Коли Путін почне бити російських футболістів по п'ятах

Як і в будь-якій країні, в якій править диктаторський режим, в Росії на державні посади потрапили люди, м'яко кажучи, які не відповідають займаній посаді. 

Міністром спорту Росії є Віталій Мутко - типова людина Путіна, яка навіть слова англійською сказати нормально не може, але вміє "відбивати" гроші на масштабних турнірах. 

Адміністрацію Путіна очолює Сергій Іванов, який після поразки росіян від австрійців вкотре нагадав, що футбол у країні - це скоріше політика, назвавши гру "убогістю". 

Любить критикувати головного тренера збірної Фабіо Капелло та втручатися у футбол лідер ЛДПР Володимир Жириновський, який неодноразово викликав наставника на допит в російську Думу, куди Капелло йти не збирався. 

Досвід тоталітарних побратимів

Росія - далеко не єдина країна, яка зі спорту робить інструмент для демонстрації власної могутності.

Таким був СРСР. Ще далі пішов Ірак. У часи Хуссейна в Іраку керівником футбольної асоціації був його син Удей. 

Футбольним кредо Удея було його власне прислів'я: "Якщо бити футболістів як слід, то вони і бразильців зможуть переграти".

Він бив, катував і знущався над гравцями. За один неточний пас футболіста могли поставити на цілий день на сонці в залізній масці на голові. Удей спеціально для себе збудував семиповерхову будівлю Олімпійського комітету. У ньому влаштовувалися пишні прийоми і вечірки, а в підвалі були обладнані справжні катівні для футболістів: камери-труни, машини для ломки пальців , "Залізна Діва" - улюблена іграшка Удея.

Одного разу відомий іракський журналіст Тарік Абдул Вахаб в телефонній розмові сказав, що іракський футбол залишає бажати кращого. На наступний день руку, якою Тарік тримав телефон, роздробили, а вухо, до якого він притискав апарат, відрізали.

Відомий іракський футболіст Хабіб Джафар п'ять разів опинявся в'язнем Удея. Двічі його заарештовували за програші у важливих матчах.

Після програшу збірної Іраку від збірної Йорданії з рахунком 2:0, Удей наказав заарештувати 4 гравців збірної і бити протягом чотирьох днів кийками по п'ятах.

Коли Шарар Гейдар захотів завершити кар'єру гравця через травму ніг і спини, його, за наказом Удея, били протягом тижня по п'ятах, а, зрештою, роздягли і волочили по асфальту голою спиною, після чого рани облили брудом.

У КНДР також трапилася цікава історія. Після поразки від Португалії на ЧС-2010 з рахунком 0:7, головного тренера Кім Чон Хона виключили з партії та відправили на будівництво. У Пхен'яні на публіці міністр спорту КНДР влаштував показовий "рознос" футболістам та тренеру. У ЗМІ навіть писали, що голкіпера після такої кількості пропущених голів, відправили до в'язниці та розстріляли. 

Що робитиме Путін

Наразі у Росії на адресу італійця Фабіо Капелло, який отримує близько $10 млн на рік, лунає шквал критики, але далі справа банально не заходить. Нічого не може зробити російське керівництво і з футболістами-мільйонерами, бо ті легко можуть "забити" на збірну, зосередившись на клубах. Єдине, що залишається - це спробувати використати досвід Удея Хуссейна та КНДР.

Тотальний контроль в інших видах спорту у Росії став нормою. Тут після Радянського Союзу нічого не змінилося. Олімпійські види повністю фінансуються за рахунок бюджету. Там зі спортсменами можуть зробити все, що завгодно. Їх легко можуть виключити з команди, позбавити зарплати, якщо не буде результату, який потрібен владній верхівці. Перемога на Олімпіаді-2014 в Сочі стала заслугою не стільки спортсменів, скільки владної верхівки. Російські ЗМІ зробили все, щоб її асоціювали з могутністю великого Пу. Невдачі футбольної збірної також переносяться на політичний майданчик. Тому коментарі щодо поразок будуть лунати різні, а у разі перемог - Путін молодець.

Російські горе-чиновники не розуміють, що сьогоднішні невдачі футболістів - результат їхніх недолугих коментарів, пхання свого носа у чужі справи, у яких їхній атрофований мозок нічого не розуміє. Таке ляпання язиком призводить до того, що гравці-мільйонери банально не хочуть одягати футболку збірної.