Два бонуси для України: Чому Данія зриває "Північний потік-2"

Рішення датських регуляторних органів, які майже на рік заблокували будівництво газогону "Північний потік - 2", стало приємним сюрпризом у загалом невеселій долі української ГТС. Тепер - питання за здатністю української сторони повномасштабно скористатися цим подарунком

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Два бонуси для України: Чому Данія зрива…

За оприлюдненою сьогодні інформацією, датський регулятор 26 березня "у наполегливій формі" зажадав щоб Nord Stream 2, проектна компанія російського газогону "Північний потік - 2", розглянула новий варіант прокладки труби по зміненому маршруту - у виключній економічній зоні Данії південніше острова Борнхольм.

Перед тим росіяни хотіли прокладати газогін паралельно першому "Північному потоку" - в територіальних водах Данії на південь від Борнхольма. Отримавши відмову, Росія подала заявку на прокладку газогону на північний захід від Борнхольма, поза межами датських територіальних вод. Заявку дуже уважно і довго розглядали - після чого, власне, і порадили шукати третій маршрут. До прохання довелося дослухатися - тому дозвільний цикл буде розпочати по-новій. На проведення екологічної оцінки маршруту під 6 місяців, після чого регулятор ще може розглядати заявку невизначений час.

"Сьогодні, більш ніж за два роки після подання першої заявки на отримання дозволу на будівництво у водах Данії, компанія Nord Stream 2 AG подає заявку по третьому варіанту маршруту газопроводу", - йдеться у повідомленні проектної компанії. Де чітко розуміють, що справа затягується ще як мінімум на рік. А "вишенькою на тортику" в цій ситуації є той факт, що територія на південь від Борнхольма - поза межами територіальних вод Данії - є не те щоби зовсім датською. Оскільки територія на південь від острова Борнхольм раніше була спірною між Данією і Польщею і тому не була доступна для розробки будь-яких проектів. Домовленість стосовно можливостей використання цієї ділянки між двома країнами тепер ніби як досягнута - але все ще не ратифікована Польщею.

Як бачимо, прийнятий в Данії у 2017 році спеціальний закон, який дозволяє уряду забороняти прокладку газопроводів в територіальних водах країни з політичних причин, діє - хоч, можливо, і в не надто демонстративний спосіб.

Що дасть рішення датського регуляторного органу Україні?

Як мінімум, два важливих бонуси. Перший полягає в тому, що до кінця поточного року "Північний потік - 2" не те що не постане у металі - він навіть спроектований повністю не буде. Що дає намнабагато зручнішу позицію у переговорах по транзиту російського газу, які повинні завершитись до кінця цього ж таки року.

Бо Газпром міг би дуже жорстко тиснути на українців, поляків та й решту європейців, твердо розуміючи, що як би не склалася доля переговорів, навіть у випадку повного їх зриву, за два, три чи чотири місяці Росія матиме змогу перекрити потребу Європи в блакитному паливі за рахунок власних газогонів.

І зовсім інша річ - вести переговори з Україною на очах у Європи, де знають, що в разі провалу цих переговорів та ж Німеччина може залишитись на "голодному пайку" не на кілька місяців, а на рік-другий. Подібна зміна умов примусить російську сторону до більшої поступливості.

А інша перевага, яку отримує Україна внаслідок комбінації датських бюрократів, полягає у тому, що поправка до газової директиви ЄС, яка передбачає, що вимоги до внутрішніх європейських газогонів будуть розповюджені і на транспортні газогони із третіх країн (включно з морськими), скоріше за все, таки вплинуть і на долю "Північного потоку - 2". Дотепер у цьому були сумніви - оскільки після прийняття поправки директиви держави - члени ЄС мали 9 місяців для того, щоб гармонізувати з нею своє законодавство. А "Північний потік - 2" міг вступити в стрій до того моменту, і нова юридична норма, відповідно, не мала б над ним чинності. Тепер же шанси завершити будівництво газогону до вступу в дію поправки фактично рівні нулю. Відповідно,  компанія-оператор "Північного потоку-2" повинна бути незалежною від "Газпрому", а 50% пропускної потужності газогону повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки будуть можливі, але тільки зі схвалення Єврокомісії.

Чи зуміють українські переговорники скористатись бонусом, який щедрою рукою дала нам датська сторона, і сконвертувати його в довготривалий, прозорий і вигідний контракт з Росією, яка опинилась у вкрай незручній ситуації покажуть найближчі місяці. А нам залишається порадіти за Данію, яка продемонструвала, що навіть невелика країна з рішучим і дієвим урядом може зробити дуже багато для стримування "газової агресії".

І не тільки зупинивши "Північний потік-2", а й допомігши іншим країнам зіскочити з російської "газової голки". Сьогодні ж Європейська комісія офіційно погодила грант в розмірі 214,9 млн євро на роботи по проекту будівництва нового Балтійського газопроводу, метою якого є з'єднання газотранспортних систем Польщі і Данії з Норвегією. Можливо, колись настане той день, коли газ з північної Європи добереться і далі на південний схід.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme