Як "Спортлото" Брежнєва врятувало Олімпіаду-1980, потягнувши "совок" в небуття

Рівно 35 років тому в СРСР тривала Московська Олімпіада. Очищена від підозрілих елементів (повій, наркоманів...), відрізана від інших міст блокпостами, Москва приймала іноземців. Крім столиці СРСР змагання також приймали Таллін (парусна регата), Київ, Ленінград, Мінськ (футбол), Митищі (кульова стрільба). 

В підсумку Олімпійські ігри, які мали стати перемогою радянського народу, стали першим кроком до розвалу країни. Олімпіада обійшлася СРСР у 2 млрд рублів, а введення військ до Афагністану за півроку до початку Ігор обернулося бойкотом - 65 західних країн відмовилися від участі в Олімпіаді. Через такі кроки СРСР відвідало близько 500 тис. туристів замість очікуваних 2 млн

Брежнєв боявся Олімпійських ігор

СРСР подавав заявку на літню Олімпіаду-1976. Тоді у першому турі Москва перемогла Монреаль та Лос-Анджелес. Але у другому ті, хто голосував за Лос-Анджелес, підтримали Монреаль. СРСР програв битву, але не війну. 

Була поставлена ціль прийняти Олімпіаду-1980. Для цього партійні "шишки" забили Брежнєву голову тим, що СРСР отримає колосальні прибутки від Ігор. Після того, як той погодився, вони подружилися з ірландським президентом МОК Майклом Кілланіном. Ставші другом СРСР Кілланін порекомендував запросити до країни іноземних журналістів у цілях пропаганди. Іноземні ЗМІ допустили в СРСР, журналісти їздили країною та видавали матеріали про те, що Радянський Союз готовий до Ігор краще за головного конкурента, яким вдруге поспіль став Лос-Анджелес. 

У підсумку, на виборах за Москву проголосувало 39 країн, за Лос-Анджелес - 20. Пропаганда, дружба з президентом МОК а також те, що десятьма днями раніше столицею зимових Ігор-80 призначили американський Лейк-Плесід, подарували партійній верхівці шанс "пилити" бюджет. Віддати дві підряд Олімпіади в США - це було б негарно з боку МОК.

У 1975 році Леонід Брежнєв писав листа завідувачу загальним відділом ЦК КПРС Костянтину Черненко, що, можливо, було б доцільно відмовитися від Олімпіади через дороговизну, сплативши невеличкий штраф МОК. Але партійна верхівка постійно казала про прибуток від Ігор та шалений імідж СРСР у світі, який буде після спортивного свята. 

Як Брежнєв рятував бюджет Олімпіади лотереями "Спортлото"

Те, що партійна верхівка його надурила, Брежнєв зрозумів не відразу. Для прикладу: на будівництво інфраструктури до ОІ-1980 у 1975 році планували витратити 365 млн рублів, але вже у 1979 році витрати сягнули 1,5 млрд. В підсумку все обійшлося у 2 млрд рублів ($3 млрд). Класична схема, яка працювала у Росії до підготовки ОІ-2014, а також працює і при підготовці до ЧС-2018 - штучне затягування будівництва з метою збільшення обсягів фінансування, була і тоді. В СРСР не вистачало робітників, грошей, а будівництво об'єктів велося з порушеннями технологій. Доробки були потрібні спорткомплексу "Олімпійський", трибунам арени "Лужників" і стадіону "Динамо", вітрильному центру в Талліні. Лише в Києві до Олімпіади було реконструйовано 7 стадіонів (включаючи головну арену "Ресбуліканський стадіон"), побудовано 2 готелі ("Русь" та "Братислава"), а також база в Конча-Заспі.

Коли стало зрозуміло, що Олімпійський бюджет перевищили у кілька разів, було вирішено направити в нього прибуток від лотерей. У радянські часи "Спортлото" було дуже популярним серед людей. Щотижня у лотерею грало близько 7 млн громадян - близько 140 млн рублів, а в середині 70-х у продаж надійшли квитки миттєвої лотереї "Спринт", поповнивши кошторис ще на 368 млн.

Завдяки грошам людей вдалося добудувати всі об'єкти і не зганьбитися. 

Також невеличкі прибутки були отримані від продажу квитків - 20 млн. Громадянам СРСР квитки не продавали в касах. Реалізовувалися вони на заводах через профкоми. Був колосальний дефіцит, але радянська людина могла придбати талон з 70% знижкою. А от всі найкращі квитки реалізовувалися на Заході. Надрукували аж 1,5 млн квитків, але через бойкот продали значно менше - біля 500 тис. Продавалися за радянським курсом - 1 рубль - 1,5 долари, або 1,5 рублі - 1 фунт. 

Афганістан, "Кока-Кола" і "Пепсі" з "Фантою"

Введення військ до Афганістану відобразилося на Олімпіаді. Через бойкот Ігор СРСР недоотримав мільйони доларів, а сама війна впала тягарем на бюджет аж до 1989 року. Тоді керівництво країни ще не розуміло, що 2 млрд витрачені на ОІ-1980 в майбутньому стануть руйнівним механізмом машинини, яка призведе до кризи в країні.

Але Радянський Союз робив все, щоб вразити світ. Під час Олімпіади у Москві вперше з'явилася величезна кількість небаченого раніше імпорту. На прилавках у центрі міста продавали "Кока-Колу", "Фанту", "Пепсі", баночне імпортне пиво, американські цигарки, джеми, жуйки - все заради іноземних туристів.

Значну частку олімпійських "Пепсі" і "Фанти" справив Московський пиво-безалкогольний комбінат, спеціально побудований до Олімпіади.

Закупівля закордонного продовольства для Олімпіади була доручена фінам. Завдяки їх моторності вже на початку літа 1980 року в магазинах Москви і інших олімпійських міст з'явилися дефіцитні "заморські" продукти.

Для Радянських людей такий імпорт був занадто дорогим. Наприклад, стаканчик "коли" міг коштувати до 2 рублів. При зарплатах у 60-100 рублів - досить дорого. 

Всі радянські спортсмени на Іграх були одягнені та взуті в західнонімецький "Адідас". Договір з німцями був підписаний у 1977, а через рік московський комбінат вже виготовляв єдину марку кросівок "Адідас" синього кольору з трьома полосами. Після ОІ-1980 імпортні товари знову стали дефіцитними, але у підсвідомості людей, особливо молоді, промайнула думка, що Захід "не загиває". 

Олімпіада в СРСР тривала з 19 липня по 3 серпня. Радянський Союз прогнозовано переміг. 

В ніч на 25 липня 1980-го року не стало Володимира Висоцького. У святковій Москві про це повідомили крихітними нотатками всього дві газети. Ніхто не хотів псувати свято. Однак 28 липня Москва забула про Олімпіаду. Попрощатися з Висоцьким на "Таганку" вийшли сотні тисяч людей. 

Олімпіада пройшла, свято скінчилося, а війна в Афганістані тільки починалася. Дуже все схоже на події в Україні: Сочі-2014 та війна на Донбасі. СРСР розвалився, але мумія у вигляді країни Путіна продовжує жити в головах та на геополітичній карті світу.