Чим українсько-саудівський Ан-132 вразить відвідувачів Ле-Бурже

Розповідати, чим є салон у Ле-Бурже для авіабудівельної промисловості світу, немає сенсу. Якщо того чи іншого профільного заводу немає на цьому французькому авіасалоні – його, можна вважати, немає взагалі.

Для прикладу, попередній авіасалон, у 2015 році, відвідали 150 тисяч представників компаній, без малого чверть мільйона глядачів, і майже 2,5 тисячі компаній представили свої експозиції.

Цього року, скоріше за все, буде не менше. На шоу буде виставлено 130 літаків і вертольотів, а у льотній програмі візьмуть участь 36 зразків техніки з семи країн.

Україна, ймовірно, теж покаже чимало цікавого – за попередніми даними, на авіасалоні збираються показати свою продукцію більше десятка українських виробників.

Але ключовим українським експонатом цього року, звичайно, стане Ан-132, легкий багатоцільовий транспортний літак, створений у співпраці ДП Антонов та Taqnia Aeronautics із Саудівської Аравії, який, за планом, буде показаний глядачам як на землі, так і під час демонстраційного польоту.

Літак анонсується як "перший Ан сконструйований та збудований без російських деталей" – хоча тут виникає заминка. Оскільки аналогічну характеристику можна було почути від антоновців і про Ан-178, якй демонстрували іще на попередньому авіасалоні. Втім, у тому випадку представники заводу казали, що літак позбувся комплектуючих із Росії вже в процесі розробки, в той час як Ан-132 від початку задумувався на західних деталях, компонентах та системах.

Новий літак спроектований як черговий спадкоємець Ан-32, "робочої конячки", що чесно служила на просторах СРСР – і далеко за ними – впродовж 40 років. Офіційно робота над літаком розпочалась у травні 2015 року, але оскільки уже у вересні того ж року на ДП Антонов приступили до збирання першого екземпляру, є причини підозрювати, що проектувати нову машину, в реальності, розпочали задовго до того моменту.

"Родзинкою" літака стане можливість його експлуатації за умов пустелі, високих температур, а також високогір'я. Точних даних щодо цього наразі немає, але попередник Ан-132, Ан-32, міг літати при температурі до +50 і з аеродромів до 4500 метрів над рівнем моря.

Іншою особливістю Ан-132 є можливість його експлуатації із повністю не підготованих піщаних злітно-посадкових смуг. Окрім того, у літака є вбудований комплекс завантаження/розвантаження із застосуванням допоміжної силової установки, себто Ан-132, в ідеалі, не потребує не тільки рівної бетонки, але й аеродромних вантажних служб.

Невибагливий всеаеродромний літак, "заточений" під посадки на погані аеродроми – це явно заявка на арабський, африканський та, частково, азіатський ринок. Що і не дивно, якщо зважити на той факт, що в його розробці приймали участь компанії із Саудівської Аравії, а істотну частину літаків заплановано будувати на заводі Taqnia Aeronautics.

При тому, що загальну потребу ринку в літаках подібного класу ДП Антонов оцінює в 250-300 екземплярів, Саудівська Аравія підписала меморандум про спільне будівництво 80 подібних машин.

Про серйозне ставлення королівства до цього проекту говорить хоча б той факт, що у перший політ Ан-132 Саудівська Аравія відправила свого льотчика-випробувача у чині, не багато не мало, генерала.

Місяць тому між Україною, Саудівською Аравією та Туреччиною було підписано меморандум про розробку модифікації Ан-132 для морської патрульної служби.

При тому можна не без підстав підозрювати, що в разі, якщо Саудівська Аравія візьме на озброєння Ан-132, то аналогічне рішення приймуть і арабські союзники королівства. А істотне потепління стосунків Саудівської Аравії якщо і не з Заходом загалом, то, як мінімум, зі Сполученими Штатами Америки передбачає певні можливості використання військово-транспортної та санітарної версії літака в Іраку.

В будь-якому разі, відносно невисока вартість Ан-132 (пробний екземпляр було складено за суму, близьку до 50 мільйонів доларів, у випадку серійного виробництва, вартість одного екземпляру становитиме близько 30 мільйонів), його витривалість та пристосованість до суворих умов експлуатації пророкують цьому літаку, в разі якісного виготовлення і продуманого маркетингу, довге і плідне життя, яким можуть похитуватись чимало моделей Ан-ів, від легендарного "кукурузника" Ан-2 починаючи.