Вбивство Шеремета: Що відбувається зі справою і хто її може розвалити

Затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, здається, може виявитися не такою вже й перемогою, припускає Depo.ua.

Глуха відмова підозрюваного в організації злочину від дачі показань, дещо сумнівний мотив убивства та неоднозначне інформаційне сприйняття досягнень слідчих у суспільстві можуть стати суттєвими перепонами на шляху до переможного доведення справи до суду і винесення обгрунтованих вироків.

Вже навіть під час оголошення результатів розслідування вбивства журналіста, яке відбулося за участі президента Зеленського та міністра внутрішніх справ Авакова, чимало  медійників засумнівались у версії слідства, в якій головним мотивом злочину називають намагання розхитати ситуацію та арійські вподобання підозрюваних.

Багато хто відразу ж згадав, що це не перша гучна справа, коли називалися прізвища підозрюваних, яких навіть саджали в СІЗО. Але, відсидівши там певний час, вони виходили на волю. Так, підозрюваних у вбивстві журналіста Бузини незабаром відпустили. Як відпустили і найвідомішу арештантку, що встигла посидіти і в російській, і в українській тюрмах Надію Савченко. В Україні, нагадаємо, її запроторили до СІЗО за підозрою у підготовці збройного перевороту. Однак сьогодні у слідства до неї питань  вже немає (а якщо є, то про це не кажуть), вона влаштувалася телеведучою на каналі, який пов’язують з Медведчуком.

Виходить, що показати докази у справі, навіть коли вони виглядають правдивими, ще не означає, що у підсумку підозрювані не вийдуть на свободу за певний час.

Вже зараз адвокати підозрюваних Яни Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка наводять доволі переконливі аргументи на користь того, що докази про причетність саме їхніх підопічних є не надто переконливими і навіть суперечливими.

До того ж залишається білою плямою головне питання - хто замовив вбивство. Про це говорить і сам Аваков, який озвучив припущення слідства про те, що окрім виконавців, ймовірно, були й ініціатори. "Слідство не закінчено, ми не зупинили справу і не зробили усіх висновків. У нас немає відповідей на цілу низку запитань. Ми ще їх отримуємо. У нас немає повних відповідей про ініціаторів справи. Тому що ініціатори, крім цих виконавців справи, ймовірно, це будуть окремі висновки з нашого розслідування", – заявив він.

Можливо слідство розраховувало, що затримані за підозрою Антоненко, Дугарь та Кузьменко "розколяться" на допитах. І, оскільки Андрія Антоненка під час обрання йому запобіжного заходу в суді було названо організатором злочину, ймовірно, саме він і мав вивести правоохоронців на того, хто його залучив у справу.

Але Антоненко, який хоч і перебуває під арештом за ухвалою Печерського суду, відмовляється співпрацювати зі слідством, прикриваючись 63-ю статею Конституції, яка дозволяє не свідчити відносно себе та членів родини і близьких родичів. А на суді з обрання запобіжного заходу Антоненко досить переконливо пояснював, що він не міг бути тим чоловіком, зображення якого було зафіксовано на місці злочину. Оскільки, дійсно, і статури, і волосся на обличчах Антоненка та підозрюваного на стопкадрах з відеокамер не можна назвати ідентичними.

Невідомо, чи насправді має що розповісти про організаторів вбивства арештований Антоненко, але його відмова від співпраці зі слідством створює складнощі для подальшого просування у пошуках ініціаторів злочину. 

З'ясувалося також, що інформація слідства про набуття Антоненком в зоні проведення ООС навичок з планування та проведення спеціальних операцій, не надто співпадає з дійсністю. Він дійсно був там, але його перебування на фронті було пов'язане не з виконанням бойових завдань, а з музичною діяльністю у складі групи внутрішньої комунікації Збройних сил України.

З іншою підозрюваною, Яною Дугарь, також виникли певні непорозуміння. Оскільки виявилося, що у день здійснення злочину вона, принаймні так свідчать військові документи, перебувала на Сході. Незабаром її алібі підтвердило і керівництво госпіталю, де вона служила в той час. Не виключено, що інформація про алібі стала підставою встановлення для Дугарь в якості запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту, а не перебування бід вартою, як у випадку Антоненка та Кузьменко.

Згодом білих плям додалося ще.  Так, 16 грудня з'явилися публікації у ЗМІ щодо проведених експертних досліджень. Вони, з'ясувалося, не містять однозначних висновків, що люди на відео та підозрювані — ті  самі особи. Так, четверо експертів аналізували, чи може бути дитячий хірург Юлія Кузьменко жінкою-кілеркою, яка підклала вибухівку під авто, а зранку підірвала його.

Один експерт не зміг ідентифікувати їх як одну людину. Психологічна експертиза засвідчила, що може. Портретна не змогла дати чіткої відповіді. Експертиза ходи назвала докази умовно-достатніми для того, щоб стверджувати ідентичність осіб.

Існує, за повідомленням ЗМІ, також попередня експертиза британського експерта-криміналіста Івана Бірча від 1 жовтня згідно з якою жінка, що робила фото відеокамер, готуючись до вбивства, жінка на відео, яка підкладала бомбу, та жінка, яка могла підірвати авто Шеремета із суттєвою імовірністю одна й та ж людина.

Це мало би означати, що всі три особи – Кузьменко, а не арештована Яна Дугарь. Водночас, за словами розслідувачів, довести схожість вкрай важко, якщо порівняти фотографію Кузьменко та особу на відео. Це дало привід журналістам запідозрити, що вказана експертиза Бірча "могла поставити під сумнів висновки слідчих і зруйнувати струнку оповідь". А тому і не була оприлюднена під час презентації.

Втім, слідчі хитнули шальки терезів суспільної думки у свій бік, встановивши, що Антоненко вже після затримання нібито просив родича забрати міну з його помешкання. 

За версією поліції, скориставшись своїм правом зателефонувати адвокату, Андрій Антоненко надіслав повідомлення невідомій особі із проханнями прибрати "зелену х*йню" з його квартири.

Пізніше боєприпас вилучили в офісному приміщенні, розміщеному на першому поверсі будинку, де мешкав Андрій Антоненко разом із дружиною. При цьому, звісно ж, прямим доказом вбивства відкриття слідчих не назвеш.

Довідка

Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року, коли в автомобілі, на якому він їхав, здетонував вибуховий пристрій, слідчі кваліфікували подію як умисне вбивство. На відеозаписах, які фіксують момент підкладання вибухівки, були помітні силуети ймовірних убивць, але з'явилася інформація, що МВС також має записи з рисами облич імовірних злочинців.

Шеремет до смерті працював в інтернет-виданні "Українська правда" та на Радіо "Вести". В Україні одразу створили опергрупу з розслідування цього вбивства, до якої увійшли представники ФБР.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала фігурантів справи Павла Шеремета.

Правоохоронці розповіли, як серед чотирьох версій причин вбивства журналіста Павла Шеремета слідство обрало одну – дестабілізацію ситуації в Україні шляхом вбивства відомої особи.