Три претенденти на крісло Меркель: За кого вболівати українцям

Отже наразі ключовими кандидатами на крісло канцлера вважають трьох політиків – Анналену Бербок з партії "Союз 90/Зелені", Аріна Лашета з консервативного блоку партій ХДС/ХСС та Олафа Шольца – чинного віцеканцлера та соціал-демократа. Depo.ua пропонує коротку довідку про претендетів, їхні погляди та ставлення до України. 

фото: Getty

Анналена Бербок

Анналена - наймолодша із кандидатів, наразі їй 40 років. Вищу освіту здобула у Гамбурзі, де вивчала політологію та публічне право, а також отримала диплом магістра міжнародного права в Лондонській школі економіки. 

Кар'єру розпочала як позаштатна співробітниця ганноверської газети, згодом влаштувалась у Європарламент, в офіс однієї з депутаток. Серед іншого займалася відносинами з пострадянськими країнами – Україною, Молдовою і Білоруссю.

До "Зелених" вона приєдналася у 2005 році. Займалася європейською політикою та очолила земельний осередок партії в Бранденбурзі, де вона живе разом з чоловіком і двома доньками. У  2013 році Бербок стала депутаткою Бундестагу. Вона курує політику, пов'язану зі змінами клімату і питання східних земель Німеччини. Також  входить до комітетів з економіки та енергетики та у справах Євросоюзу.

За даними опитувань, партія "Зелених" стабільно посідає друге місце і лише на 4-10 % відстає від лідера - консервативного блоку ХДС/ХСС. Зелені висувають свого кандидата в канцлери вперше за 40-річну історію.

Анналена - найбільший критик Кремля з усієї трійці, а також сувора противниця введення в експлуатацію "Північного Потоку-2". У квітні вона висловлювалася про те, що на тлі нинішньої напруженості між Росією та Україною на Росію потрібно посилити тиск, у тому числі й позбавивши підтримки газопровід "Північний потік-2".

"Цей газопровід протидіє геостратегічним інтересам європейців, він чітко спрямований проти України, суперечить євопейським цілям із захисту клімату та всім санкціям ЄС проти Росії, і тому це абсолютно фатальний проєкт", – заявила вона в лютому цього року телеканалі ARD. 

Після вироку Олексію Навальному зауважила, що від "Північного потоку-2" виграє тільки система Путіна. А прихильність до проєкту призводить до серйозних наслідків – ображає європейських партнерів, підриває чіткий курс ЄС щодо Росії та дестабілізує Україну. 

У 2020 під час Мюнхенської конференції з безпеки Бербок акцентувала, що санкції проти Росії можуть бути послаблені тільки тоді, коли будуть зрушення у мирному процесі.  

23 вересня вона також роскритикувала Росію та її президента, пов'язавши значне зростання цін на газ з проектом будівництва газопроводу" Північний потік - 2 ".

"Росія стримує поставки природного газу в Європу. Причини цього очевидні: режим Путіна прагне посилити політичний тиск, щоб швидше отримати решту дозволів для "Північного потоку - 2" і ввести його в експлуатацію ", - заявила Бербок в інтерв'ю виданням німецької редакційної мережі RND. Вона закликала уряд Німеччини вжити рішучих заходів, закликавши РФ виконувати свої зобов'язання і поставляти достатні обсяги газу вже існуючими газопроводами.

Щодо ставлення до України, то воно у цілому позитивне. Бербок згадувала про "перспективу України" у контексті членства ЄС та  НАТО, та водночас наголошувала, що наразі пріоритетне завдання - стабілізація ситуації, без якої "кроки на шляху до членства в НАТО все одно є нереалістичними".

Також Анналена Бербок закликала свою країну допомогти в розмінуванні на сході України. "Ми несемо перед Україною відповідальність", — наголошувала вона. 

фото: Getty

Армін Лашет

Армін Лашет – політик "старої закалки", який у минулому був відомий відверто проросійською позицією. За освітою юрист (також працював журналістом), він приєднався до Християнсько-демократичного союзу ще у 1979 році.  У 1994 – 1998 роках був депутатом Бундерстагу, а з 1999 до 2005-го - членом Європейського парламенту. З 2005-го – міністром у справах поколінь, сім'ї, жінок та інтеграції в уряді Північного Рейну-Вестфалії. У 2012-му він обійняв посаду лідера ХДС Північного Рейну-Вестфалії, а також став заступником голови ХДС Ангели Меркель.

27 червня 2017 року Лашет став 11-м прем'єр-міністром Північного Рейну-Вестфалії.  16 січня 2021 року на з'їзді партії його обрали Головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини. 

Лашет виступає за "урівноважений підхід і уникнення крайнощів", зокрема і щодо зв’язків із Москвою.  ​ У Німеччині йому колись навіть дали прізвисько "Putinversteher", що перекладається як "розуміючий Путіна" (сам він каже, що це прізвисько у нього геть невиправдане).

Після окупації Криму Лашет умовно заступався за російського президента, назиаючи його критику "антипутінським популізмом". Також він заявляв, що хоча "політика РФ по Криму явно суперечить міжнародному праву", потрібно ставити себе на місце співрозмовника.

При цьому він ніколи не виступав за скасування санкцій без зміни траєкторії з боку Москви і уточнював, що "це питання можна переглянути у випадку конструктивного просування врегулювання на Донбасі".  

У 2019 Лашет у Петербурзі зустрічався з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим і висловлював Росії подяку за примирення з Німеччиною після Другої світової війни і за її роль у возз'єднанні країни.

Пізніше говорив, що діалог з Росією "необхідний для вирішення багатьох світових проблем", незважаючи на те, що саме з Москви продукується досить велика їх частина. Казав, що шукати відповіді спільно з Москвою "можна і не забуваючи про позицію по Криму". А також висловлювався проти "демонізації Росії".

Втім, вже перебуваючи на посаді очільника партії Лашет закликав до відновлення суверенітету України над Кримом. Зокрема, у березні 2021-го на зустрічі із прем'єром України Денисом Шмигалем наголосив, що "анексія є порушенням міжнародного права і вона, як і конфлікт на Донбасі, істотно позначається на розвитку України" та додав, що Європа вкрай зацікавлена в стабільній, демократичній і економічно процвітаючій Україні.

В одному з інтерв’ю наголошував, що Німеччина "повинна гарантувати дотримання геополітичних інтересів України"( у контексті збереження газового транзиту ). Питання про вступ України до НАТО, за його словами, "поки не стоїть". Тоді ж він сказав: "Ми дуже зацікавлені у стабільності, суверенітеті та модернізації України та маємо підтримати Україну на її нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу".

Щодо "Північного Потоку-2", Армін Лашет вважає, що газопровід варто запускати. "Це економічний проект. Якщо ми відмовимося від усіх інших джерел енергії, то нам потрібно буде більше газу", – сказав він 23 вересня в прямому ефірі телеканалу ARD.

За його словами, "Україні мають бути надані геополітичні гарантії в тому, що вона не буде від цього страждати". Йдеться про обумовлені транзитні поставки через Україну і після запуску нового газопроводу. "Якщо Росія буде ставити це під сумнів, то проект буде негайно зупинений", – наголосив він.

 Щодо надання Україні озброєння Нмеччиною, то він, здається, категорично проти. І все через Росію.

Політик заявив, що Берлін у такий спосіб втратить нейтралітет у відносинах України та Росії і такий крок "дискредитує позицію Німеччини як члена нормандського формату та Мінського процесу".

Читайте також: Берлінський фарт Путіна: Чим загрожує Україні наступник Меркель

фото: Getty

Олаф Шольц

Шольц позиціонує себе як прямого наступника політики Ангели Меркель. У 1985 він закінчив Гамбурзький університет, отримавши кваліфікацію юриста за спеціалізацією трудове право. У 2007- 2009 роках був міністром праці і громадських справ Німеччини, після чого до 2011 перейшов на посаду заступника голови парламентської фракції СДПН. У 2011 виграв вибори і став бургомістром (мером) Гамбурга. У 2018 став тимчасово виконуючим обов’язки голови партії, після чого перейшов на пост віцеканцлера і міністра фінансів Німеччини. 

Це один із найстриманіших у висловлюваннях кандидатів. Втім, він неодноразово говорив, що анексія Криму протиправна, згадував про порушення прав людини на Росії. Але при цьому прихильником жорсткого протистояння з Кремлем він не є. 

В одному зі своїх інтерв’ю перед виборами Шольц закликав до "нової східної політики" на рівні Євросоюзу , посилення ролі ОБСЄ. А у  виборчій програмі СДПН сказано, що партія, попри критику, робить ставку на діалог з Москвою і, зокрема, хоче пом'якшити візовий режим для молоді.

На думку Шольца, членство України в НАТО наразі не обговорюється, а щоб Україна приєдналася до ЄС, у Союзі потрібно провести серйозні реформи. 

Хто лідирує у перегонах

Хоча тривалий час беззаперечним фаворитом вважався Лашет, останні тижні його рейтинг стрімко падає. Дехто з політологів пов'язує це з незручною ситуацію, коли політика спіймали на сміху під час промови президента країни Франка-Вальтера Штайнмаєра, присвяченій жертвам повеней на заході країни. Лешета часто звинувачують у браку емпатії – крім того, політик часто не може відстоювати власні адже часто поступається опонентах у дебатах. При цьому Лашет стикнувся зі звинуваченнями у плагіаті – щодо книжки, яку написав кілька років тому. 

До речі, у плагіаті звинувачують і Анналену Бербок – мовляв, використала у своїй праці інші джерела, не пославшись на них. Сама політикиня стверджує, що відкрито використовувала у книжці загальновідомі факти. Втім, вона, мовляв, дослухалася до критиків і, якщо б друкували твір зараз, додала б кілька пунктів у список джерел. Наразі вважається, що "зелені" хоч і стануть потужним гравцем у новому Бундестагу, але от народної любові, аби зробити канцлером свою людину, їм не вистачить. 

Поки що фаворитом вважають Шольца, хоча соціаліст у головному кріслі країни багатьом видається надто фантастичним варіантом. При цьому з популярністю політика сперечатися важко– вважають, що саме завдяки його харизмі соціалісти наразі лідирують у виборчих рейтингах. Можливо, обіцянки на кшталт підняти мінімальну зарплату з 9,5 євро до 12 євро за годину таки не лишають німців байдужими. 

Читайте також: Хаос після Меркель: Як гукнуться Україні вибори у Німеччині