Боротьба за українців: Як німці заберуть наших заробітчан із Польщі

"Погана мрія польських роботодавців. Привид відтоку українців", - під таким заголовком в польській газеті "Rzeczpospolita" вийшов матеріал, в якому проаналізовано перспективи подальшого залучення української робочої сили до польського ринку праці. У ньому високочолі експерти та посадовці компаній, які займаються працевлаштуванням, констатують той факт, що українських працівників на польському ринку праці і без того не вистачає, а Угорщина та Чехія підступно лібералізують своє міграційне законодавство і пропонують навіть дещо вищу заробітну платню.

Але найбільше непокоїть польських фахівців не конкуренція з боку інших східноєвропейських країн. Справжню загрозу для своєї економіки вони бачать у радикальній лібералізація німецького ринку праці, що може, одномоментно забрати з польського ринку праці до 59% легальних заробітчан, залишивши до 500 тис. незаповнених вакансій у Польщі.

Що ж саме планує змінити німецька влада? Партії-учасниці правлячої у ФРН коаліції - ХДС/ХСС, а також Соціал-демократична партія на початку жовтня завершили переговори про основні положення майбутнього закону, який перетворить Німеччину на імміграційну країну, як-то США, Канада, Нова Зеландія або Австралія. Подробиці досягнутих домовленостей журналістам роз'яснювали одразу три міністри: внутрішніх справ, економіки і праці та соціальних питань.

Суть нововведень полягає в тому, що в разі прийняття закону для трудових мігрантів з-поза меж ЄС для того, щоб працевлаштуватись в Німеччині буде достатньо всього лише двох речей. А саме - знання мови, та свідоцтва про професійну кваліфікацію. Якщо кваліфікація буде в списку спеціальностей, які потребує німецька економіка (а такий список публікуватиметься на регулярній основі на спеціальному сайті) - то трудовий мігрант має право приїжджати до Німеччини за спеціальною візою, і впродовж півроку шукати собі роботу. Готуючись до прийняття цього закону, що може відбутись вже на початку 2019 року, німецьке МЗС готується радикально збільшувати штат консульств, а польські працедавці - шукати інших робітників.

Наскільки реалістичним є сценарій масового переміщення українських гастарбайтерів до Німеччини? Вочевидь, страхи польських працедавців про відтік 59% робочої сили абсолютно перебільшені. Оскільки помітна частина навіть легальних заробітчан дотепер не надто добре володіє навіть нескладною польською мовою. Про можливість "вивчити німецьку за 3 місяці" немає і мови.

Звичайно, знайдеться частина високомотивованих працівників серед, наприклад, доглядачів за людьми старшого віку (гострий дефіцит яких відчувається зараз у Німеччині), які таки вивчать мову, спокусившись тим очевидним фактом, що маючи в Польщі за подібну роботу 2-3 тисячі злотих, у Німеччині отримуватимуть ту саму суму - але в євро. Але таких людей серед представників сфери послуг та фізичної праці буде вкрай небагато.

Натомість працівники також дефіцитних для Німеччини спеціальностей, що вимагають вищої освіти - фахівці у сфері ІТ, робітники сфери охорони здоров'я, тощо - вивчать німецьку з далеко більшою ймовірністю.

Парадокс полягає в тому, що ті самі спеціальності є дефіцитними і в Польщі, де місцеві працівники відповідного профілю вже давно й успішно вирушили на Захід.

На подібний сценарій, вочевидь, варто орієнтуватись як польським працедавцям, так і українським фахівцям, що планують здійснити трудову міграцію до західної Європи. Про нього варто подумати і українським посадовцям та працедавцям, які мають реальні шанси зіткнутись з відтоком не тільки зварників та сільгоспробітників, але й з можливим радикальним вимиванням висококваліфіканих кадрів з числа тих, хто дотепер вважав себе "середнім класом" і мігрувати ніби й не збирався.