Блекаут, як в Енергодарі: Чому українцям слід готуватись до віялових відключень електроенергії

Україні може не вистачити ресурсу для забезпечення всіх споживачів електрикою в повному обсязі

Економічний і політичний оглядач
Блекаут, як в Енергодарі: Чому українцям…

Блекаут, який вчора пережив Енергодар на Запоріжжі, цілком може стати реальністю і для інших міст та містечок України: енергосистема увійшла у чергову кризову фазу і словосполучення "віялові відключення електроенергії" знову, як багато років тому, набуває широкого вжитку.

Depo.ua з'ясовує, чому чиновники та енергетики демонструють песимізм, та чи справді перспектива локальних блекаутів стає перед Україною у повний зріст.

Вчора в Енергодарі на Запорізькій ТЕС сталася аварійна ситуація і місто залишилося без світла та води. Містян  налякали гучні звуки і клуби диму, які згодом пояснять аварійним витоком пари. А також повне відключення від електро- та водопостачання всього міста. На щастя, аварія виявилася не надто масштабною - Запорізька ТЕС повністю відключилася від енергосистеми через замикання на підстанції "Луч". Згодом роботу станції було відновлено, а до осель містян повернулося світло.

І хоч причиною масштабного відключення цього разу були не економічні, а технічні причини, вчорашня ситуація стала наочною демонстрацією і нагадуванням про те, якими безпомічними і вразливими стають люди через навіть короткострокове позбавлення електрики.

Говорити ж про віялові відключення в Україні почали в середині січня. Йшлося про те, що на складах ТЕС та ТЕЦ значно знизилися запаси вугілля – замість необхідних для спокійної роботи мінімальних 900 тис. тонн станом на 14 січня в наявності залишалося лише 688 тис. тонн.

Оскільки теплові станції є ключовим сегментом виробництва електроенергії і виконують балансуючу функцію, ситуація нестачі ресурсу для спалювання в енергоблоках може призвести до провалів у стабільній роботі енергосистеми. Особливо у пікові –  вранішні та вечірні – моменти споживання електрики. 

Власне, віялові відключення є таким собі способом кризового реагування, коли створюється спеціальний графік почергових аварійних відключень окремих зон споживання. Який отримав цю назву за аналогією з віялом.

Отже, зниження запасів вугілля змусило державних енергетиків проявляти певну активність, спрямовану на відновлення стабільності. У Державній енергогенеруючій компанії "Центренерго", яка об'єднує три найпотужніших генеруючих станції, звинуватили у цій кризі компанію ДТЕК Ріната Ахметова. Мовляв, структури олігарха мало того, що задерли ціни на вугілля, яке вони постачають енергокомпаніям, то ще й зривають поставки пального.

"Найбільший приватний постачальник вугільної продукції зупинив відвантаження вугілля на адресу ТЕС ПАТ "Центренерго", порушивши умови договору, не дивлячись на отриману передоплату в розмірі 106 млн грн", - з таким пресрелізом вийшла держкомпанія 19 січня. 

У бік Ахметова та його холдингу пролунало, що він просто скористався кризою і заявив, що відтепер продаватиме держкомпанії вугілля не по 1650 грн/т, а вже по 2100 грн/т.

Енергетики натякають, що й кризу вугільних запасів також міг спровокувати холдинг олігарха, адже його теплові станції у листопаді-грудні простоювали через ремонтні роботи. При тому, що й кілька атомних енергоблоків також були зупинені. Тож "Центренерго" доводилося "кочегарити" на повну силу аби подавати у мережу необхідну кількість електрики.

За ці два місяці потужностям "Центренерго", аби вдовольнити дефіцит, довелося додатково витратити більше 360 тисяч тонн вугілля. Така перевитрата, мовляв, і призвела до критичного зниження запасів. Адже вугілля, яке добувають державні шахти "Центренерго" вистачає для рівної штатної роботи. А коли відбувається аврал, доводиться покладатись на постачання від приватника. ДТЕК нібито цим скористався і почав "гратись" у підвищення ціни та зрив поставок.

У свою чергу в ДТЕК заявила, що й так поставила на адресу "Центренерго" в листопаді-грудні 100 тисяч тонн більше, аніж та замовляла відповідно до договору. І зробила це по "старій" ціні у 1650 грн/т. А всі нові поставки вже, як можна зрозуміти з відповіді ахметовців, мають бути оформлені новим договором, який і визначить ціну.

Вся ця пікіровка між тим жодним чином не вплинула на зростання запасів вугілля. Навпаки, станом на 31 січня, як йдеться у заяві Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), запаси палива на складах ТЕС з листопада 2020 зменшилися в 5,7 рази - до 436 800 тонн. 48% запасів вугілля зосереджено тільки на двох станціях - Луганській та Слов'янської ТЕС. ЗА даними Мінфіну вугілля навіть менше, аніж фіксує НКРЕКУ. І його в 5,5 разів менше, аніж було на складах у цей день рівно рік тому.

Аби привести ДТЕК у тонус, НКРЕКУ прийняла рішення провести позапланові виїзні перевірки ДТЕК Східенерго, ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Західенерго, Центренерго та Донбасенерго і, в разі виявлення порушень, застосувати до  відповідних госпсуб'єктів заходи реагування у вигляді таких популярних сьогодні в Україні санкцій.

У свою чергу ДТЕК продовжує неквапливо ремонтувати свої енергоблоки та наполягати на своїх умовах постачання вугілля. А 2 лютого додалося це й  аварійне відключення енергоблоку №1 Запорізької ТЕС і №9 Курахівської ТЕС через пошкодження поверхні нагріву котлоагрегату. Плюс та ж Запорізька ТЕС вчора взагалі випала з енергомережі через аварію на підстанції.

Все це спровокувало ще більш панічні настрої. Чиновники активно підраховують залишки вугілля, а також газу та мазуту, якими можна буде хоч якось компенсувати відсутнє вугілля. Хоч це і коштуватиме дорожче.

Проте проблему всеодно не вирішує. 

Тому вчора Україна в ектреному порядку запросила ще 850 МВт електроенергії у білоруського "Белэнерго" - додатково до тих 500 МВт, що вже отримала за запитом від 19 січня, коли в Україні загострилася ситуація з погодою. 

Експерти твердять, що постачання білоруської електрики стало рятівним кругом - інакше в Україні віялові відключення почалися б ще в середині січня. 

Але навіть за наявності цих білоруських поставок, ситуація не вирішується. Адже електрика "від Батькі" є лише маленькою краплею, якої явно не вистачає в умовах, коли зупинено багато енергоблоків, а у тих, що працюють - закінчується паливо. При тому, що за оцінками учасників ринку, дефіцит електроенергії в об'єднаній енергосистемі України становить мінімум 1,3 тис. МВт/год.

Тому від різних джерел в державних органах та компаніях вже лунає впевненість, що з 8 лютого віялові відключення таки почнуться. Ресурсу для збільшення поставок з Білорусії майже не залишається, а отримувати електрику з Росії - не варіант. 

Тим часом великі виробники, що використовують великі обсяги електроенергії, наразі намагаються пролобіювати на рівні держави, аби їхні підприємства не включали у графік аварійних відключень. І напевне мало в кого є сумніви, що держава піде назустріч бізнесу.

Під ударом, відповідно, залишається населення, яке першим згадає підзабуті ще з 90-х років відчуття сидіння при свічках по кілька годин. І це стає особливо критичним, враховуючи, що наприкінці цього тижня за прогнозами  поновлюються сильні морози.

Читайте також: Півмільярди незрозуміло кому. Чому компенсація вартості електрики може виявитись пшиком

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme