Кінець ядерного миру: Для чого Трамп втягує Путіна в нову гонку озброєнь

Про те, що США незадоволені систематичними російськими порушеннями договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, Держдеп США періодично заявляв впродовж останніх п'яти років. Але, не зважаючи на це, зроблена на вихідних заява президента США Дональда Трампа про готовність США вийти з договору стала для світу несподіванкою.

"Росія порушила договір. Вони порушили його протягом багатьох років, - заявив Трамп. - Ми не дозволимо їм робити зброю, яку не можемо мати ми".

Це рішення, в принципі, не є остаточним — оскільки президент США зазначив, що у випадку, якщо до нього "прийдуть Росія і Китай і скажуть: давайте всі будемо розумними і ніхто не буде розробляти цю зброю", то він змінить своє рішення покинути договір. Втім, у те, що Володимир Путін раптом покається у своїх гріхах (ну, хоча би в малій їх частині) і кинеться знищувати щойно розроблені ракети для того, щоб зберегти мир в цілому світі, віриться якось слабко.

Як саме Росія порушила договір про РСМД? За багаторазово підтвердженою інформацією розвідувальних служб США, Росія неодноразово випробовувала нову ракету під поетичним індексом 9М729 (сухопутний рімейк морської ракети "Калібр" 3M-54), яка потрапляє під дію договору. Розроблена в ОКБ "Новатор", у класифікації НАТО ця ракета називається SSC-8. При тому факт існування ракети — а також її ТТХ, зокрема, дальність польоту у 2 тис. кілометрів, що явно порушує умови договору про РСМД, не є таємницею і в Росії. Що не заважає російським дипломатам заперечувати факт її існування. Більше того, певна кількість цих ракет впродовж останніх двох років була відправлена на бойове чергування.

Щоправда, і Росія неодноразово звинувачувала США в порушенні договору щодо РСМД. Але виглядали ці звинуващеня дещо непереконливо — оскільки йшлося в них про те, що певу частину "недознищених" за умовами договору, але позбавлених боєголовок ракет середньої дальності у США періодично використовували в якості мішеней для тренування ППО. Іще одна претензія Москви полягала в тому, що бойові безпілотники Reaper и Predator теж можна розглядати як ракети. Хоча ракетами вони, звичайно, не є.

Чому саме цього класу озброєнь надається така значна увага? Тому що розміщені неподалік від кордонів ворожих країн, вони можуть забезпечити ядерний удар впродовж лічених хвилин — не залишивши часу ні для ефективного перехоплення, ні, що важливіше, для можливої комунікації у випадках, коли є підозра, що йдеться, наприклад, про одиничний випадковий пуск чи про неполадки систем попередження про ракетний напад. Російська 9М729 створює реальну небезпеку для Великої Британії та Німеччини.

У світлі чого викликає особливе здивування той факт, що в Берліні розкритикували рішення Трампа. "Заява США про бажання вийти з договору про РСМД викликає жаль, - заявив глава МЗС Німеччини Хайко Маас.- Ми будемо домагатися того, щоб США задумалися про можливі наслідки". Безумовно, рішення Трампа не додасть спокою у світі. Але в цьому місці виникає природнє запитання — критикуючи США, які реагують на порушення договору про РСМД Росією, чому ж Німеччина не чинила тиску на Москву. Відповіді на це питання наразі немає.

Вся решту міжнародна реакція на заяву Трампа була, загалом ,сподіваною. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що договір по РСМД "створює проблеми для затвердження лінії на тотальне домінування США і панування у військовій сфері", а заяву Дональда Трампа про неминучість виходу з угоди він назвав "шантажем". У Великій Британії рішення Дональда Трампа загалом підтримали.

Яким буде подальший розвиток подій? Вочевидь, на негайний розрив договору розраховувати не варто. Сьогодні до Москви прибуде радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон, який і сформулює російські стороні точну суть пропозицій Трампа — після чого розпочнеться більш чи менш довготривалий політичний торг. Втім, шанси на збереження договору про РСМД наразі мізерні. А політичні аналітики говорять про те, що під загрозою перебуває іще один договір про ядерне роззброєння — так званий СНО-3, угода про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Підписана Обамою та Медвєдєвим в Празі в 2010 році, ця угода передбачаа скорочення кількості ядерних боєзарядів у США і в Росії до 1550 одиниць, а міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводного базування та важких бомбардувальників — до 700 одиниць а кожну країну.

Для чого Вашингтон йде на подібні рішення? Адже націонльна безпека США напряму не залежить від російських ракет із дальністю в 2 тисячі кілометрів, які можуть долетіти хіба що до "стурбованої" Німеччини?

Тактичний інтеерс Трампа в "крутих" заходах можна, звичайно, пояснити так, як це роблять його противники по обидві сторони океану: виходячи із РСМД, він намагається вдати із себе "крутого хлопця" напередодні виборів до Конгресу США. І в такому поясненні буде немала доля правди. Ракети малої та середньої дальності можуть знадобитись США для протидії ядерному потенціалу Китаю в азіатсько-тихоокеанському регіоні. І це також правда. Але не вся.

Оскільки складається враження, що з боку Вашингтону йде свідоме втягування Росії в новітню гонку озброєнь. У той вид спорту, який став фатальним для СРСР. І буде нітрохи не менш фатальним для Росії. Оскільки Володимир Путін, що багато років примірював на себе піджак "генсека", просто не зможе відмовитись від гонки, в якій брали участь Хрущов і Брєжнєв, Андропов і Чернєнко. Хай навіть можливості і економічна потуга путінської Росії в рази менші від промислового потенціалу СРСР. Участь в новітній гонці озброєнь ослабить стратегічні можливості Москви у використанні конвенційних озброєнь — ракетні перегони штука дорога, а ВВП Росії далеко не безрозмірний. Рано чи пізно витрати на ціперегони стануть фатальними і для російської економіки. Біда полягає тільки в тому, що у процесі подібних перегонів багатократно зростає ймовірність ядерного апокаліпсису. Навіть випадкового. Тренувальні запуски, переміщення ядерних боєголовок, спокуса розв'язати якусь військову чи геополітичну проблему "маленькою бомбою" - все це зростання ризику, і повернення до 60-80-х років минулого століття, коли учням що у СРСР, що в США розповідали, як поводити себе у випадку ядерної атаки ворога. Але на цей ризик Дональд Трамп явно згоден піти. А у всіх решту немає особливого вибору.