$350 млн для України: Чому зброя від США залежить від реформи оборонки

Учора Сенат США завершив схвалення проекту закону про "Бюджет США на 2018 р. на потреби національної оборони". Тепер проект буде спрямований на підпис президентові США, після чого прийняття документу буде вважатися завершеним.

Трамп, звичайно, військовий бюджет підпише. Хоча б виходячи із того, що виконавча влада взагалі дуже рідко відмовляється від розширеного фінансування (а Сенат та Палата представників погодились витратити на оборону США $700 млрд, що майже на $100 млрд, ніж просив у Конгресу Трамп в бюджетній пропозиції, поданій у травні цього року).

І закінчуючи тим, що зараз президент США взагалі не в тій позиції, щоб дозволити собі сварку із законодавцями - тим паче тоді, коли реального приводу для неї немає.

Тому закладені у оборонний бюджет інновації, скоріше за все, за рік почнуть діяти (у США початок нового бюджетного року - 1 жовтня). $4,6 млрд мають шанси отримати східноєвропейські союзники США.

$350 млн може отримати і Україна. Зважаючи на той факт, що наш сукупний оборонний бюджет на наступний рік становитиме, якщо все буде добре, близько $3 млрд (цифри наразі варіюються в різних проектах від 75 до 83 мільярдів гривень, знову-таки питання - скільки це буде в доларах через рік?), ця надбавка є, звичайно, вельми істотною.

Тим паче в поєднанні з можливістю отримати за ці гроші готові технічні рішення, а не починати витрачати їх на створення власних виробничих потужностей, які видадуть продукцію за роки. В короткотерміновому плані можливість купувати готову продукцію є перевагою.

Втім, у законопроекті прописане обмеження щодо виділення принаймні половини із запланованих коштів до того моменту, поки глава Пентагону не підтвердить, що Україна вжила "значних заходів" для реалізації інституційної реформи у сфері оборони. Що, зважаючи на приз у 10% від оборонного бюджету, мало би підштовхнути наше Міноборони до співпраці зі США у проведенні отієї самої інституційної реформи - попри всі проблеми її реалізації у суворій реальності українських збройних сил.

Немає істотних сумнівів у тому, що Україна отримає "гуманітарну" частину військової допомоги. Американські інструктори продовжать працю в Україні, наші поранені лікуватимуться і реабілітуватимуться в американських госпіталях.

А от із збройними комплексами і технічними засобами - із числа пообіцяних американською стороною на наступний фінансовий рік - все складніше.

Оскільки вони, скоріше за все, і потраплять під дію "запобіжника" щодо інституційної реформи в армії. Просто тому, що ефективність більшості із запропонованих США цього разу засобів надто сильно залежить від загального у відповідних родах військ.

Пообіцяні нам радіолокаційні засоби протиповітряної оборони є сенс використовувати, коли є в повній боєготовності і належні засоби враження повітряних цілей, та коли є відпрацьована система взаємодії між ППО та власними ВПС. Врешті-решт, коли є спеціалісти, здатні інтегрувати американські комплекси стеження за повітряним простором у радянську по суті систему українських ППО.

Так само радіолокаційні засоби для спостереження за надводною ситуацією мають якийсь сенс тоді, коли є засоби знешкодження надводних цілей, які можна інтегрувати із американськими приладами. Те саме стосується і кораблів прибережної дії та берегової охорони.

Свого часу спостерігачі США, вочевидь, констатували, що в українських збройних силах є адекватна артилерійська складова - і ми отримали контрбатарейні радари, які в багатьох випадках спрощують життя на передовій.

Зараз аналогічний іспит на здатність використовувати американську техніку запропонують здати військам ППО і військовим морякам. Саме тому рішення про масштаб реальної допомоги в межах задекларованої суми прийматимуть представники Пентагону, а не Держдепу чи Конгресу.

При тому можливість широкомасштабного сухопутного наступу російських військ у Конгресі США та Пентагоні на разі розцінюють, схоже, як вкрай невисоку. В іншому разі йшлося би не про посилення українського флоту та ППО, а про все ті ж протитанкові ракетні комплекси, яких серед пропозицій американської сторони цього разу знову не видно.