоків атомної електростанції у Дукованах.

А інший важливий для Києва момент полягає в тому, що Ліпавський дав у понеділок інтерв'ю виданню Dennik N, в якому повідомив, що після призначення на посаду планує не відправляти до України послом посадовця з адміністрації Земана Петра Пірунчика. Просто тому, що "людина Земана" не зможе нормально працювати в Україні.

"В Україні дуже докладно стежать за заявами президента проти окупованого Росією Криму. Усі ці висловлювання дуже негативно сприймаються в Україні. Чехія має прекрасні відносини з Україною, за винятком президента. У ситуації, коли Чехія відправить дипломата, який багато років працював на президента Мілоша Земана, він матиме дуже складну місію... Якщо Чехія продовжуватиме висувати цю кандидатуру, чесько-українські відносини будуть дуже обтяженими", - заявив Ліпавський.

Окрім того, чимало представників чеських партій, що зараз із опозиції переходять до влади, раніше були членами парламентської групи "Друзі вільної Росії", яка по мірі сил боролася за права політв'язнів Кремля та підтримувала тих опозиціонерів, які були вимушені тікати з Росії до ЄС. Не виключено, що діяльність цього неформального об'єднання буде продовжено — із застосуванням нових можливостей, які отримають ці політики. Що навряд чи сприятиме налагодженню надто хороших стосунків з чинним кремлівським режимом.

Існує, звичайно, ймовірність того, що Земан, навіть перебуваючи у лікарні, спробує заблокувати призначення прогресивних і проєвропейськи налаштованих міністрів від нової коаліції. Але його політичні та особисті можливості зараз різко скорочуються, і в обмін на негласний пакт стосовно відмови коаліції від розслідування його особистих контакітів з Кремлем він пристане на умови Петера Фіали.

Хочеться сподіватися, що в такий спосіб Прага, яка певний час була якщо й не адвокатом Росії в ЄС, то і не найжорсткішим критиком Кремля, відмовиться від надміру активної співпраці з недемократичними режимами, і справді повернеться до ідеалів свободи та демократії, сповідуваних першим президентом постсоціалістичної Чехії.