Хто зайвий: Як Банкова відповіла на президентські амбіції Яценюка

"Мені більше подобається модель, яка зараз існує в Сполучених Штатах: вибрали президента на 4 роки і він формує уряд. І він є головою уряду, він і його команда несе відповідальність за всі ці 4 роки", – заявив Уманський в інтерв'ю одному з видань. Американська модель, на його думку, була б найбільш ефективною для України, оскільки тоді можна було прибрати елемент невизначеності і внести елемент відповідальності. "Тому що сьогодні у сприйнятті людей все одно вся відповідальність на президентові. А повноважень на сьогоднішній день з точки зору економічної або фінансової політики у нього немає. А народ не хоче цим заморочуватися: "Ми його обрали". Хто вибирав Гройсмана? Або хто вибирав Яценюка? Люди не вибирали. Вони вибирали Порошенко. З позиції ментальності українців у нас відповідальність персоніфікована", – резюмував радник президента.

Цю заяву варто розцінювати не інакше, як відповідь Банкової на нещодавні пропозиції Арсенія Яценюка переформатувати систему влади, посиливши уряд і залишивши президентові функції арбітра. Ще тоді Depo.ua зауважував, що тепер обов'язково знайдуть ті, хто виступатиме за посилення президентської влади.

Їхнім речником і став Уманський. Все сказане ним можна звести до однієї фрази: мрійники про урізання повноважень президента можуть спускатися з небес на землю. Це стосується і Яценюка, й Арсена Авакова, який також артикулював подібні ідеї, і всіх інших, хто планує повісити послаблення президентської вертикалі на свої передвиборчі стяги. І, схоже, це лише пробний кидок для перевірки реакції ініціаторів змін до Конституції.

Якщо вони наполягатимуть на своєму, можна очікувати, що в політикум і в суспільство буде внесена дискусія навколо посилення повноважень президента під тим соусом, що коаліція після обрання прем'єра й делегування до уряду квотних міністрів забуває про свою сферу відповідальності, що до наступного парламенту можуть потрапити реваншисти у великих кількостях і це загрожує стабільності політичної системи. Про американський варіант, звісно, не йтиметься, адже, по-перше, не той рівень довіри зараз до діючого президента, аби українці погодилися на посилення його функцій. По-друге, однозначно проти будуть наші західні партнери, які спостерігали, чим закінчували в наших реаліях президенти з занадто сильними повноваженнями. Два Майдани були саме тоді, коли діяла Конституція з президентсько-парламентською формою правління.

Ігри іграми, проте у словах Уманського є й значна небезпека. Народ обирає не лише президента, а й Верховну Раду, тому не потрібно займатися маніпуляціями. Маніпуляція перша – Яценюк вів свій "Народний фронт" на вибори на посаді прем'єра і наголошував на тому, що після перемоги планує й далі очолювати Кабмін. Тобто, перше місце "фронтовиків" на дочасних виборах ВР – це згода виборців з курсом уряду і його очільника. Маніпуляція друга – Гройсман, тодішній віце-прем'єр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, балотувався до парламенту в першій п'ятірці "Блоку Петра Порошенка", тобто, його обрав народ. А прем'єр-міністром Володимир Борисович був обраний 257 голосами народних обранців. На відміну від Уманського, якого позаштатним радником призначив президент. Цей чиновник взагалі не має поняття, як ото воно бути обраним. Він все життя пропрацював у виконавчій владі, і жодного разу не пробував свої сили в якості обраного посадовця.

Маніпуляція третя – зараз винесення в публічний дискурс проблеми чергового перерозподілу влади між урядом і президентом абсолютно не на часі. Це лише знижує рейтинг влади. Роздратований виборець скаже: з економічної кризи ніяк не можемо вибратися і війну закінчити, а ці знову чубляться за те, у кого в руках буде важча булава.