Чотири тисячі поправок: Коли "слуги" нарешті узгодять правила місцевих виборів

Зовсім скоро Верховна Рада має дати старт кампанії з виборів до місцевих органів влади по всій країні. Тим часом проєкт закону №3485 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства" ухвалено парламентом місяць тому, 4 червня, 292 голосами в першому читанні. При підготовці до другого читання до законопроєкту подано трохи менше 4 тисяч поправок. Така їх кількість може суттєво загальмувати темпи остаточного ухвалення документу чи й узагалі заблокувати зміни до правил виборів. Тоді вони повинні пройти за чинним кодексом.

Які правила місцевих виборів депутати ухвалили в першому читанні

Depo.ua раніше аналізував ухвалений у першому читанні проєкт, яким Банкова продемонструвала, що відмовилася від своїх же попередніх ініціатив, що зводилися до тиску на місцеве самоврядування. Підтриманий депутатами проєкт №3485 встановлює чіткі терміни проведення позачергових місцевих виборів, проміжних, перших, додаткових – двічі на рік, в останню неділю березня і останню неділю жовтня. Зокрема, проводити чергові місцеві вибори запропоновано в останню неділю жовтня п‘ятого року повноважень місцевих рад та голів, обраних на останніх чергових місцевих виборах.

Має бути зменшено розмір грошової застави на місцевих виборах, що повинно відкрити дорогу до влади активістам і кандидатам зі скромними статками, за якими не стоять "грошові мішки" як місцевого, так і загальнодержавного рівня. Ложка дьогтю: збережено грошову заставу для кандидатів до сільських, селищних, міських рад (міста з кількістю виборців до 15 тис.) і районних рад, які висуваються шляхом самовисування. Багато самовисуванців на цьому рівні – активісти, тому фінансовий бар’єр може демотивувати їх брати участь у виборах.

Серед позитивів проєкту змін до Виборчого кодексу – дозвіл кандидатові брати участь у виборах одночасно кількох рівнів: до обласної ради, і, скажімо, влади у його територіальній громаді.

Ще одна новація – партійну систему "спустили" на рівень міських рад. В разі ухвалення закону склад міськрад у містах, де мешкають до 15 тис. виборців, обиратимуть за пропорційною виборчою системою (партійними списками) – без права самовисування.

Зараз пропорційна система діє для обрання міськрад міст з кількістю виборців понад 90 тис., а у менших територіальних громадах працює мажоритарна система з можливістю самовисування. Але ж пропорційна виборча система "тягне" за собою політизацію місцевих виборів і самої діяльності місцевого самоврядування.

Іще ініціатива, спрямована на закріплення існуючої партійної системи, нав’язуваної "згори". Право подання кандидатів до територіальних виборчкомів отримає місцева організація партії, "яка уклала угоду про політичну співпрацю на місцевих виборах з депутатської групою, про утворення якої оголошено на сесії Верховної Ради не пізніше першого січня року, в якому відбуваються вибори". Де парламентська фракція, яка створюється для оптимізації роботи народних депутатів, і де місцеві політичні "розклади"? Дивна прив’язка.

Законопроєкт збільшує склад місцевих рад. Мінімальний склад ради населених пунктів до 5 тисяч виборців – 22 депутати (сьогодні діє диференційований підхід, за яким склад ради у населених пунктах до 1 тис виборців – 12 депутатів, від 1 до 3 тисяч – 14 депутатів, від 3 до 5 тис – 22).

Пропонується запровадити (паралельно з традиційними методами проведення виборів) використання цифрових технологій: голосування за допомогою технічних і програмних засобів (машинне голосування), електронний підрахунок голосів, складання протоколів про підрахунок голосів, підсумки та результати голосування з використанням комп’ютерної системи. Щоправда, рішення про перехід на "цифру" Центрвиборчком може ухвалити "за наявності технічної можливості".

Також в ухваленому 4 червня законопроєкті скорочено термін зміни виборцем його виборчої адреси та посилено відповідальність за порушення Виборчого кодексу. Зокрема, автори проєкту стверджують, що створили перепони "гречкосійству" і участі "двійників" у виборчих кампаніях.

Що пропонують до другого читання

Після ухвалення проєкту в першому читанні Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 17 червня утворив робочу групу з підготовки законопроєкту до другого читання. Очолила групу представниця фракції "Слуга народу" Аліна Загоруйко. До групи увійшли народні депутати, представники державних органів, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадськості, науковці та експерти у сфері виборчого права. Ось основні з 4 тисяч поправок, які комітет пропонує врахувати в остаточній редакції документу.

Комітет пропонує врахувати пункт про перше захищене місце для партій-переможців виборів. Йдеться про те, що на виборах до обласних, міських рад (міста, де кількість виборців 15 і більше тис.) партія, що набрала 5 і більше відсотків, гарантовано отримує один депутатський мандат до відповідної ради. Цей мандат отримує кандидат, зазначений як №1 в єдиному виборчому списку, затвердженому організацією партії.

Знижено поріг чисельності населення міст для обрання мерів у першому турі. У містах з кількістю виборців 75 тисяч і більше (було – 90 тисяч і більше) міським головою назвуть кандидата, який отримає більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

За пропозицією голови партії "Слуга народу" Олександра Корнієнка і згаданої депутатки Загоруйко пропонується обмежити можливість одночасного висування кандидата щонайбільше двома рівнями місцевих рад. При цьому кандидат у сільські, селищні, міські голови чи старости не може одночасно балотуватися у будь-яких інших одномандатних округах з будь-яких місцевих виборів, а може бути кандидатом у депутати у багатомандатному окрузі тільки до відповідної сільської, селищної або міської ради.

Визначено, що робити в разі, якщо кандидат одночасно переможе на виборах голів і депутатів. Якщо особу за одночасного балотування на посаду сільського, селищного, міського голови і багатомандатному  окрузі з виборів депутатів місцевої влади обрано в одномандатному окрузі, то її не може бути зареєстровано депутатом місцевої ради.

І ще одна цікава депутатська ініціатива. Її подав "слуга" Віталій Безгін. Із закону "Про місцеве самоврядування в Україні" представник партії влади пропонує вилучити термін "староста села, селища", замість яких запровадити назви посад "сільський, селищний голова". Яка мета цієї ініціативи – питання риторичне. Складається враження, що декого просто муляє все, що має український колорит…

І щодо очікуваних термінів розгляду змін до Виборчого кодексу. Перше засідання робочої групи з доопрацювання законопроєкту №3485 відбулося лише 22 червня, за три тижні після першого читання документу. Враховуючи, що між першим і другим читаннями подано майже 4 тисяч поправок, на їх розгляд можуть піти тижні. А строки підтискають: для голосування нардепів за остаточну редакцію документу залишається один пленарний тиждень, який завершиться 17 липня. І от питання: чи потрібен "слугам" нові правила місцевих виборів, чи їх повністю влаштовують і чинні.