KPI і злий Зеленський: Коли міністрам почнуть платити як лікарям і вчителям

Минулої п’ятниці, даючи Олексію Гончаруку другий шанс зберегти посаду, Володимир Зеленський доручив йому розробити концепцію зарплат міністрів, їхніх заступників і перших осіб держкомпаній. Так і сказав: "Це має бути нормальна зарплата. Ми розуміємо, що це дуже серйозні фахівці, але я хочу мати спільну з вами й тими чи іншими міністрами думку, що ось такі зарплати можуть бути сьогодні в Україні в такій ситуації, у якій знаходиться наша економіка. Коли ви та уряд піднімете економіку, можемо піднімати ці зарплати…". Подейкують, перед тим відбулася ще одна розмова тих же співбесідників щодо зарплат і премій, і була вона не надто приємною для керівника уряду. Та офіційно про неї не повідомлялося.

Нагадаємо, у січні спалахнув скандал довкола величезних розмірів виплат низці високопосадовців. Деякі міністри отримали зарплату понад 200 тисяч грн. Зокрема, міністр культури Володимир Бородянський із заступниками задекларували сукупний розмір своєї грудневої зарплати на суму понад 2 млн грн. Сотнями тисяч міряють свої зарплати і премії члени наглядових рад "Укрзалізниці", керівники "Укрпошти" та інших держкомпаній. Стало відомо, що топ-менеджери "Нафтогазу України" отримають майже $30 млн премії із грошей, які виплатив Україні "Газпром". Вражають зарплатами і колишні "єврооптимісти" Мустафа Найєм ("Укроборонпром") і Сергій Лещенко ("Укрзалізниця"). Depo.ua детально розповідало про цифри у зарплатних відомостях чиновників і наслідки, які ця ситуаця може мати для рейтингів влади.

Щоб погасити хвилю суспільного обурення з приводу вибіркового настання кінця епохи бідності для окремих українців, президент і дав команду повністю підконтрольному йому прем’єру вжити заходів.

Цікаво простежити за зміною позиції прем’єра Гончарука. До розмов із Зеленським він твердо відстоював необхідність виплати високих зарплат і премій – 14 січня у своєму Телеграм-каналі заявив, що члени Кабміну живуть на зарплату, а не на відкоти й доходи від тіньових схем. І що робота топменеджерів має добре винагороджуватися.

Заслуговує на увагу остання теза прем’єра: про те, що гідні гроші мають отримувати держслужбовці всіх рівнів. Але ж на практиці покращення так і залишилося на верхньому  поверсі чиновництва, а рядові службовці та й середня їхня ланка і близько не чули про підвищення зарплат. Більше того,  їхні доходи уряд хоче відв’язати від прожиткового мінімуму. Це дасть змогу регулювати цифри у зарплатних відомостях на власний розсуд керівництва та навряд чи створить рядовому чиновнику додатковий стимул працювати на державу.

Та повернемося до ставлення влади до надвисоких зарплат топів. А воно, це ставлення, як за командою змінилося. Вже наступного дня після появи процитованого посту прем’єра у Телеграм - 15 січня, Кабмін встановив зарплатну сітку для топ-чиновників і обмежив їм розмір премій. Інформацію пр це повідомив нардеп Гончаренко.

 

А далі був "касетний скандал" Гончарука. І вже сьогодні він доручив переглянути зарплати топ-менеджерів і наглядових рад держпідприємств.

"Оплата праці повинна бути конкурентною і водночас справедливою", - був послідовним і твердим у своїх принципах прем’єр-міністр, про що й повідомив у Телеграм.

Перегляд доходів має здійснити Міністерство економіки, очільник якого Тимофій Милованов й сам спершу скаржився на малу зарплату, а в кінці 2019 року отримав цілком, мабуть, пристойні гроші, бо скаржитися перестав.

Як ситуація розвиватиметься далі? Більшість держкомпаній на початку року і без доручень скорочують розмір доходів своїх топів та працівників – бо економія фонду зарплати і інші подібні приємні речі, які дають змогу виплатити бонуси і премії, фіксуються зазвичай станом на другу половину чи кінець бюджетного року. Тому багато хто радо прозвітує про скорочення надприбутків і повернення до "конкурентних і водночас справедливих" зарплат.

Складніше з преміями керівникам "Нафтогазу": їх виплата регламентується окремими нормами і заборонити отримувати гроші можна тільки з найвищих владних кабінетів. І скидатися це буде на волюнтаризм, хоч народ радо сприйме такий президентський окрик.

Відкритим залишається питання ефективності високооплачуваних кадрів. Вочевидь зниження чи збереження їхніх виплат має бути пов’язане з публічними повідомленнями про їхню ефективність, яку називають англійською абревіатурою KPI. Питати про результати роботи цих спеціалістів держава має за такою ж мірою, за якою і платить їм шалені гроші. Ставити конкретні завдання, визначати терміни виконання і рішуче звільняти тих, хто покаже себе неефективним. І завданням урядових підрозділів повинно бути не популістське зниження зарплат з гучним звітуванням, а встановлення цих конкретних KPI чи завдань, виконання чи невиконання яких і має винагороджуватися відповідно до стандартів, давно відомих у розвинутих і успішних країнах. Бо велике питання виникає до тієї ж "Укрпошти", де на тлі скорочення відділень і мінімальних зарплат рядових працівників керівники в столиці виплачують самі собі мільйонні зарплати.

Очікувано, що тема надвисоких зарплат різноманітних "державців" стала поштовхом для соціального популізму з боку опозиції. Простіше кажучи, влада сама вклала в руки тієї ж Юлії Тимошенко "дрючок", яким вона нині болюче б'є по урядовцях.  Сьогодні лідерка "Батьківщини" оприлюднила кілька цифр: між очільником "Укрпошти" Смілянським і листоношею розрив у зарплаті в 304 рази, між держсекретарем Мінкульту і вчителем - у 55 разів і так далі. Тимошенківці обіцяють внести законопроект, згідно з яким зарплатня посадовців залежитиме від розміру мінімальної зарплати. А ще опозиціонери хочуть ТСК щодо аудиту фінансів держкомпаній. Вочевидь, ні анонсований законопроект, ні слідча комісія монобільшістю підтримані не будуть. І тоді опозиціонери заявлятимуть, що "Слуги" в парламенті покривають надвисокі доходи "Слуг" у виконавчій владі. Простіше кажучи, так просто "виключити" цей скандал вже не вийде. Навіть, якщо в Кабміні відбудуться кадрові чистки і навіть, якщо Гончарука замінять кимось іншим, увага суспільства і далі буде прикута до теми заробітної плати урядовців.