Несподівано прийшла осінь: Чи вистачить Україні вугілля і де його купуватимуть

За повідомленням Урядового порталу, в Міністерстві енергетики проводилася велика нарада з керівниками вугледобувних підприємств, компаній теплової генерації, представниками Мінінфраструктури та Укрзалізниці щодо стану накопичення вугілля. Чиновники намагалися витиснути з вугільників та енергетиків показники планових та фактичних обсягів видобутку вугілля, запасів на складах і намірів забезпечити енергетику цим паливом.

У риториці першого заступника міністра енергетики Юрія Власенко, який головував на цій нараді, та інших чиновників, явно простежується занепокоєність щодо поставок вугілля на теплові станції. 

"За нашими спільно з НЕК "Укренерго" розрахунками, для стабільного постачання електричної енергії споживачам при базовому сценарії роботи енергосистеми потреба у вугіллі протягом вересня 2021 – березня 2022 року складатиме близько 16 млн т. Критично важливо забезпечити дотримання планових обсягів постачання вугілля, в тому числі, за рахунок імпорту. Ключове завдання для вуглевидобувних підприємств - нарощування обсягів видобутку для дотримання затвердженого Міненерго графіка. Від того, як кожен учасник виконуватиме свої завдання, залежить наша спільна мета – стабільне проходження опалювального сезону", – заявив Юрій Власенко.

На нараді пролунала також вимога до вугледобувних підприємства і компанії теплової генерації буквально у щоденному режимі доповідати у Міненерго про те, скільки видобуто вугілля і скільки його накопичено на складах та в яких обсягах воно надходить на ТЕС та ТЕЦ.

Така прискіпливість і стурбованість чиновників є доволі показовим маркером, що ситуація з постачанням вугілля може бути справді загрозливою і мати наслідком суттєве скорочення виробництва електроенергії тепловою генерацією.

Власне, теплова генерація України, яка складається з 15 ТЕС и 3 ТЕЦ на яких загалом працює 85 енергоблоків, забезпечує виробництво близько третини всієї української електроенергії. Для її генерації використовується переважно вугілля. Власником восьми найбільших ТЕС є компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Вона ж забезпечує виробництво та постачання вугілля на свої, державні та належні іншим власникам станції. Теплові станції є важливим балансуючим елементом енергосистеми, який дозволяє згладжувати пікові стани. Тому від стабільності роботи теплових енергоблоків у великій мірі залежить стабільність виробництва та постачання електрики. 

Але станом на сьогодні практично третина енергоблоків зупинені. Причому причиною зупинки є не тільки сезонні та капітальні ремонтні роботи, а й банальна нестача палива.

За повідомленням НЕК "Укренерго", компанії, яка управляє об'єднаною енергосистемою України, ситуація з запасами вугілля й справді є критичною. Станом на ранок 30 серпня на складах ТЕС знаходиться всього 720 тис. тон. Тоді як графік накопичення вугілля передбачає, що запаси мають бути у 2,2 рази більшими і складати більше півтори тисячі тон. Нинішній стан накопичень є навіть гіршим, аніж минулого передкризового серпня - тоді на кінець літа на складах залишався майже мільйон тон.

Причинами такого стану запасів є, з одного боку, високий попит на електроенергію протягом літа, яку не могла в повній мірі задовольнити атомна енергетика через зупинку двох енергоблоків - на Запорізькій та Южно-українській АЕС. Тому тепловикам довелося брати на себе задоволення потреб ринку.

Але головною причиною, як і минулого року, стали складнощі з поповненням запасів черз безгрошів'я тепловиків для яких нинішні тарифи на електрику є занизькими і не компенсують їхніх витрат на виробництво.

Втім деякі експерти вважають, що зниження запасів може мати штучну природу і є банальним викручуванням рук уряду, який таким чином власники енергетики намагаються змусити до підвищення тарифів. Адже низькі запаси на станціях створюють загрозу зупинки енергоблоків з усіма зрозумілими наслідками у вигляді провисання енергосистеми, яка буде змушена відключати споживачів у віяловому режимі.

Такий спосіб шантажу застосовується далеко не вперше. Минулої зими Україна вже опинялася на критичній межі по запасах вугілля. Як тоді стверджували у Державній енергогенеруючій компанії "Центренерго", виробники вугілля задирали ціни і зривали поставки. "Найбільший приватний постачальник вугільної продукції зупинив відвантаження вугілля на адресу ТЕС ПАТ "Центренерго", порушивши умови договору, не дивлячись на отриману передоплату в розмірі 106 млн грн", - з таким пресрелізом вийшла держкомпанія 19 січня. У бік Ахметова та його холдингу пролунало, що він просто скористався кризою і заявив, що відтепер продаватиме держкомпанії вугілля не по 1650 грн/т, а вже по 2100 грн/т. Тоді все завершилося поступками у бік останнього: вугілля продовжили закуповувати по нових цінах, а електрика зробила свій перший крок до подорожчання.

Тим часом практичних наслідків ймовірних і цього року провалів у енергозапезпеченні через скорочення генерації може бути кілька.

1. Вимушений імпорт електроенергії з мереж сусідніх Росії та Білорусії. Чого, зі зрозумілих причин, не хочуть допускати ні в уряді, ні в тому ж ДТЕК, адже для останього це - втрата доходу на користь конкурентів.
2. Компроміс влади з виробниками щодо підвищення тарифів, аби задовольнити економічні апетити виробників електрики та постачальників вугілля. 

І саме останній сценарій розвитку подій, незважаючи на його болісніть як для кишень споживачів та реноме влади, є, схоже, єдино реалістичним 

Головне фото: depositphotos.com

Читайте також: Блекаут, як в Енергодарі: Чому українцям слід готуватись до віялових відключень електроенергії