Загроза анонімів: Чи вдасться контролювати Telegram в Україні

Як у світі карали і контролювали соцмережі і що з цього вийшло

Про важливу роль соціальних мереж для мобілізації суспільства під час вуличних протестів або виборів загальновідомо. Про це написано багато статей і навіть дисертацій. Вплив соцмереж на масову свідомість особливо посилився за останнє десятиліття. Йдеться насамперед про маніпулятивний вплив. На президентських виборах у США у 2016 році компанії Google, Facebook і Twitter (зараз Х) потрапили у гучний скандал, коли виявилося, що на цих платформах купувалася реклама з росії з метою втручання у вибори. Наприкінці березня 2018-го у ЗМІ з’явилися викриття значного витоку персональних даних користувачів Facebook в обхід правил соцмережі. Facebook провів внутрішнє розслідування і встановив: 87 млн користувачів могли використати для розміщення політичної реклами та втручання у вибори. Кілька місяців потому керівники Facebook і Twitter визнавали свою повільну реакцію на втручання у вибори. Тоді за океаном відбувалися вибори губернаторів і конгресменів.

Через два роки, під час чергових президентських перегонів, найбільші у світі соцмережі знову опинилися під ударом. Тепер вже республіканців, які закидали мережевим медіа-платформам підтримку Джо Байдена. Дональд Трамп досі лишається противником Facebook. Хоча та, як і куплений та перейменований Ілоном Маском Twitter, відновили акаунти бентежного республіканця. Якого раніше у себе забанили.

Звинувачення на адресу мережевих платформ закінчувалися для них фінансовими збитками (скандал 2018 року коштував компанії Марка Цукерберга близько $5 млрд), підмоченим іміджем, але водночас і посиленням внутрішньої редакційної політики. Зокрема, досить часто великі соцмережі видаляють підозрілі акаунти. Або прибирають контент після скарг користувачів. Приміром, на порушення авторських прав. Але у переважній більшості випадків держави демократичного світу ці процедури прямо не регулюють. Хоча можуть висловлювати нарікання та побажання. Проте останнім часом до деяких соцмереж виникли серйозні питання. Передовсім до TikTok і Telegram. Перший має китайське походження, другий – російське.

У цілій низці країн діє заборона для державних службовців встановлювати TikTok на офіційних телефонах і на службових комп’ютерах. Європейська комісія, Європейська Рада та Європарламент наприкінці лютого 2023 року заборонили цей відео-додаток на офіційних пристроях своїх співробітників. Їхній приклад наслідували Бельгія, Нідерланди, Естонія, Латвія. В деяких країнах (Данія, Швеція) заборона на TikTok стосується співробітників оборонних і безпекових секторів. У Норвегії рекомендують не користуватися не тільки TikTok, а й Telegram. Далі всіх у Європі пішли французи: для державних чиновників мають бути заблоковані не тільки TikTok, а й Х, Instagram, сервіс Netflix та гра Candy Crush. У березні рішення заблокувати китайський відео-додаток ухвалили й американські конгресмени. Точніше, ухвалений ними законопроект змушує китайську компанію ByteDance продати TikTok не китайським власникам. Інакше соціальну платформу заблокують. А от Сенат погоджуватися з конгресменами не поспішає. З блокуванням TikTok у США взагалі склалася кумедна ситуація. Коли Дональд Трамп був президентом, то ініціював таку заборону, а зараз – проти. Причина зміни думки – буцімто не хоче посилювати Facebook. Зате Конгрес, де більшість у республіканців, за блокування TikTok, а Сенат, в якому першість за демократами, – проти. Джо Байден обрав позицію над сутичкою: підтримує закон конгресменів, готовий його підписати, але після проходження всіх голосувань. Отже, в США підозрюють китайську технологію у шпигунстві, але не прямо забороняють її, а тиснуть на китайців, щоб ті продали актив. До слова, через кілька днів після рішення Конгресу екс-міністр фінансів США Стівен Мнучін розповів CNN, що створює групу інвесторів для купівлі китайського застосунку.

Як українська влада підкрадалася до Telegram

До дітища російського програміста Павла Дурова, який ще 10 років тому виїхав із росії та відмовляється туди повертатися, ставлення в цивілізованому світі значно лояльніше, аніж до TikTok. Буквально недавно іспанський верховний суд призупинив роботу Telegram у країні за скаргою місцевих ЗМІ. Ті позивалися, адже медіа-платформа дозволяє користувачам завантажувати контент без згоди правовласника. Блокувати месенджер мали мобільні провайдери. Але судове рішення протрималося лише кілька днів. Його вирішили призупинити з доволі цікавої причини: поліція має підготувати звіт про характеристики Telegram та про вплив його тимчасового  блокування на користувачів. Простіше кажучи, чи не порушить право на свободу інформації.   

В Україні Telegram – чи не найпопулярніший. Його злет у нас відбувся у 2019-2021 роках і був пов’язаний із новим для українців явищем анонімних Телеграм-каналів. У росії вони набули популярності раніше. Зараз у цій мережі мають свої сторінки депутати, урядники, президент. Активно працюють там як наші канали, так і ворожі. Хоча українців і просять дотримуватися інформаційної гігієни, діють ці прохання далеко не на всіх.

У квітні минулого року тодішній міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко казав: спільнота Telegram закрита для суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон "Про медіа", відкриті, відомі їх власники, є певна звітність. Тому Telegram — це питання, яке потребує реально експертного обговорення. У вересні того року тему про регулювання діяльності месенджера порушила Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Негативне ставлення до Telegram-каналів висловлював і екс-секретар РНБОУ Олексій Данілов. Він акцентував на тому, що головна їхня загроза в анонімності власників і відсутності будь-якої відповідальності за розповсюдження сфальшованої і свідомо маніпулятивної інформації. З врахуванням цих особливостей російський режим широко використовує Telegram-майданчики з метою дестабілізації українського суспільства, казав Данілов.

4 лютого речник ГУР МО Андрій Юсов наголосив, що платформа Telegram містить у собі "цілу низку загроз для України". За його словами, загрозу для безпеки держави становлять не окремі медіа, що є на платформі, а сама соцмережа. Кілька заяв щодо Telegram зробив і Ярослав Юрчишин, голова парламентського комітету з питань свободи слова. І от зрештою в парламенті зареєстрували законопроекті №11115, серед авторів якого і Юрчишин. Загалом в авторський колектив входять нардепи із "Євросолідарності" (головним автором вказано Миколу Княжицького), "Голосу", депгрупи "За майбутнє" і двоє "слуг", у тому числі Микита Потураєв, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Але таке широке політичне представництво не гарантує ухвалення документу, який вже викликав жваву критику.

Чому ухвалення закону про Telegram не вирішить питання анонімів

Основні новели законопроекту: провайдери соцмереж мають на вимогу державного регулятора розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування; діяльність суб'єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора, не допускається; структура власності провайдера визнається непрозорою, якщо він відмовляється комунікувати; державним органам влади та органам місцевого самоврядування, їхнім посадовцям, надавачам фінансових послуг не матимуть права використовувати соцмережі з непрозорою структурою власності їхніх провайдерів; також службовцям планують заборонити встановлювати зазначені платформи і пов'язаних із ними сервіси на пристрої, що використовуються для службових цілей. Микола Княжицький резюмував: коли особа реєструється в Telegram і дає дозвіл смартфону надати список своїх контактів, а потім місцезнаходження, то російська ФСБ може стежити за цими людьми по всьому світу (до слова, власники месенджера спростовують можливість доступу спецслужб рф до листування).

Критики законопроекту відразу нагадали, що першими заблокували Telegram у росії. Мовляв, боротися з ворожими маніпуляціями потрібно, але не повторювати цензуру тоталітарної держави. І не дратувати народ.

24 червня 2017-го росдума ухвалила закон Ірини Ярової і Віктора Озерова, який зобов’язував операторів зв'язку та організаторів поширення інформації півроку зберігати зміст повідомлень користувачів і надавати держорганам засоби для декодування зашифрованого листування. Після чого ФСБ зажадала від Дурова передати ключі шифрування. Команда Telegram спробувала оскаржити вимоги в суді, але програла. Після чого у 2018 році роскомнагляд "заблокував" месенджер. Через два роки "розблокував". Дурова навіть похвалили за готовність протидіяти тероризму та екстремізму. У 2021 р. путін заявив, що влада досягла згоди з Telegram. Це дає підстави припускати, що у кремлі змінили гнів на милість, зрозумівши, яку гарну інформаційну зброю можуть отримати. Тим більше, що поки тривали ці розбірки, Telegram все одно працював.

То ж навіть коли уявити, що депутати ухвалять вище згаданий закон, розпочнеться судова тяганина. Приміром, Дуров хоч формально і лишається громадянином рф, він ще має паспорти кількох країн, резидентом яких є. Або ще одне – неможливо законом зобов’язати іноземну компанію відкрити своє представництво в Україні. Допоки судова тяганина не закінчиться, медіа-платформа працюватиме. Разом з анонімними ТГ-каналами. Але немає нічого поганого в тому, коли параллельно почне діяти заборона користуватися месенджером всім держслужбовцям, а ще краще – разом з усіма військовими. Тобто певна користь від ініціативи авторів проекту закону можлива, навіть якщо він ніколи не запрацює в повному обсязі.

Звісно, подібні документи в парламенті з’являються не просто так. Для "Євросолідарності" він є ще одним піар-проектом для боротьби з усім російським. Присутність депутатів "Голосу" серед авторів також зрозуміла, особливо з урахуванням заяв Юрчишина. Що там роблять "слуги"? Можливо, вони у співавторах тому, що провладні спікери активно розкручували тему контролю за діяльністю Telegram. Або думають про свої політичні кар'єри після відходу від влади чинних хазяїв Банкової.

Але, скоріше за все, законопроект не отримає підтримки у сесійній залі. Анонімність ТГ-каналів використовується не тільки ворогом, але й не менш активно українськими власниками цих каналів. У тому числі політиками з провладного табору. І вони точно не бажають виходити на світло. Тому нашкребти 226 голосів за цей документ майже нереально. Хіба на підтримку авторів виступлять керівники СБУ чи ГРУ Василь Малюк і Кирило Буданов. Та й то не факт, що це підбадьорить "слуг". Чия фракція зараз переживає скрутні часи і може втратити "штики" навіть через куди менш контраверсійні закони.