Виборчий кодекс "слуг": Як будемо голосувати вже восени, без гречки і з партизацією громад

За проєкт закону №3485 про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства в першому читанні 4 червня проголосували 292 народні депутати: 219 від фракції "Слуги народу", 25 – від "Європейської Солідарності", 17 – із "Батьківщини", 16 членів групи "Довіра", 9 – від групи "Партія "За майбутнє" і 6 позафракційних. Тобто, ця ініціатива об’єднала майже конституційну більшість депкорпусу. Категорично проти виступили, не давши жодного голосу, лише фракції "ОПЗЖ" і "Голос". Останні мали свій альтернативний законопроєкт, який депутатським загалом було відхилено.

Виборчий кодекс - що зміниться

Як і обіцяв президент Зеленський, на Банковій відмовилися від анонсованих новацій, які вже встигли сполохати місцеві еліти. Натомість автори схваленої ініціативи, члени фракції "Слуга народу" Аліна Загоруйко, Олександр Корнієнко, Андрій Клочко, Володимир Іванов і співголова депутатської групи "Партія "За майбутнє" Тарас Батенко, визначили метою законопроєкту уніфікацію норм Виборчого кодексу, спрощення виборчого процесу і захист виборчих прав громадян. Що ж вийшло насправді?

Проєкт змінює правила проведення не лише виборів місцевих, а стосується всіх видів виборів, передбачає внесення суттєвих змін до усіх чотирьох книг – понад 200 із 289 статей Виборчого кодексу. Перелік лише окремих зауважень до законопроєкту, висловлених Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради, складається із 17 сторінок. Та попри це документ, судячи з консолідації голосів довкола нього, буде ухвалено в цілому.

Нові терміни у проведення чергових і позачергових місцевих виборів

Проєкт встановлює чіткі терміни проведення позачергових місцевих виборів, проміжних, перших, додаткових – двічі на рік, в останню неділю березня і останню неділю жовтня. Це спричинить проблему, коли замість призначення за необхідності позачергових виборів у найближчі можливі строки вони будуть переноситися в часі. Протягом тривалого періоду в адміністративно-територіальних одиницях будуть відсутні легітимні органи представницької влади. 

А от проводити чергові місцеві вибори запропоновано тільки в останню неділю жовтня п‘ятого року повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на останніх чергових місцевих виборах.

Який буде розмір грошової застави на місцевих виборах

Очікувана зміна: має бути зменшено розмір грошової застави на місцевих виборах. Цього вимагали багато потенційних кандидатів, для яких "ігри в політику" досі були дорогим задоволенням. Установлені чинним Виборчим кодексом розміри застави завеликі відносно середнього рівня доходів громадян, і це порушує принцип рівності громадян у їхніх правах обиратися до органів влади. Натомість "грошові мішки" без проблем і в умовах меншої конкуренції потрапляють до місцевої влади. Після ухвалення закону особа, яка балотується, вноситиме грошову заставу в розмірі мінімальної зарплати станом на день початку виборчого процесу, на кожні 10 тисяч виборців відповідного виборчого округу (сьогодні – чотири мінімальні зарплати).

При цьому збережено грошову заставу для кандидатів, що балотуються до сільських, селищних, міських рад (міста з кількістю виборців до 15 тис.) і районної ради, які висуваються шляхом самовисування. Багато самовисуванців на цьому рівні – активісти, люди без зайвих грошей, і бар’єр у вигляді застави може демотивувати їх брати участь у виборах.

Серед позитивів законопроєкту – дозвіл кандидатові брати участь одночасно у кількох рівнях виборів: балотуватися до обласної ради, і, скажімо, органу влади у своїй територіальній громаді.

В маленьких містах - без права самовисування

Важлива, але суперечлива ініціатива – зміна виборчої системи на виборах до міських рад: партійну систему "спустили" значно нижче. В разі ухвалення закону, міських депутатів в містах із кількістю виборців до 15 тис. обиратимуть за пропорційною виборчою системою (партійними списками) – без права самовисування.

Зараз пропорційна система діє для обрання міськрад міст з кількістю виборців понад 90 тис., а у менших територіальних громадах працює мажоритарна система з можливістю самовисування. І ось тут є велике "але" в експертів, зокрема й парламентських. Пропорційна виборча система "тягне" за собою політизацію місцевих виборів і далі – діяльності місцевого самоврядування, застерігають фахівці. Адже призначенням місцевої влади є питання життєдіяльності територіальних громад, а не партійні чвари. Та панівній на рівні центральної влади партії "Слуга народу" потрібно якось закріпитися на місцевому рівні, де її практично немає, звідси й ініціатива, яка суперечить, зокрема, рекомендаціям Місії ОБСЄ зі спостереження за місцевими виборами в Україні 25 жовтня 2015 року: "Незалежні кандидати повинні отримати право брати участь у виборах на всіх рівнях місцевих рад…".

Законопроєкт збільшує склад місцевих рад

 Мінімальний склад ради  населених пунктів до 5 тисяч виборців – 22 депутати (сьогодні діє диференційований підхід, за яким склад ради у населених пунктах до 1 тис виборців – 12 депутатів, від 1 до 3 тисяч – 14 депутатів, від 3 до 5 тис – 22).

Іще ініціатива, спрямована на закріплення існуючої партійної системи, частково нав’язуваної "згори". Право подання кандидатур до територіальних виборчкомів отримає місцева організація партії, "яка уклала угоду про політичну співпрацю на місцевих виборах з депутатської групою, про утворення якої оголошено на сесії Верховної Ради не пізніше першого січня року, в якому відбуваються вибори". Де місцеві вибори і де внутрішньопарламентські об’єднання, які створюються для підвищення ефективності роботи Ради? Для чого наділяти їх правами поза стінами парламенту?

Ризик використання адмінресурсу

Привертає увагу і таке положення законопроєкту: ЦВК своїм рішенням може покласти виконання повноважень голови, заступника чи секретаря окружної виборчої комісії на посадових осіб регіонального або територіального представництва ЦВК (які, у свою чергу, можуть створюватися рішеннями Центрвиборчкому). Експерти вказують тут на ризик використання адмінресурсу на рівні окружних виборчкомів.

ІТ-голосування

Майже революцією на перший погляд може здатися опція паралельного з традиційними методами виборів використання у виборчому процесі інноваційних технологій. Це голосування виборців на дільниці за допомогою технічних і програмних засобів (машинне голосування), електронний підрахунок голосів, складання протоколів про підрахунок голосів, підсумки та результати голосування з використанням інформаційно–аналітичної системи. Також це можливість подання документів для реєстрації у режимі онлайн кандидатами, їхніми довіреними особами та офіційними спостерігачами. Щоправда, і тут є велике "але": відповідні рішення Центрвиборчком (ЦВК) може ухвалити, зокрема, в порядку експерименту "за наявності технічної можливості". Коли у наших умовах така можливість з’явиться – питання риторичне.

Вибори в умовах надзвичайного стану

Ще однією новелою законопроєкту є унормування проведення виборів у ситуації воєнного або надзвичайного стану в державі загалом чи окремих регіонах. ЦВК "у разі встановлення на підставі звернень уповноважених державних органів неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів… на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування". Незрозуміло, які саме органи мають повноваження звертатися до ЦВК з цим питанням. Більше того, зараз у законодавстві України і без того чітко визначено, що проведення місцевих виборів неможливе в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Зміна адреси виборця і голосування за кордоном - що змінилося

Значно скорочено термін, коли виборець може змінити свою виборчу адресу. Відповідне звернення може бути подане до органу ведення Держреєстру виборців не пізніше п'ятого дня від початку виборчого процесу.

Йдеться у проєкті про засади врахування голосів виборців закордонного виборчого округу під час розподілу депутатських мандатів за списками партій на загальнодержавному окрузі. Конкретизовано положення Виборчого кодексу щодо висування і реєстрації кандидатів на місцевих виборах, механізму відмови кандидату в реєстрації, уніфіковано порядок виготовлення і передачі виборчих бюлетенів, а також процес транспортування виборчої документації.

Посилено відповідальність за порушення Виборчого кодексу

Вноситься низка змін до Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення щодо порушень під час виборів. Пропонується запровадити механізми боротьби з "двійниками" кандидатів, посилено відповідальність за підкуп виборців. За словами одного з авторів проєкту - Олександра Корнієнка, тепер розданий кандидатом чи партією виборцям продуктовий набір чи безплатні алкогольні напої можуть вважатися підкупом виборців.

Загальний висновок експертів парламентського аналітичного управління – законопроєкт потребує доопрацювання. Проте депутатський загал вирішив інакше, і вже в осінні місцеві вибори країна увійде з оновленими правилами. Якщо вони не спрацюють – влада й надалі намагатиметься переписати їх під свої інтереси. Якщо результат, отриманий "слугами" в день голосування у регіонах 25 жовтня, не зробить президентську партію колосом на глиняних ногах.